КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Платон
Сократ.
Основні ідеї Сократа (469-399 рр.): 1) у центрі філософії має бути людина; 2) визнає існування бога; 3) знати що-небудь - це вміти давати визначення; 4) людина повинна бути: а) стриманою; б) справедливою; в) мужньою; г) відважною; 5) розробив метод маєвтики, тобто пошук істини шляхом виявлення суперечностей у доводах суперника; 6) закликав до вільнодумства; 7) філософія повинна вчити мудрості шляхом дискусій, а не шляхом читання робіт. Головну причину появи держави та права Сократ вбачав у потребах. Сократ говорив, що необхідно було розумно впорядкувати поведінку людей за допомогою законів. Сократ вважав, що вищим завданням знання є не теоретичне, а практичне - мистецтво жити. За Сократом, нерозумні справи породжуються незнанням і ніхто не може бути злим добровільно. Висловлювання Сократа: - Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу. - Добрий початок не дрібниця, хоча і починається з дрібниці. - Я знаю, що я нічого не знаю. - Зла людина шкодить іншим без всякої для себе вигоди. - Скільки ж є речей, без яких можна жити! - Багатство і знатність не приносять ніякої радості. - Без дружби ніяке спілкування між людьми немає цінності. - Кого не б’є слово, того не буде бити і палиця. - Бути нижче самого себе - це ніщо інше, як невігластво, а бути вище самого себе - не що інше, як мудрість. - Скульптор повинен у своїх витворах виражати стан душі. - Природа наділила нас двома очима, двома вухами, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж казали. - Краще мужньо померти, ніж жити у ганьбі. - Я їм, щоб жити, а інші люди живуть, щоб їсти. - Чим менше у мене бажань, тим ближче я до богів.
Традиція античного ідеалізму набула свого систематизованого вираження у філософії Платона (427-347 рр. до н. е.).
У своєму вченні про світ Платон протиставляє попередній матеріалістичній космології і космогонії довільну умоглядну конструкцію, щось подібне до язичницького варіанта міфу про творення. Він допускає ізольоване існування позачасового і позапросторового світу ідей, згідно з якими вселенський художник-творець з нерозумної і хаотичної стихії матеріального світу формує і впорядковує Космос і кожну окрему річ у ньому. У механізмі світоутворення, таким чином, ідеї виступають щодо речей як їх одвічні взірці, причини виникнення, смислові структури й цілі, тоді як речі лише причетні до ідей, наслідують їх, є їхніми копіями, тінями, подобами або відображеннями. Гносеологія Платона ґрунтується на догматі безсмертя душі: до свого народження душа мала всю сукупність істинного знання; із втіленням її вона втрачає безпосередній контакт із світом ідей і зберігає у собі лише згадку про них. Пізнання, за Платоном, і є оживлення і пробудження пам'яті про сутності, що їх колись споглядала людська душа безпосередньо у світі ідей. Засобом, що веде, керує і наближає душу, яка пізнає, до потойбічної реальності, є діалектика, яка символізується Платоном у міфопоетичному образі Еросу - філософсько-естетичного натхнення, що звільняє душу з полону поцейбічного світу і спрямовує її погляд на нетлінні і самосущі Істину, Добро і Красу. У соціології Платон виступив проти теорії і практики давньогрецької рабовласницької демократії, протиставивши їй утопічний ідеал замкнутого авторитарного суспільства із жорсткою соціальною стратифікацією (філософи - правителі, воїни і ремісники). Висловлювання Платона: - Боятися смерті - це ні що інше, як приписувати собі мудрість, якою не володієш, тобто уявити, начебто знаєш те, чого не знаєш. Адже ніхто не знає ні того, що таке смерть, ні навіть того, чи не є вона для людини найбільшим з благ, між тим її бояться, ніби знають точно, що вона - найбільше із лих. Але чи не саме ганебне невігластво - уявляти, начебто знаєш те, чого не знаєш?
- Існує лише одна правильна монета - розум, і лише в обмін на неї треба все віддавати: лише в цьому випадку будуть невіддільні і мужність, і розсудливість. І справедливість - одним словом справжня чеснота; вона поєднана з розумом, однаково, чи супроводжують її задоволення, страхи і все інше, або не супроводжують. - Питати, чому хоче бути щасливим той, хто хоче ним бути, не має потреби. - Якщо б виникаючі протилежності не врівноважували постійно одна іншу, ніби описуючи коло, якщо б виникнення йшло по прямій лінії, лише в одному напрямку і ніколи не повертало всупереч, у протилежну сторону, - все, у кінці кінців, набуло б одного вигляду, набуло одні й ті ж властивості і виникнення припинилося б. - Легше догоджувати слухачам, говорячи про природу богів, ніж людей. - Все, що називається благом, для нерозумного погано. - Повне невігластво - не найбільше зло: накопичення погано засвоєних знань ще гірше. - Без смішного не можна пізнати серйозного, і взагалі протилежне пізнається за допомогою протилежного, якщо людина хоче бути розумною. - Ти досвідчений - дні твої направляє мистецтво, не досвідчений - і дні котяться за волею випадку. - Більша сила у тієї людини, яка вміє промовчати, хоча вона й має рацію. - Якщо я кого-небудь з оточуючих зроблю негідником, то мені доведеться остерігатися, якби він мені не заподіяв лиха. - Справжня думка веде нас до правильних дій не гірше, ніж розум. - У своїх бідах люди схильні звинувачувати долю, богів і все що завгодно, але тільки не самих себе.
Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 556; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |