Т. Гоббс

Англійський матеріаліст Т. Гоббс (1588-1679) «геометризував» природу, а відповідно до номіналізму наполягав на тому, що існують лише окремі конкретні тіла, завдяки властивостям (акциденціям) яких можна пояснити і свідомість людей.

Сутність матеріалізму Т. Гоббса:

1) світ - це сукупність тіл, підпорядкованих закону механічного руху;

2) заперечення існування душі як особливої субстанції;

3) єдиною субстанцією виступають матеріальні тіла;

4) знання виходить із почуттів шляхом поділу, порівняння та сполучення;

5) віра у Бога - плід уяви.

Т. Гоббс визнавав дедукцію та індукцію як наукові методи.

Як номіналіст, Т. Гоббс ототожнював людське мислення з мовою, оскільки слова переводять внутрішню мову в зовнішню, роблячи тим самим можливим спілкування між людьми.

Т. Гоббс називав слова іменами, які є умовними по відношенню до речей.

Безперервне утворення нових слів, а також відмінності мов свідчать про штучність мови, і не Бог, а людина стає творцем своєї мови, без якої неможлива жодна культура.

Соціально-політичні погляди Т. Гоббса:

1) природним станом людей до створення суспільства була війна всіх проти всіх;

2) в цій війні не може бути переможця;

3) держава - продукт суспільного договору;

4) вищим законом держави є благо народу.

Висловлювання Т. Гоббса:

- Волю можна правильно визначити таким чином: воля є відсутність всяких перепон до дії, оскільки вони не містяться у природі і у внутрішніх якостях діючого суб’єкта. Так, ми говоримо, що воля вільно тече, або має вільно текти, по руслу ріки, адже у цьому напрямку для її течії немає жодних перепон; але вона не може вільно текти впоперек русла ріки, адже берега перешкоджають цьому. І хоча вода не може підійматися вверх, ніхто ніколи не каже, що у неї немає свободи підійматися; можна казати лише про те, що вона не має здатності або сили підійматися, тому у даному випадку перепона полягає у самій природі води і носить внутрішній характер. Таким же чином ми говоримо, що зв’язана людина не володіє свободою ходити, тому що перепона полягає не в ній, а в її узах; але ми не кажемо так про хворого або каліку, тому що перепона полягає у них самих.

- Любов є уявлення людини про її потреби в особі, до якої її тягне.

- Краса - це обіцянка щастя.

- Спогади або пам’ять про речі називається досвідом.

- Люди судять по собі не лише про інших людей, але і про всі інші речі, і оскільки після руху вони відчувають біль або стомленість, то вважають, що будь-яка річ стомлюється від руху і шукає за власним бажанням відпочинок: при цьому люди так не питають себе, чи не є це бажання спокою, яке вони в собі знаходять, лише іншим рухом?

- Зло, яке ми не можемо ні подолати, ні уникнути, ми ненавидимо.

Дата добавления: 2015-05-07