Живопис. ХІХ ст.: П.І. Нищинський вокальна класика “Вечорницi”

Музика

Живопис

Музика.

ХVІІІ ст.: М.С. Березовський; Д.С. Бортнянський опери на античні сюжети “Креонт”, “Квінт Фабій”, “Свято сеньйора”.

ХІХ ст.: П.І. Нищинський вокальна класика “Вечорницi”.

АМПІР

Архітектура: О. І. Мельников ансамбль напівкруглої площі в Одесі.

РЕАЛІЗМ (панівний художній стиль в Україні у другій половині XIX ст.)

Література

ХІХ ст.: Є.П. Гребінка збірка байок “Малоросійські приказки”; Г.Ф. Квітка-Основ’яненко “Сватання на Гончарівці”, “Шельменко-денщик”; М.В. Гоголь “Вечори на хуторі біля Диканьки”, повісті “Миргород”, “Мертві душі”, критичний реалізм: “Шинель”; Т.Г. Шевченко “І мертвим і живим”, “Сон”, “Заповіт”; І.Я. Франко “Борислав сміється”; М.П. Старицький вірші “Нема правди”, “Хрещенська ніч”, п’єси (комедія “За двома зайцями”; драми “Не судилося”, “Богдан Хмельницький”), переклади; І. Карпенко-Карий (І. Тобілевич) “Кайдашева сім’я”; М.Л. Кропивницький (“український Мольєр”) “Дай серцю волю заведе в неволю”, “Дві сім’ї”; П.О. Куліш “Україна”, “Повість про український народ”; “Чорна Рада, хроніка 1663 року”; М. Вовчок (справжнє ім’я – М.О. Вілинська, за чоловіком Маркович) “Народні оповідання”; П. Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, “Повія”, “Лихі люди”; І.С. Нечуй-Левицький повісті й оповідання.

ХVІІІ ст.: В.Л. Боровиковський “Портрет Павла І”.

ХІХ ст.: “Товариство пересувних художніх виставок”, до якого входили М. Ге портрет історика М. Костомарова), О. Литовченко; М.О. Ярошенко “Похорон первістка”; В. Мартинович “У гуртожитку”.

Т.Г. Шевченко “Катерина”, “Селянська родина”, “Циганка-ворожка”, К. Трутовський “Бандурист”, “Український ярмарок”, “Шевченко над Дніпром”; М.К. Пимоненко “Жертва фанатизму” (один із перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і український пейзаж); І.Ю. Репін (вершина реалізму) “Відмова від сповіді”, “Арешт пропагандиста”, “Не ждали”, “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, портрети М. Глинки, М. Мусоргського, М. Пирогова, В. Стасова, Л. Толстого.

Графіка. Т.Г. Шевченко (академік гравюри, 1860 р.) серія “Живописна Україна”.

ХVІІІ ст.: А.Л. Ведель.

ХІХ ст.: М. Лисенко (засновник української класичної музики) опери “Різдвяна ніч”, “Наталка-Полтавка”, “Тарас Бульба”, “Єнеїда”, вокальні твори “Музика до “Кобзаря” Т.Г. Шевченка”.

Театр. ХІХ ст., друга половина: М.К. Садовський, М. Кропивницький (створенняпрофесіональної української трупи). Актори: М.С. Щепкін, М.К. Заньковецька; П.К. Саксаганський; М. Крушельницька.

НАТУРАЛІЗМ

Живопис: Г.І. Семирадський “У лавці трунаря”.

РОМАНТИЗМ (панівний художній стиль в Україні на початку XIX ст.)

Література. ХІХ ст.: Є.П. Гребінка “Очи черные”, “Помню я еще молодушкой была”; М.В. Гоголь “Ревізор”, “Вечори на хуторі біля Диканьки”; П.П. Гулак-Артемовський байки-казки “Пан та собака”, переклад балади А. Міцкевича “Твардовський” і балади Й. Гете “Рибалка”; Т.Г. Шевченко “Гайдамаки”. П.П. Чубинський слова до пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”.

Архітектура

ХVІІІ ст. М. Мосцепанов палац Рум’янцева-Задунайського у с. Вишеньки; Ліндсей комплекс маєтку Лопухіних.

ХІХ ст. Г. Торичеллі Преображенська церква у с. Мошни; А. Меленський (м. Київ).

Живопис. ХІХ ст.: В.А. Тропінін “Портрет селянина” “Дівчина з Поділля”, портрет О.С. Пушкіна; К.О. Трутовський “Одягають вінок”; Т.Г. Шевченко “Русалочки”; В.Д. Орловський (художник неба) “Відпочинок у степу”; С.І. Васильківський “Мала Данилівка”, “Козаки в степу”, “Козача левада”, портрет Т. Шевченка; М.О. Ярошенко “Курсистка”; Д. Безперчий “Автопортрет”; М.К. Пимоненко “Святочне ворожіння”; І.І. Соколов “Весілля”; А.І. Куїнджі “Українська ніч”, “Березовий гай”, “Місячна ніч на Дніпрі”; І. Айвазовський “Очерети на Дніпрі поблизу містечка Алешки”; “Весілля на Україні”.

Музика. ХІХ ст.: Д.С. Бортнянський ( народна музика у кантатових та романсових зворотах); С.С. Гулак-Артемовський опера “Запорожець за Дунаєм” (перша українська опера); М.М. Аркас опера “Катерина” (за однойменною поемою Т.Г. Шевченка); М. Вербицький музика на слова “Заповіту” Т.Г. Шевченка; музика на слова П. Чубинського “Ще не вмерла Україна”; історична драма “Федько Острозький”.

Пісні-романси, створені на вірші Шевченка “Думи мої, думи”, “Заповiт”.

Співаки-кобзарі: О. Вересай, І. Кравченко-Крюковський, Г. Гончаренко, Т. Пархоменко, М. Кравченко, А. Шут.

СИМВОЛІЗМ

ХІХ ст.: М.О. Врубель “Демон, що сидить”, “Царівна-лебідь”.

ІМПРЕСІОНІЗМ

Література: І. Карпенко-Карий (І. Тобілевич) драми “Бурлака”, “Безталанна”, комедії “Сто тисяч”, “Хазяїн”.

Живопис. ХІХ ст.: М.А. Беркос “Льон квітне”, “Вулиця в Умані”, О.О. Мурашко “У Паризькій кав’ярні”.

ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ

Живопис. ХІХ ст.: М.С. Ткаченко “Весна”, “Вітрильник”.

Кінематограф: фотографії А. Федецького (у Харкові); у 1896 р. в Харківському оперному театрі хронікально-документальне кіно “Перенесення чудотворної ікони в Харківський Покровський монастир”.

Особливості української культури за часів Просвітництва

1. Відсутність українського Відродження за наявності певного впливу традицій західноєвропейського Відродження на художню українську культуру (через Польщу) у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.

2. Іконопис залишається основним видом живопису у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Пейзаж не виокремлюється як жанр живопису, а залишається лише складовою частиною в іконописних, батальних, портретних зображеннях.

3. Становлення козацтва як стану та вплив його культури на формування української художньої культури. Поширення: а) народного іконопису, розповсюдження “Козацьких Покров”; б) світської народної картини – образ козака-бандуриста.

4. Розвиток ідей Просвітництва в українській філософії та суспільно-політичній думці. Конституція П. Орлика – найпередовіша європейська конституція.

5. Надолуження українською культурою усіх художніх стилів європейського Просвітництва у ХVІІІ ст. Українське бароко – системотворчий чинник української культури.

6. Високі кам’яні дзвіниці – найхарактерніша ознака архітектури ХVІІІ ст.

Особливості української культури в новий час

1. Відбувається Українське культурне відродження. Поява перших творів рідною мовою й оформлення української літературної мови в першій половині ХІХ ст.

2. Слобідська Україна з центром у Харкові стає культурним і освітнім центром України в першій половині ХІХ ст.

3. Об’єднання літературного процесу в Західній та Східній Україні у другій половині ХІХ ст.

4. Українській художній культурі притаманні всі тенденції розвитку європейської культури другої половини ХІХ ст.:

§ розвиток усіх жанрів в образотворчому мистецтві, притаманних європейській художній культурі;

§ взаємодія двох основних напрямків у мистецтві та літературі у першій половині ХІХ ст.: романтизму та реалізму; головне місце в тематиці займає реалістичне змалювання народного життя;

§ початок формування індустріального суспільства. Перегляд системи культурних цінностей;

§ виникнення різноманітних напрямків та стилів, методів та форм у другій половині ХІХ ст.;

§ поява “сьомого мистецтва” – кінематографу.

? Питання для самоконтролю:

1. Як змінилися історичні умови розвитку української культури кінця XVІІ-XVІІІ ст.? Що нового з’явилося в українській культурі?

2. Як розвивалися освіта і наука в українських землях наприкінці XVІІ-XVІІІ ст.? У чому особливості філософії Г.С. Сковороди?

3. Українські іконописні традиції. Митці України (на вибір): І. Руткович, І. Бродлакович, В. Реклинський та ін.

4. Особливості культури українського козацтва. Побут, символіка.

5. Охарактеризуйте розвиток науки в українських землях у першій половині ХІХ ст. Харківський університет.

6. Поясніть соціально-економічні та культурні причини українського культурного відродження у ХІХ ст. У чому його особливості?

7. Охарактеризуйте риси основних напрямків української художньої культури XVІІІ-ХІХ ст. (бароко, класицизм, реалізм, натуралізм, романтизм, імпресіонізм, постімпресіонізм) на прикладі конкретних митців та їхніх творів.

Теми рефератів:

1. Харківський колегіум – середній навчальний заклад.

2. Києво-Могилянська колегія і духовна культура східних і південних слов’ян.

3. Освіта і наука. Харківський університет.

4. Філософія. Література. Г.С. Сковорода.

5. Просвітницькі тенденції в соціальному житті України.

6. Розвиток українського бароко та його зв’язок з ренесансною культурою Західної Європи.

7. Культура українського бароко XVІІ-XVІІІ ст.

8. Українське архітектурне бароко. Покровський собор у Харкові – унікальна пам’ятка українського бароко.

9. Митці України (на вибір): XVІІІ ст. – В.Л. Боровиковський; ХІХ ст. – В.А. Тропінін; Т.Г. Шевченко, В.Д. Орловський, С.І. Васильківський, М.Д. Раєвська-Іванова, І.Ю. Репін, М.С. Ткаченко, М.А. Беркос, О.О. Мурашко, П.О. Левченко.

10. Класицизм в архітектурі Харкова ХІХ ст. (А. Тон, Є. Васильєв, О. Бекетов).

11. Церковна архітектура м. Харкова (М.І. Ловців).

12. Формування української національної самосвідомості.

Рекомендована література

Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (1655 – 1905): В 3 т. – Х., 1993. – Т. 1. – (Репринт. изд.).

Багалій Д. І. Історія Слобідської України. – Х., 1993.

Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. – К., 1991.

Історія української культури / За заг. ред І. Крип’якевича. – К., 1994.

Зезина М. Р., Кошман Л. В., Шульгин В. С. История русской культуры. – М., 1990.

Грушевський М. С. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. – К., 1993.

Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. – М., 1989.

Жолтовський П. М. Монументальний живопис на Україні XVII – XVIII ст. – К., 1988.

Історія українського мистецтва: У 6 т. – К., 1967.

Кисіль О. Український театр. – К., 1968.

Ковальчук О. В. Українське народознавство. – К., 1994.

Овсійчук В. А. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. – К., 1991.

Тархан-Береза З. Шевченко-художник. – К., 1985.

Українська культура: Лекції / За ред. Д. Антоновича. – К., 1993.

Українська культура: Історія і сучасність: Навч. посіб. / За ред. О.О. Черепанової. – Львів, 1994.

Українське бароко. – К., 1993.

Український живопис: Сто вибраних творів: Альбом / Автор-упоряд. Ю.В. Беличко. – К., 1985.

Дата добавления: 2015-05-09