Мозочкова дизартрія

Бульбарна дизартрія

Представляє симптомокомплекс мовно-рухових розладів які розвиваються в наслідок ураження ядер та периферичних відділів 7,9,10,12 пари черепно-мозкових нервів. Спостерігається периферичний параліч або парез мовленнєвої мускулатури.

Характер ураження одностороннє або двостороннє ураження периферичних рухових нейронів

Патогенез вибіркові, вялі паралічі мязів мовленнєвого апарату які відповідають за рухливість

Симптоми Голос слабкий, виснажений, звуки приглушені, артикуляція спрощена, спотворюється вимова усіх губних звуків, назалізація, різка втома

3.Псевдобульбарна дизартрія
Виникає при двосторонньому ураженні рухових корково-ядерних шляхів які йдуть від кори головного мозку до ядер черепно-мозкових нервів

Характер ураження двостороннє ураження центрально рухових кортико-бульбарних нейронів

Патогенез Спастичність мовленнєвого апарату, атрофія відсутня, тонус підвищений, посилений глотковий рефлекс, паралічі, найбільш порушені мимовільні рухі та тонкі рухі кінчика язика, обмежена або відсутня активність рухів артикуляційного апарату

Симптоми Порушується вимова складних передньоязикових звуків, дихання,голос, просодична сторона мовлення, часте слиновиділення, приголосні звуки вимовляються глухо, голос слабкий, хриплий, тембр назальний, мовлення афонічне, затухаюче, погано модульоване, амімія.

4.Підкоркова (екстрапірамідна) дизартрія
Екстрапірамідна система створює попередню готовність за допомогою якої здійснення швидких, точних, диференційованих рухів. Має важливе значення для регуляції м’язового тонусу, послідовності здійснення дій, сили і рухливості м’язових скорочень.

Характер ураження Підкоркові ядра та їх нервові зв’язки

Патогенез Обєм рухів у мязах артикуляційного апарату може бути достатнім. Труднощі спостерігаються при утриманні та відчуття артикуляційної пози. Що пов’язано з змінним тонусом та наявності насильницьких рухів. У спокої можуть спостерігатись легкі коливання мязів. А під час мовлення різко виражений підвищений м’язів тонус.

Клінічні симптоми Відсутністю або слабкістю стабільних порушень зв вимови, голос напружений, різкий, іноді під час мовлення голос затихає і переходить у шепіт. Порушується тембр, ритм.

Ураження мозочка та його зв’язків з іншими відділами та лобно-мозочкових шляхів.

Мовлення поштовхоподібне з поступовим затиханням голосу до кінця фрази. Відмічається низький тонус в мязах язика, губ. Язик тонкий, розпластаний. Рухливість обмежена, темп повільний, труднощі в утриманні артикуляційної пози, слабкість її відчуття, мяке піднебіння провисає, жування послаблене, міміка вяла. При більш тонких диференційованих рухах язика спостерігається дрижання язика

Дата добавления: 2015-05-09