Розробіть рекомендації школяру зі зниженим зором, як доцільно поводити себе в конфліктній ситуації

Наведіть приклади прийомів роботи практичного психолога, які дозволять стимулювати школяра зі зниженим зором до подальшого обговорення його психологічних проблем

Складіть план роботи практичного психолога з вирішення типових психологічних проблем школяра з порушеннями зору

- намагайся бути більш реалістичним, коли аналізуєш ситуацію, у якій опинився. Характеризуючи її. гіо-можливості уникай таких емоційно забарвлених слів, як «ніколи», «завжди»;

- живи сьогоднішнім днем. Будуй плани тільки на сьогодні, й не вимагай надто багато від себе;

- не жалій себе й не відмовляйся від сторонньої допомоги. Дружба- важливий помічник у боротьбі із твоїми проблемами;

- намагайся не думати про минулі події як про поразки;

- ти не повинен відповідати за вчинки інших, але можеш контролювати свою реакцію на них. Головна твоя перемога – це перемога над власними емоціями;

- не намагайся догодити усім - це неможливо;

-пам'ятай, що ти не самотній. Те. що ти відчуваєш зараз, інші давно пережили. Так з часом буде і з тобою;

- намалюй картину свого майбутнього і порівняй її з тим незначним проміжком часу, який ти переживаєш сьогодні.

- підведення школяра до вибору теми розмови («Про що ми
поговоримо сьогодні? Тобі здається, що проблема саме у цьому? Ну і
що ти про це усе думаєш?»).

- структуровані висловлювання. Вони передують розмові й окреслюють її межі. («Якщо ми обговоримо дану проблему, то зможемо разом знайти її вирішення, яке б задовольнило нас обох. Чому б тобі не висловити свою точку зору? А я б вислухав її»);

-прямі запитання («Я не певен, що зрозумів тебе вірно. За твоїми словами, так чинить твоя мати чи твій брат? Ти б міг привести конкретний приклад? Що ти маєш на увазі, коли кажеш про це? Що ти робиш, коли сумуєш?»);

- заохочення продовжувати розмову («Ось як? І що далі?»);

- недирективні репліки й відкриті запитання («Розкажи мені, будь-ласка, про це більш детально. Що б ти міг зробити інакше? Як твої справи тепер?»);

Сочатку познайомити школярів з порушеннями зору з п'ятьма найпоширенішими способами поведінки у конфліктних ситуаціях: співробітництво, компроміс, уникання, поступка, суперництво:

- співробітництво поведінка, яка не допускає не тільки виникнення конфлікту як такого, а й суперечностей, що завжди

передують конфлікту. Сторони, між якими виникає певне протиріччя, активно беруться за його усунення, до пошуку спільних рішень, які б повністю задовольнили усіх, й не припиняють своїх дій до тих пір, поки таке рішення не буде знайдене;

-компроміс являє собою спосіб поведінки, при якому можливо швидко віднайти потрібне рішення, що задовольняє обидві сторони, алеза рахунок певних поступок;

-уникання характеризується униканням конфліктних ситуацій;

-поступка являє собою відмову від боротьби на користь іншої схорони;

- с уперництво - пряма конфронтація, за якої жодна з сторін не бажає поступатись іншій.

Наголос робиться на тому, що більшість конфліктів за своєю природою є суб'єктивними і мають в своїй основі одну з таких можливих причин:

- недостатнє знання людини;

- неправильне розуміння її намірів;

- невірне уявлення про те, що партнер насправді думає;

- помилкова інтерпретація мотивів дій партнера по контакту;
- неточна оцінка ставлення даної людини до іншої.

Будь-яка з цих причин, або їх поєднання може призвести до загосстрення непорозумінь між людьми, до приниження гідності однієї із них, що породжує з її боку почуття образи, яке викликає згодом таке ж почуття у іншої сторони контакту. При цьому жоден з них не в змозі зрозуміти й усвідомити причини власної конфліктної поведінки.

Такою є типова динаміка розвитку конфліктної ситуації в їїпсихологічному контексті, яка призводить до загострення непорозумінь та взаємних образ, зазвичай заводить стосунки у глухий кут, з якого люди самостійно не в змозі вийти, оскільки кожен із суб'єктів певен, що сам він не є причиною конфлікту, який виник.

Вийти з цього «глухого кута» можна лишень одним способом -усвідомити, що увесь конфлікт з самого свого початку базується на непорозумінні, що люди, які потрапили у конфліктну ситуацію, не ставили перед собою свідомої мети образити один одного.

Крім того конфлікт можна попереджувати і знімати таким чином:

- перш ніж реагувати на дії іншої людини, потрібно зясувати, чому дана людина чинить саме так, а не інакше;

- необхідно спонукати учасників конфлікту на встановлення прямого контакту один з одним, на відкрите, неупереджене обговорення й спільний аналіз ситуації, що склалася.

Дата добавления: 2015-05-07