Общество и власть в период первой промышленной революции 43 страница

Спеціальними підставами набуття права комунальної власності можуть бути: І) виникнення права власності на безхазяйну річ (ст.ст. 335, 344); 2) на знахідку, від якої відмовилася особа, що її (найшла (ч. 2 ст. 338); 3) на бездоглядну домашню тварину, від якої відмовилася особа, що її знайшла (ч. 2ст. 341); 4) викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю органом місцевого самоврядування (ст.ст. 350, 351 ЦК).

Спеціальними підставами набуття права власності Автономною Республікою Крим може бути викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю органом влади Автономної Республіки Крим (ст.ст. 350, 351 ЦК).

101.Момент виникнення права властності у набувача майна за договором.

Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

4. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

102.Ризик випадкової загибелі або псуванні речі.

Стаття 323. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
1. ЗРизикИ у цивілістиці трактується як двоїста категорія: суб'єктивна та об'єктивна. У об'єктивному сенсі ризик у цивільному праві С це загроза виникнення негативних наслідків майнового або немайнового характеру. У суб'єктивному сенсі ризик у цивіль­ному праві С це усвідомлення особою можливого виникнення шкоди внаслідок вчинення нею правомірних дій, спрямованих на досягнення корисного результату.
ЗРизикИ у контексті положень коментованої статті слід трактувати як небезпеку, загрозу завдання шкоди майну, яке належить власнику.
ЗВипадокИ у цивільному праві розуміється як обставина, котру учасник цивільних від­носин не міг передбачити, а тому не міг відвернути її настання та наслідки. Варто зауважи­ти, що у коментованій статті поняття випадку трактується поширювально, охоплюючи як власне ЗвипадокИ, так і непереборну силу, під якою зазвичай розуміють обставини, котрі неможливо відвернути, навіть якщо вони були передбачені.
Пошкодження (псування) майна означає втрату ним частини споживчої вартості, яка, однак, не впливає на можливість обмеженого використання цього майна. Знищенням майна є таке його пошкодження, при якому майно не підлягає відновленню. Внаслідок дії чинників або псуванням речей визнається така загибель або псування, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (неперебор­ної сили, простого випадку).
Таким чином, випадковим знищенням або пошкодженням майна у сенсі ст. 323 ЦК слід вважати повну або часткову втрату майном його споживчих якостей внаслідок дії чинни­ків, які трапились незалежно від волі та свідомості суб'єкта цивільних відносин. Ризик таких наслідків лежить на власникові відповідного майна. Покладення ризику випадкового знищення або пошкодження (псування) майна на власника означає, що відпо­відальність за це, за загальним правилом, покласти на іншу особу не можна. Проте власник може перекласти повністю або частково ризик майнових втрат на страхувальника, застра­хувавши своє майно.
У силу того, що, за загальним правилом, право власності переходить до набувача в мо­мент передачі речі, то й ризик випадкового знищення або пошкодження також переходить в момент передачі речі, якщо інше не обумовлено договором або законом. Так, сторони можуть встановити, що ризик випадкової загибелі проданої речі перейде до покупця вже з моменту укладання договору купівлі-продажу, до передачі речі покупцеві, тобто до перене­сення на останнього права власності (див. коментар до ст. 668 ЦК). Прикладом перенесен­ня ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження майна може бути правило ст. 809 ЦК, згідно з яким ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження пред­мета договору лізингу несе не власник, а лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

103.Припинення права властності

Стаття 346. Підстави припинення права власності

1. Право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

Дата добавления: 2015-05-07