За призначенням

За формою подання

За способом сприйняття

Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що її сприймають.

· Візуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола.

· Аудіальна — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас.

· Тактильна — сприймається тактильними рецепторами.

· Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола.

· Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.

За формою подання інформація поділяється на такі види:

· Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;

· Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;

· Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;

· Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.

· Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму

· Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація

· Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

Інформаційні процеси

До основних інформаційних процесів відносяться:

· Пошук інформації;

· Зберігання;

· Накопичення:

· Опрацювання;

· Передавання;

· Захист.

Носії інформації

Говорячи про інформаційні процеси, зокрема про зберігання інформації, постає питання: де і на чому вона може зберігатися.

Носій – фізичне середовище, в якому зберігаються повідомлення. Отже, взагалі носіями інформації вважаються знаки, символи, сигнали. Але те на чому вони (знаки, символи) знаходяться ніби є носіями носіїв.

Ми будемо вважати носіями інформації те, на чому зафіксована інформація в певний момент часу.

Носії інформації

Недовготривалі Хвилі різної природи, речовина в різному стані, будь-який мат. Об’єкт.

Довготривалі (для зберігання) рукописні, друкарські машини

Необхідність зберігання і передавання (інформації), повідомлень виникла давно, відколи існують люди, наприклад, наскальні малюнки, клинописи.

Зростаючі потоки повідомлень необхідно зберігати їх у великих обсягах, сприяли розробці і застосування носіїв повідомлень, що забезпечують можливість довготривалого зберігання в досить компактній формі.

Прикладами носіїв тривалого зберігання повідомлень: дерев’яні чи металеві поверхні, папір, фото, кіноплівка, аудіо та відео плівка, оптичні диски.

Важливе значення має подання повідомлень на довго існуючих носіях це – письмо.

Прикладами повідомлень на недовго існуючих носіях є повідомлення, що передаються телефоном, жестами.

Кодування інформації

Будь-яка робота із записами потребує їх кодування. Як правило повідомлення зберігаються у вигляді кодів.

Кодування повідомлень – це подання їх за допомогою деякої послідовності знаків, спосіб зберігання і передавання повідомлень, форма подання їх на носієві.

Одне і те саме повідомлення можна кодувати по різному.

Однією із систем кодування є азбука.

Ноти – кодування звуків.

Виходячи з того, що комп’ютер – це електронний пристрій, розмовляти з ним можна мовою електричних параметрів, зокрема напругою.

Коли немає напруги – 0, коли є – 1. Таким чином за допомогою 2-х елементів можна закодувати будь-яке повідомлення. Таке кодування – називають двійковим.

Біт (від англійського – двійкова одиниця) – найменша довжина двійкового коду (один двійковий розряд) (одну двійкову цифру) 1 або 0.

Байт – це послідовність з 8 бітів (з 8 двійкових цифр).

1Кбайт=1024 байт, 2⁸=256 різних комбінацій з 8 нулів та одиниць (256 різних байтів.)

Дата добавления: 2015-05-07