Органи ВВ АРК

належать РМ АРК, республіканські міністерства і комітети, районні в АРК держадміністрації. Окремі повноваження виконують виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад, що делегують їм державними органами. РМ АРК самостійно здійснює виконавчі функції й повноваження з питань, віднесених до відання республіки Конституцією і законами України, Конституцією АРК. РМ формується ВР АРК на строк її повноважень, відповідальна перед нею, очолює її Голова РМ АРК. Вона виконує також державні виконавчі функції та повноваження, делеговані законами України відповідно до КУ. З метою забезпечити виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень АРК передаються фінансові, матеріальні кошти й об’єкти державної власності, необхідні для виконання зазначених повноважень. Організація, порядок виконання зазначених функцій і повноважень республіканськими органами визначаються нормативно-правовими актами ВР АРК. За законами України та прийнятими на їх основі та на їх виконання нормативно-правовими актами Кабміну та ВР АРК можливі:

можуть визначатися окремі умови виконання делегованих державних виконавчих функцій та повноважень, реалізації загальнодержавних і регіональних програм; координації діяльності у боротьбі з катастрофами, стихійними лихами, епідеміями та епізоотіями, щодо ліквідації їх наслідків, природокористування, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, безпечних і здорових умов життя населення;З питань виконання державних функцій і повноважень РМ АРК, її голова, його заступники, керівники відповідних міністерств і республіканських комітетів підзвітні і підконтрольні Кабінету Міністрів України, а керівники місцевих державних адміністрацій – РМ АРК.

Голова РМ АРК призначається на посаду й звільняється з посади ВР АРК за поданням Голови ВР АРК і за погодженням з президентом України.

РМ АРК здійснює: виконавчі функції та повноваження з питань, віднесених до самостійного відання АРК; державні виконавчі функції, делеговані відповідно до КУ; інші функції та повноваження, передбачені конституцією та законами України, конституцією АРК, нормативно-правовими актами ВР АРК у межах її компетенції. РМ АРК здійснює управління майном, яке перебуває на її балансі, засновує свій друкований орган, здійснює інші повноваження, передбаченні конституцією АРК, законами України, нормативно-правовими актами ВР АРК, прийнятими у межах її компетенції. Відносини органів влади АРК з підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у її власності, будуються на основі їх підзвітності та підконтрольності республіканським органам влади у межах і формах, передбачених законами України і відповідно до них Конституцією АРК, нормативно-правовими актами ВР АРК, прийнятими у межах її компетенції. З підприємствами, установами та організаціями інших форм власності, а також з тими які не перебувають в її управлінні, відносини органів влади АРК будуються на договірній і податковій основі та здійснюються у межах і формах, передбачених законодавством України.

33. Місцеві органи виконавчої влади – єдиноначальні органи загальної компетенції.

Основні завдання: Виконання КУ, актів Президента і КМУ, законів, інших органів виконавчої влади вищого рівня; Забезпечення законності, підготовка та виконання регіональних програм, нац.-культ. розвитку. Виконання державних програм з цих питань, підготовка виконань державних бюджетів, звіт про виконання бюджетів і програм.; Взаємодія з органами місцевого самоврядування.

Голова МДА призначається президентом за поданням КабМіну; відповідальний перед президентом, підконтрольний і підзвітний органам виконавчої влади вищих рівнів. Акти голови можуть скасовуватись президентом України, якщо вони суперечать КУ, або головою МДА вищого рівня.

Голова видає розпорядження; керівники структурних підрозділів МДА – накази.

Відповідно до КУ місцеве самоврядування (МС) є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах КУ і законів України. МС є окремою публічною владою, яка не належить до державної і її сутність полягає в гарантованому державою прав територіальної громади розв’язати значну частину місцевих справ, управляти ними діючи в межах, і в інтересах МС.

Організація МС грунтується на поєднанні загальнодержавних і місцевих інтересів і однією з найважливіших ознак МС є правова, фінансова, організаційна автономія.

Правова автономність означає, що органи МС наділяються КУ та законами України, своїми власними повноваженнями в межах яких мають повну свободу дій.

Організаційна автономія органів МС проявляється їх можливості самостійно визначити та будувати свою внутрішню структуру, з тим, щоб вона відповідала місцевим потребам та забезпечувала ефективне управління. При цьому органи МС не підпорядковуються будь-яким іншим органам і здійснюється контроль для забезпечення законності їх дій.

Матеріальна або фінансова автономія органів МС проявляється у їх праві володіння коштами та майном для здійснення своїх функцій та повноважень.

Місцеві бюджети не входять до загальнодержавного бюджету а формуються за рахунок відрахувань частини від загальних податків і зборів і частково місцевих, маючи у своєму розпорядженні об’єкти комунальної власності.

36. Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

34. Державна служба – Правовий і соціальний інститут який здійснює в рамках своєї компетенції реалізацію цілей та функцій органів державної влади шляхом професійного виконання службовцями своїх посадових обов’язків і повноважень, що забезпечують взаємодію держави і громадян у реалізації їх інтересів, прав і обов’язків.Види держслужби. В залежності від виконуваних функцій:

1. Служба в органах представниц

2. Сл…. Виконавчої влади

3. Сл…. Судової влади.

Оскільки крім названих державних служб існують органи які не належать до жодної з гілок влади, а діяльність їх службовців є також державною службою, тому можна класифікувати так: загально функціональна – служба в органах державної влади і їх апаратів, яка регулюється в ЗУ»про держслужбу»;спеціалізована – служба в державних органах, яка здійснюється відповідно до інших ЗУ; цивільна – служба в державних закладах вищої школи, освіти, науки, в ін. державних установах.

Інститут державної служби розбивається на 2 напрямки:

континентальна модель – їй відповідає система кар’єрної державної служби, яка передбачає, що держслужбовці вступають на службу на весь період своєї кар’єри; англосаксонська модель – система посадової державної служби за контрактом; службовців за контрактом приймають відповідно до професійних навичок і освітнього рівня, у їх відсутні гарантії проходження кар’єри.

Державний службовець – суб'єкт права, який здійснює не лише в сферах державної влади, а й в інших державних організаціях, установах, підприємствах.

Згідно закону, державна служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Поняття держслужбовець. Аспекти.

1)з державно – правової точки зору – «слуга» держави, який наділений нею відповідними повноваженнями, який представляє державу в її різноманітних зв’язках в середині держави і зовні.

2)з адмін- правової – володіє владними, організаційно- розпорядчими повноваженнями і будучи представником держави застосовує юрисдикційні заходи і повноваження і адміністративно-правові санкції.

3)з кримін-прав – особливий суб’єкт кримінальної і адміністративної відповідальності.

39. Обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:

1. визнані у встановленому порядку недієздатними;

2. мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

3. у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

в інших випадках, встановлених законами України.

35. Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових

повноважень Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими

нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Класифікація посад.

політичні посади обіймаються політичними діячами які забезпечують вироблення політики.Адмініст.- основні посади в держслужбі які заміщуються на конкурсній основі, віднесені до відповідних категорій посад згідно із законів.Патрональні – допоміжні до того чи іншого політичного лідера радники, консультанти передбачені штатним розписом. Віднесені до категорій посад держслужби, виконують дорадчі функції, призначаються, а не обираються на конкурсній основі, характерне є те, що зміна керівника – припинення держслужби.

Критерії класифікації посад

Організаційно- правовий рівень органу, що пиймає на роботу; Обсяг конкретних повноважень на конкретній посаді.

Роль і місце посади в структурі державного органу. Ранг службовцю присвоюється відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи.Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України. Ранги, які відповідають посадам другої категорії, присвоюються Кабінетом Міністрів України, крім рангів, що присвоюються державним службовцям, які є працівниками Апарату Верховної Ради України. Ранги, що відповідають посадам другої категорії, державним службовцям - працівникам Апарату Верховної

Ради України присвоюються Головою Верховної Ради України. При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад. За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад. Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за вироком суду.Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої категорії або залишив державну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний ранг. Народним депутатам України, які до обрання перебували на державній службі, час виконання цих обов'язків зараховується до стажу державної служби. У трудовій книжці державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну і позбавлення відповідного рангу. Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу. Державний службовець має право брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

37.Порядок проходження державної служби Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.

добір персоналу здійснюється шляхом конкурсу або шляхом призначення. В Укр на конкурсній основі.

Стадії конкурсу: публікація оголошення про проведення конкурсу в пресі або через інші ЗМІ (не пізніше ніж за 1міс); прийом документів від осіб які бажають взяти участь в конкурсі, попередній розгляд; проведення іспитів на відбір кандидатів, перевірка знань: КУ, ЗУ «про держслужбу», ЗУ «про боротьбу з корупцією», специфіки функціональних повноважень. Екзамен.білет склад з 5 питань, білетів не менше 15; письмово або шляхом комп'ютерного тестування; час для підготовки 60хв. Ухвалення рішень про відбір конкретнго кандидата. Рішення у вигляді протоколу, підписується всіма членами комісії Протягом 2 днів надаються керівнику. Інші кандидати, що успішно склали іспит можуть бути зараховані до кадрового резерву, протягом року можуть бути прийняті на аналогічну посаду чи нижчу без конкурсу. Керівник на підставі протоколу призначає Наказом про прийняття на роботу.

Позаконкурсний прийом на державну службу -

призначення на адмін. посади керівників, 1-их заступників;

особи патронатної служби;яка зарах. до кадрового резерву чи пройшла стажування, а також держслужбовці які припинили держслужбу з відставкою.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи:

- під час зайняттю посади вперше

-..на підвищення

- тривалий час на одній посаді.

Стажування: короткотермінове (до 2міс) і довготривале (понад 2міс)

40. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України (догана, звільнення), можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

· попередження про неповну службову відповідність;

затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

38. Основні права державних службовців

Державні службовці мають право: користуватися правами і свободами, які гарантуються; громадянам України Конституцією і законами України; брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що

затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції. Основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України;забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

43. Громадська організація - об’єднання громадян для забезпечення і захисту власних, законних інтересів, нац-культур, економіч, творчих ін інтересів.

Класифікація громад. ор-цій. За територіальним масштабом діяльності:Всеукраїнські – діяльність поширена на всій території Укр; Місцеві – в межах адміністративно- територ. Одиниці; Міжнародні – на терит Укр і хоча б на терит 1-єї міжнар держави. За способом обміну членів організації: фіксоване індивідуальне членство; без такого. Від віку: громад. ор- ції дорослого населеня; політичні партії; молодіжні гром. ор –ції; дитячі. За діяльністю об’єднань здійснюється державний нагляд органами прокуратури, фінансовими, податковою службою. Стягнення: Попередження, Штраф, Тимчас зупинення окремих видів діяльності, Тимчасова заборона (вцілому),Примусовий розпуск

41. Підстави припинення державної служби

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону);2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону) 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону);6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.

42. Поняття і види об’єднань громадян

Громадяни Укр. мають право на свободу об’єднання у політичні партії і громадські організації для здійснення і захисту прав і свобод і для задоволення політ, культ, соц. та ін. інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтерасах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших люде:

-програмні цілі, дії яких спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом

- підрив безпеки Укр

- пропагування війни

- розпалювання міжетнічної, расової ворожнечі…

Не допускається утворення політ. партій в органах вик. влади і в судових органах., в ор-ах місцевого самоврядування, військових формуваннях, навчальних закладах, держпідприємствах ін установах і держ ор-ціях.

Відмінність адмін-правового статусу громадян: не мають державно владних повноважень і виступають від свого імені; заборона втручатись органів і службових осіб в діяльність громадян.

Об’єднання громадян – добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів, для спільної реалізації прав і свобод.

Засновники:

· вік - 18р.

· Апатриди, громадяни, біпатриди, іноземці.

Дитячі організації – вік – 15р.

Членами гром. організацій – фіз і юр особи, вік – 14р. молодіжних і дитячих встановлені статутами; політ партій – 18р.

Види об’єднань. Цілі сворення:

· політ партії

· Громад організації

44. Політ партія – зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян, прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню іі вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.Політ партії створюються лише з всеукраїнським статусом. Члени: лише громадянин Укр, який володіє виборчим голосом лише однієї політичної партії, членство – фіксоване.Заява подається до статутного органу. Статут і програма. Назва, символіка підлягають державній реєстрації. Назва не може збігатись з назвою іншої зареєстрованої політ партії.Рішення про створення приймається на з’їзді установчих зборів. Реєстрація здійснюється Мін’юстом, видається свідоцтво. Щорічно звітує перед Мін’юстом.

Права:Засн. міжнар. Спілки, участь у виборах, вільно займ. діяльністю в межах закону. Контроль: мін’юст, ЦВК, окружні виборчі комісії. Заходи у разі порушення закону:

Попередження про недопущення незаконної діяльності у формі припису. Заборона політичної партії (в судовому порядку). Припинення в разі анулюваня реєстраційного свідоцтва: невиконня вимоги щодо утворення осередків (протягом 6 міс з дня реєстрації);в разі не висунення кандидата на вибори Президента (протягом 10р); виявлено недостовірні відомості в поданні документів на реєстрацію

анулювання шляхом подачі Мін’юстом до ВСУ про анулювання.

45. За шляхами легалізації:

1. Реєстрація

2. Повідомлення про заснування

Органи легалізації: Мін’юст, місцеві органи виконавчої влади, виконкоми сіл, селищ, міські ради.

Політ партії створюються лише з всеукраїнським статусом. Члени: лише громадянин Укр, який володіє виборчим голосом лише однієї політичної партії, членство – фіксоване.

Заява подається до статутного органу. Статут і програма. Назва, символіка підлягають державній реєстрації. Назва не може збігатись з назвою іншої зареєстрованої політ партії.

Рішення про створення приймається на з’їзді установчих зборів. Реєстрація здійснюється Мін’юстом, видається свідоцтво. Щорічно звітує перед Мін’юстом.

Дата добавления: 2015-05-10