Підстави господарсько-правової відповідальності

Підставами господарсько-правової відповідальності є вчинення суб'єктом господарських відносин правопорушення у сфері господа­рювання.

Ст. 218 Господарського кодексу України визначає наступні види підстав господарсько-правової відповідальності:

1. Нормативна. Це сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин.

2. Господарська правосуб'єктність правопорушника і потерпі­лого. Сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності цього виду можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи незалежно від форми власності майна, організа­ційно-правових форм, тобто особи, що мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорю­ваних прав та інтересів, які охороняються законом.

3. Юридико-фактична. Це протиправні дія або бездіяльність особи — господарського правопорушника, що порушують права і законні інтереси потерпілої особи чи заважають їх реалізації. Ця

152 | _______________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України

підстава складається з чотирьох елементів, які в теорії права на­зиваються умовами господарсько-правової відповідальності:

—факт господарського порушення, тобто порушення норми закону, умови договору, державного контракту тощо, внаслідок чого завдаються збитки або інша шкода майновим правам та інте­ресам потерпілого (кредитора);

—протиправність поведінки господарського порушника. Така умова визначається у господарському праві в широ­кому розумінні. Це може бути як дія, такі бездіяльність, що порушують правову норму, планове завдання, умови договору йт.ін.;

—причинний зв'язок між протиправною поведінкою по­рушника і завданими потерпілому збитками. Цей зв'язок необхідно доводити відповідними документальними до­казами;

—вина господарського правопорушника. Це негативне су­б'єктивне ставлення правопорушника до прав і законних інтересів потерпілого. Вина у господарській практиці—це наявність двох обставин, які дають підстави для застосу­вання відповідальності:

а) наявність в особи-правопорушника реальних можливос­
тей для належного виконання;

б) невжиття правопорушником всіх необхідних заходів для
недопущення правопорушення, запобігання збиткам
(шкоді) потерпілого.

Формою вини може бути:

—умисел правопорушника;

—необережністьправопорушника.

При цьому діє принцип презумпції вини, тобто "відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання", що пе­редбачено ст. 614 Цивільного кодексу України. Вина обох сторін підлягає взаємному заліку. Якщо невиконання або неналежне ви­конання зобов'язання виникло з вини обох сторін, судовий орган (суд, господарський суд, третейський суд) відповідно зменшує розмір відповідальності боржника. Це має місце і тоді, коли кре­дитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розмірів збитків або не вжив заходів до їх зменшення (ст. 614 Цивільного кодексу України).

Розліл 10. Госполарсько-правова вілповілаль ність ________ { 153

Вина господарюючого суб'єкта — це вина його працівників. Отже, принцип відповідальності за вину вимагає визначення кон­кретних працівників, дія або бездіяльність яких спричинили не­виконання зобов'язань чи заподіяння шкоди.

Сукупність чотирьох умов утворює юридико-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності. Для застосуван­ня майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність усіх чотирьох умов, тоді як для застосування неустойки, штрафу чи пені досить лише двох з них: факту гос­подарського правопорушення та протиправності поведінки по­рушника.

♦

Дата добавления: 2015-05-10