Поняття трудового (страхового) стажу

Трудовий стаж визначається, як тривалість трудової діяльності працівника. Проте дане визначення є не конкретним. У сфері соціального забезпечення трудовий стаж визначають як нараховану за встановленими правилами минулої трудової та іншої суспільно-корисної діяльності громадян, яка протікає в певних визначених законом, суспільних формах із якою пов’язуються правові наслідки в області соціального забезпечення.

Трудовий стаж є юридичним фактом, з яким пов’язується виникнення правовідносин з соціального забезпечення.

Трудовий стаж, як міра величини трудової діяльності, має кількісну і якісну характеристики. Кількісна характеристика відображає загальну тривалість трудової діяльності, якісна є показником не тільки тривалості, а й характеру трудової діяльності за певними ознаками (важкі та шкідливі умови праці, неперервність праці тощо). Залежно від цього трудовий стаж поділяється на:

· загальний стаж (кількісна характеристика);

· спеціальний та неперервний (якісна характеристика).

Загальний трудовий стаж – це загальна сумарна тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, незалежно від тривалості перерв в ній, нарахована за встановленими правилами.

Загальний трудовий стаж має особливо велике значення. За наявності певної його тривалості виникає право на пенсійне забезпечення в старості, в разі настання інвалідності через загальне захворювання, в разі втрати годувальника. Крім того від тривалості загального трудового стажу залежить розмір трудових пенсій.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи враховується також: 1) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в’язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; 2) творча діяльність осіб за умови сплати страхових внесків (члени творчих спілок, інші творчі працівники, які не є членами таких спілок); 3) військова служба, органах державної безпеки, органах внутрішніх справ незалежно від місця проходження служби; 4) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв’язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; 5) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; 6) тимчасова непрацездатність, що почалась у період роботи; 7) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; 8) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше, ніж до досягнення кожною дитиною трьох річного віку; 9) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців кадрової служби з чоловіками в місцевостях де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю але не більше 10 років.

Зазвичай стаж нараховується за фактичною тривалістю трудової та іншої суспільно-корисної діяльності. Проте Закон України «Про пенсійне забезпечення» передбачає випадки, коли стаж може нараховуватись на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 58 даного Закону громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необґрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, час відбування в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі.

Пільги передбачаються і для деяких медичних працівників. Так робота в протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі (ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи

Робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, – за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу роботи за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною тривалістю.

Тривалість загального трудового стажу встановлюється власником або уповноваженим ним органом підприємства, установ, організацій згідно із записами у трудовій книжці.

Особи, які застраховані на умовах добровільного страхування, період сплати ними збору на обов’язкове соціальне страхування зараховується до загального трудового стажу на підставі довідки Фонду соціального страхування про сплату збору на обов’язкове соціальне страхування.

Однією з підстав призначення пенсії та одним із критеріїв визначення розміру пенсії у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є страховий стаж певної тривалості.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Різниця між трудовим стажем і страховим стажем полягає у тому, що до страхового стажу зараховуються тільки періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески. До трудового стажу зараховувалися періоди не тільки трудової, але й суспільно корисної діяльності (навчання у вищому навчальному закладі, догляд за дитиною віком від 3 до 6 років).

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на законних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку: чоловікам – 60 років, жінкам – 55 років, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би такого ж віку.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом.

Страховий стаж обчислюється у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не є меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної донесення до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі, якщо зазначену оплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

;

де: ТП – тривалість періоду, що зараховується до трудового стажу та визначається у місяцях;

С_В – сума фактично сплачених страхових внесків за місяць;

В – мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із закругленням до п’яти знаків після коми за формулою:

;

де: К_С – коефіцієнт трудового стажу;

С_М – сума місяців страхового стажу;

В_С – визначена відповідно до Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Спеціальний стаж – це сумарна тривалість трудової діяльності відокремлена із загального стажу із урахуванням важких та шкідливих умов, інтенсивності праці, сфери чи місцевості, в якій вона здійснювалась.

Спеціальний стаж служить підставою для надання пільг, що стосуються права на пенсію за віком на пільгових умовах, а також для призначення для призначення пенсії за вислугу років.

Спеціальний трудовий стаж поділяється на два види. Основною підставою для їх поділу служать:

• особливі умови праці;
• зміст роботи, тобто характер виконуваної роботи, посада, професія та відповідна галузь народного господарства чи сфера державного життя, де проходила трудова діяльність.

Відповідно до особливих умов праці спеціальний трудовий стаж поділяється на два підвиди:

стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці – список №1;

стаж на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці – за списком №2.

Неперервний трудовий стаж – це тривалість неперервної трудової діяльності, нарахованої за встановленими відповідними нормативними актами правилами, на тому ж самому підприємстві, установі, організації, об’єднанні, галузі тощо.

У праві соціального забезпечення неперервний трудовий стаж втратив своє значення. Він може враховуватись при наданні пільг і переваг в соціально-побутовому та іншому обслуговуванню працівників підприємств, установ, організацій, яке передбачається колективним договором та іншими нормами трудового права.

Дата добавления: 2015-05-10