Імпічмент в Україні 6 страница

Необхідно також звернути увагу на напівштучні анклави, створення яких пов'язане із причинами суб'єктивного характеру при формуванні земельних поділів.

Яскравим таким прикладом, є місто Славутич Київської області, розташоване на території Чернігівської області.

Внаслідок панування протягом десятиліть загальнонародної власності на землю склалася ситуація, коли в державі відсутні дані про точні межі сільських рад, районів, областей і відповідно про площі адміністративно-територіальних одиниць.

Адміністративний поділ не враховує принципів економічної доцільності, що призводить до суттєвих соціально-економічних та територіальних диспропорцій.

Сучасна система адміністративно-територіального устрою характеризується високим ступенем централізації влади по лінії уряд-область-район-сільрада. Вона позбавила представницькі органи на місцях можливості проводити ефективну політику в інтересах людини, тобто надавати громадянам доступні якісні послуги. Ця система на сьогодні є основним стопором для проведення ефективних соціально-економічних перетворень, вона вносить дисбаланс у фінансову сферу та не забезпечує ефективними державними послугами громадян України.

Крім цього, існуюча в Україні система організації влади на місцевому рівні не відповідає загальноприйнятим європейським принципам, закладеним в Європейській Хартії місцевого самоврядування. Невиконання положень Хартії, і як наслідок, взятих на себе зобов'язань, є суттєвою перешкодою на шляху реалізації курсу на інтеграцію до Європейського співтовариства, задекларованого Україною.

Саме децентралізація влади з сильними інститутами місцевого самоврядування сьогодні є провідною формою державної організації розвинутих країн, яка підтвердила свою економічну перевагу над централізованою формою державної організації. Виходячи із зазначеного, проведення адміністративно-територіальної реформи передбачає утворення в рамках держави самостійних одиниць як носіїв місцевого самоврядування, а також надання таким самоврядним одиницям широкого кола прав та повноважень.

Реалізація цих принципів зробить можливим для місцевих громад на практиці реалізовувати місцеве самоврядування, під яким розуміють право і реальну можливість громад регулювати та управляти значною частиною державних справ у межах, визначених законом, на підставі власної відповідальності та на благо власного населення.

Питання реформування систем адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування нерозривно пов'язані. Ефективність вирішення одних питань неодмінно позначається на ефективності вирішення інших.

Як свідчить досвід європейських держав реформування систем адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування не може бути розведено в часі. Адміністративно-територіальна реформа найперше пов'язана з процесом децентралізації, яка є змістом реформи місцевого самоврядування.

Вирішенню проблем адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування відкривають шлях законопроекти "Про внесення змін до Конституції України" щодо удосконалення системи місцевого самоврядування та "Про територіальний устрій України", основним здобутком яких є запровадження єдиної уніфікованої адміністративно-територіальної одиниці первинного рівня - громади, що дозволить, поряд з наведеними проблемами, розв'язати питання не співпадання понять адміністративно-територіальної одиниці первинного рівня і населеного пункту, а отже визначення юрисдикції територіальної громади.

Декларування місцевого самоврядування без надання практичних повноважень територіальним громадам та їхнім представницьким органам призвело до різних підходів у визначенні юрисдикції органів місцевого самоврядування та встановленні меж територій, на які вона поширюється.

У контексті проголошеноїадміністративно-територіальної реформи (АТР),яка передусім стосується збільшення повноважень і можливостей місцевого самоврядування щодо управління територіальними господарськими комплексами й виконання регуляторних функцій щодо соціально-економічного розвитку відповідних громад, держава спрямовує свою політику на зміцнення фінансової автономії, отже, самодостатності адміністративно-територіальних одиниць, сприяючи зростанню бюджетних надходжень за рахунок власних доходів. На це спрямовані також реформи податкового законодавства і бюджетної системи в Україні.

Територіальна реформа- це основа для інших реформ. Вона створює підґрунтя для зміни всієї системи управління в державі у контексті оголошеної конституційної та адміністративно-територіальної реформ. Наразі реформу ще не розпочато. Зараз триває обговорення законопроектів, які стануть базою реформи: "Про територіальний устрій України", "Про місцеве самоврядування громади", "...району", "...області", "Про місцеві державні адміністрації".

90.Особливості конституційно-правового статусу АРК.

За конституційною природою Автономна Республіка Крим є формою так званої територіальної (адміністративно-територіальної) автономії, суть якої полягає передусім у праві її населення (громадян відповідної держави, які постійно проживають у межах цієї автономії) і тих органів, які вона обирає, самостійно вирішуючи питання, що належить до відання автономії.

Зі змісту статей 135, 136 Конституції України впливають основні державні ознаки Автономної Республіки Крим:

• 
  вона має власну Конституцію, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Конституція Автономної Республіки Крим прийнята на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року і затверджена Законом України «Про затвердження Конституції Автономної республіки Крим» від 23 грудня 1998 року;

• 
  у ній діє (як регіональна) система державних органів на чолі з Верховною Радою та Радою міністрів;
• 
  її державні органи в межах своїх повноважень приймають правові акти, які становлять регіональну систему правових актів Автономної Республіки Крим;

Правовою основою статусу й повноважень автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим є Конституція України, Закони України, Конституція Автономної Республіки Крим.

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції та законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Дата добавления: 2015-05-07