Самостійна робота. Тема 3.3 Форми Української держави

Тема 3.3 Форми Української держави

1. Державний суверенітет. Ознаки України як суверенної держави. Україна – соціальна держава.

2. Здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

1.Державний суверенітет. Ознаки України як суверенної держави. Україна – соціальна держава.

Суверенітет - це одна з основних ознак кожної держави. Державний суверенітет України був прого­лошений у зазначеній Декларації про державний су­веренітет України. Відповідно до неї Верховна Рада проголосила державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і ріїшоправ-ність у зовніїлніх зносинах. Захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави, справою всього Українського на­роду, її виконання покладається на Збройні Сили України. Суверенітет України поширюється на всю її територіїо. Жодна частина цієї території не може проголосити себе незалежною від суверенної влади держави.

Конституційно-правовими ознаками України як суверенної держави є:

1. Територіальна цілісність. Згідно з міжнародним правом державною територією є частина земної кулі, яка належить певній державі та в межах якої вона здійснює своє територіальне вер-ховенство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Складниками державної території України є її суша, води, надра під ними та відповідний повітряний простір. Державна територія України в межах існуючого кордону є цілісною(заборона її насильницького поділу) і недоторканною(всі інші держави зобов'язані утримуватися від будь-яких зазіхань на територію України відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права) зазначено в ч. З ст. 2 Конституції України. Згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є однією з найважливіших функцій держави, справою всього Українського народу.

2. Єдиний конституційний простір. Конституція України є юридичною базою для формотворчої діяльності всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, вона визначає зміст і напрямки розвитку галузевого законодавства.

До складу України входить автономне утворення - Автономна республіка Крим (АРК), яка має Конституцію Автономної Республіки Крим (ч. 1 ст. 135 Конституції України). Право приймати Конституцію АРК належить Верховній Раді АРК, але вона набуває чинності лише після затвердження Верховною Радою України не менш як половиною від її конституційного складу.

3. Громадянство. Згідно зі ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Принцип єдиного громадянства має на меті, по-перше, недопущення існування громадянства окремих адміністративно-територіальних одиниць України, по-друге, уникнення випадків кумуляції громадянства окремих осіб (подвійного громадянства, або біпатризму). Цим забезпечується єдиний правовий статус для всіх громадян України.

4. Єдина грошово-кредитна система. Ст. 99 Конституції України визначає, що грошовою одиницею України є гривня.

5. Національні Збройні Сили. Державний суверенітет передбачає реальну здатність держави забезпечити свою внутрішню і зовнішню безпеку. Оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності Конституція України (ч. 2 ст. 17) покладає на Збройні Сили України.

6. Міжнародна правосуб'єктність. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами між-народного права (ст. 18 Конституції України).

7. Офіційний статус державної мови. Державною мовою вважається визнана конституцією або чинним законодавством основна мова держави[6]. Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України держав-ною мовою в Україні є українська мова. Це покладає на державу обов'язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Водночас держава гарантує вільний розвиток інших мов національних меншин України.

9. Державні символи. До них відносять:

Державний Прапор - це офіційний відмінний знак (емблема) держави, символ її суверенітету. Згідно з Конституцією України (ч. 2 ст. 20) Державний Прапор України являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Державний Герб - це відмінний знак, що є офіційною емблемою держави, яка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках і деяких офіційних документах. Згідно з Конституцією України (ч. З ст. 20) Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України(Знак Княжої Держави Володимира Великого) та герба Війська Запорозького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України - ч. 4 ст. 20 Конституції України.

Державний Гімн - музикально-поетичний твір. Закон України «Про Державний Гімн України» було прийнято 6 березня 2003 р., а згідно зі ст. 1 цього Закону Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Україна - соціальна держава. У науці конституційного права сформульовано три підходи до розкриття змісту поняття «соціальна держава». Перший пов'язаний із розумінням соціального в най-загальнішому вигляді, себто як тотожного суспільному. Термін «соціальна держава» в цьому розумінні означає, що держава несе відповідальність за суспільство. Другий пов'язаний із трактуванням соціального як показцика соціального статусу людини, її зв'язку із суспільством.

Згідно з третім, підтримуваним більшістю вчених, соціальна держава - це держава, яка надає підтримку незахищеним верствам населення, намагається впливати на розподіл матеріальних благ відповідно до принципу соціальної справедливості, щоби забезпечити кожній людині гідне існування.

Головним завданням соціальної держави є сприяння суспільному прогресу, що базується на закріплених законодавством принципах соціальної рівності, загальної солідарності та взаємної відповідальності. Соціальна держава бере на себе обов'язок забезпечити кожному членові суспільства гідний сучасної людини мінімум соціальних благ. Обов'язками соціальної держави згідно з Конституцією та чинним законодавством України є:

- забезпечення соціальної спрямованості економіки;

- охорона праці і встановлення гарантованого мінімуму оплати праці;

- охорона здоров'я людей;

-забезпечення підтримки сім'ї, дитинства, материнства та батьківства;

- розвиток системи соціальних служб, які забезпечують соціальний захист громадян;

- встановлення пенсій, інших видів соціальних виплат і допомог.

2.Здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

У статті 6 Конституції України на конституцшному рівні прого­лошується один із важливих принципів організації державної влади, який є одночасно характерною оз­накою, атрибутом правової держави, а саме розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Вш закршлений у конституціях багатьох демокра­тичних країн.

Ідея розподілу влад, сформульована ще у XVII сторіччі Дж. Локком та III. Монтеск'є, народилася в історичних умовах боротьби молодої буржуазії з фео­дальною абсолютистською монархією одночасно з договірною теорією походження держави, визнанням народного суверенітету, природних прав і свобод лю­дини. Зміст ідеї поділу влад полягає у децентралізації державної влади та її поділу в залежності від функ­ціонального призначення на законодавчу, виконавчу та судову. На думку Монтеск'є, поєднання всієї пов­ноти влади в одніїі особі або в одному органі держав­ної влади завжди буде призводити до сваволі. Він зазначав, що всі три зазначені гілки влади мають бути відносно незалежними, мати свою чітко визначену компетенціїо. Важливим фактором узгодження їх діяльності є відповідні засоби стримувань і противаг, які мають ургвноважувати всі три гілки державної влади. Такими засобами є встановлення різних стро-кш повноважень парламенту, президента і призначен­ня різних дат їх виборш, право парламенту на дост­рокове припинення повноважень президента країни (право імпічменту), право президента на розпуск пар­ламенту в разі його неспроможності вирихтувати най­важливіші питання суспільного і державного життя, спільне призначення президентом і парламентом ви­щих посадових осіб держави, підписання президен­том країни законодавчих актів, прийнятих парламен­том, і т. д. Ідея розподілу влад вперше знайшла своє відтворення в історично відомому документі "Пакти і Конституція законів та вольностей Вшська За­порізького", написаному П. Орликом ще у 1710 р.

У практиці державного будшництва багатьох країн по-різному використовується принцип розпо­ділу влад. Так, жорсткий розподіл влад характерний для країн з президентськими формами республіїсан-ського правлшня (наприклад, СІЛА). Більш тісний взаємозв'язок гілок влади, навіть переплетення їх функцш, характерні для парламентських (наприклад, ФРН, Італія) і змішаних парламентсько-президент­ських республік (Франція).

У відповідності з Конституцією України в цій статті не лише закріплений поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, а й закріплюється важливе положення про те, що органи, які уособлю­ють ту чи іншу гілку влади, здійснюють свої повно­важення у встановлених Конституцією межах і відпо­відно до законів України (ч. 2 ст. 6). Параметри цих повноважень виписані у відповідних розділах Основ­ного Закону. Так, єдиним органом законодавчої вла­ди в Україні є парламент - Верховна Рада України, повноваження якої визначаються р. IV Конституції. Розділ V визначає повноваження Президента України як глави держави. Раніше, як відомо, вони були окрес­лені Законом "Про Президента Української РСР" від 5 липня 1991 р.

Повноваження органів виконавчої влади закріп­лені у р. VI "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади". Вищим у системі органів вико­навчої влади визначається Кабінет Міністрів. У цьому розділі у загальному вигляді окреслюються його пов­новаження.

Відповідним чином у Конституції визначена система та повноваження органів, які здійснюють функції, пов'язані із правосуддям у нашій державі (р. VIII і XII).

З прийняттям нової Конституції України можна вважати вирішеною проблему співвідношення повно­важень законодавчої, виконавчої та судової влад, яка до останнього часу залишалася актуальною для дер­жавного будівництва в Україні. У цьому відношенні Конституція стала важливим, стабілізуючим фактором державного і суспільного життя України. Втім, кон­ституційне закріплення принципу розподілу влад на­дало можливість не лише розмежувати компетенцію між різними гілками державної влади, а й створити необхідну систему стримувань і противаг, яка не до­зволяє привласнити всю повноту державної влади одному органу держави. Поважання принципу поділу влад є важливою гарантією проти узурпації влади народу державою.

Дата добавления: 2015-05-10