Модуль 2. Тема 5. Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину

Тема 5. Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину

Поняття об’єкту злочину. Значення об’єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину. Характер суспільної небезпечності злочину. Ступінь суспільної небезпечності злочину. Їх значення в діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ.

Суспільні відносини, інтереси та блага як об’єкти злочину. Об’єкт злочину та об’єкт кримінально-правової охорони. Предмет кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв’язок між ними, предмет суспільних відносин.

Класифікація (види) об’єктів злочину. Загальний об’єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об’єкт злочину. Видовий об`єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об’єкт злочину. Порядок визначення родового, видового та безпосереднього об`єктів злочину та їх значення.

Основний (головний) і додатковий безпосередні об’єкти злочину. Значення цих об’єктів в діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ.

Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Предметні та безпредметні злочини. Значення правильного встановлення предмету злочину для кримінальної відповідальності. Відмінність предмету злочину від об’єкту злочину. Описання предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.

Потерпілий як ознака об`єкту злочину. Значення встановлення категорії потерпілого для кваліфікації злочину органами внутрішніх справ (посягання щодо працівників правоохоронних органів, суду та ін.).

Поняття об’єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, що характеризують об’єктивну сторону: обов’язкові та факультативні. Значення об’єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності підрозділами карного розшуку, міліції громадської безпеки та досудового слідства органів внутрішніх справ, а також відмежування одного складу злочину від іншого.

Суспільно небезпечне діяння, його поняття та форми. Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність злочинного діяння як зовнішні акти поведінки людей, що вчинюються в реальній дійсності.

Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Правовий (юридичний) обов’язок діяти певним чином та наявність можливості виконати обов’язок, який покладено на особу.

Значення непереборної (нездоланої) сили, фізичного та психічного примусу для визначення підстав кримінальної відповідальності в діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ.

Поняття суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину. Їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого розподілу в діяльності підрозділів карного розшуку, громадської безпеки та досудового слідства органів внутрішніх справ. Причинний зв’язок в кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв’язок між дією чи бездіяльністю та суспільно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об’єктивний характер причинного зв’язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв’язку. Вплив причинного зв’язку на підстави кримінальної відповідальності. Розподіл причинного зв’язку на необхідний та випадковий, безпосередній та опосередкований причинний зв’язок та ін. Встановлення причинного зв’язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв’язку при злочинній бездіяльності.

Спосіб, знаряддя, засоби, обставини (обстановка, умови), місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об’єктивну сторону злочину; їх значення. Спосіб, знаряддя, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як: конститутивні (конструктивні) ознаки конкретного складу злочину; кваліфікуючі ознаки; обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Значення правильного встановлення об’єктивної сторони та всіх її ознак в діяльності підрозділів карного розшуку, міліції громадської безпеки та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

Ключові слова: «об’єкт злочину», «об’єктивна сторона складу злочину».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми, курсант повинен:

Знати: поняття, види та ознаки об’єкта злочину, поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину, момент закінчення окремих видів складів злочину.

Вміти: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кримінального права; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції; переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми:

1. План заходів МВС України на 2011 рік із забезпечення виконання Указу Президента України від 12.01.2011 №24/2011 «Про план заходів із виконання обов’язку та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», затверджених МВС України від 6.04.2011.

2. Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1;

3. План заходів МВС щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 №94;

4. Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв: Наказ МВС України від 25.05.2010 р. № 197.

5. Пріоритетні напрямки наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: рапорт.

Тема 6. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину)

Поняття суб’єкту злочину в законі про кримінальну відповідальність. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкту злочину. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки та види спеціального суб’єкту, його значення для визначення підстав кримінальної відповідальності та ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину.

Суб’єкт злочину та особа злочинця. Суб`єкт злочину та його тлумачення в кримінальному праві та процесі, кримінології. Їх відмінності. Проблема визнання юридичних осіб суб’єктами окремих злочинів: український досвід.

Загальний та понижений вік кримінальної відповідальності. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутністю офіційних даних, що його підтверджують; критерії встановлення в законі про кримінальну відповідальність пониженого віку кримінальної відповідальності. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено понижений вік відповідальності (ст. 22 КК України).

Осудність як обов’язкова ознака суб’єкту злочину. Поняття осудності та її значення. Форма неосудності та її види. Форми неосудності за чинним КК України.

Поняття неосудності у кримінальному праві України. Критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Ознаки медичного критерію неосудності: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності, слабоумство, інший хворобливий стан психіки (розлад психіки). Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх співвідношення. Значення юридичного критерію неосудності. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною.

Обмежена осудність в кримінальному праві, її поняття та ознаки. Вплив визнання особи обмежено осудною на призначення покарання і застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Її обґрунтування в кримінальному законі України.

Значення осудності, неосудності та обмеженої осудності в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

Ключові слова: «суб’єкт злочину», «спеціальний суб’єкт злочину» «осудність (неосудність)», «вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми, курсант повинен:

Знати: поняття, види та ознаки суб’єкта злочину, поняття, види та ознаки спеціального суб’єкта злочину.

Вміти: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кримінального права; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції; переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми:

1. План заходів МВС України на 2011 рік із забезпечення виконання Указу Президента України від 12.01.2011 №24/2011 «Про план заходів із виконання обов’язку та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», затверджених МВС України від 6.04.2011.

2. Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1;

3. План заходів МВС щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 №94;

4. Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв: Наказ МВС України від 25.05.2010 р. № 197.

5. Пріоритетні напрямки наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: рапорт.

Тема 7. Суб’єктивна сторона злочину

Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові і факультативні. Поняття вини та її значення для кримінальної відповідальності.

Форми вини в кримінальному праві України, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання. Умисна форма вини, необережна форма вини, змішана (подвійна, складна) форма вини.

Умисел і його види. Поняття прямого і непрямого умислу, їх інтелектуальні і вольові моменти (ознаки). Відмінність прямого умислу від непрямого. Види умислу в залежності від моменту виникнення: раптовий, заздалегідь сформований; в залежності від ступеня передбачення наслідків: визначений, невизначений, альтернативний.

Умисел у злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети для визначення підстав кримінальної відповідальності та характеру і ступеня суспільної небезпечності злочину. Мотив і мета як конститутивні (конструктивні) ознаки складу злочину; кваліфікуючі ознаки складу злочину; обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Поняття необережної форми вини та її ознаки. Необережність та її види. Значення запобігання необережних злочинів органами внутрішніх справ (міліцією громадської безпеки). Злочинна самовпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу. 3лочинна недбалість, її об’єктивний та суб’єктивний критерії. Їх значення в діяльності органів внутрішніх справ.

Випадок (казус) як невиновне заподіяння шкідливих наслідків, його відмінність від злочинної недбалості. Подвійна, складна (змішана) форма вини таі її значення для кваліфікації злочину.

Поняття та види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види і вплив на вирішення питання про кримінальну відповідальність. Помилка в: об’єкті злочину; предметі злочину; потерпілому; злочинності чи незлочинності діяння; причинному зв`язку та у наслідках злочину. Значення помилок в діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ. Випадки, які приєднуються до помилок і помилка щодо особи; відхилення дії чи удару.

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

Ключові слова: «суб’єктивна сторона складу злочину», «форми вини» «умисел», «необережність», «мотив», «мета».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми, курсант повинен:

Знати: поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, поняття, види та ознаки вини, мотиву та мети вчинення злочину.

Вміти: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кримінального права; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції; переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми:

1. План заходів МВС України на 2011 рік із забезпечення виконання Указу Президента України від 12.01.2011 №24/2011 «Про план заходів із виконання обов’язку та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», затверджених МВС України від 6.04.2011.

2. Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1;

3. План заходів МВС щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 №94;

4. Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв: Наказ МВС України від 25.05.2010 р. № 197.

5. Пріоритетні напрямки наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: рапорт.

Тема 8. Множинність злочинів

Поняття множинності злочинів. Соціальна та юридична характеристика множинності злочинів та її значення в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів: прості та ускладнені одиничні злочини (триваючі, продовжувані та складні злочини).

Види множинності злочинів. Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів: ідеальна та реальна сукупність. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. Вплив сукупності злочинів (при ідеальній та реальній сукупності) на межі кримінальної відповідальності особи. Значення сукупності злочинів в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ.

Повторність злочину та її ознаки. Види повторності: повторність, не пов’язана із засудженням (фактична повторність) та повторність, пов’язана із засудженням (рецидив). Види фактичної повторності: повторність тотожних, однорідних та різнорідних злочинів.

Неодноразовість, систематичність та вчинення злочину у вигляді промислу як види повторності тотожних злочинів. Повторність та реальна сукупність злочинів. Значення повторності в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ і подальшого призначення покарання.

Рецидив злочину: поняття та ознаки. Види рецидиву: загальний, спеціальний, простий, складний (багаторазовий), пенітенціарний, особливо небезпечний. Значення рецидиву в діяльності міліції громадської безпеки, підрозділів карного розшуку та досудового слідства органів внутрішніх справ і для призначення покарання. Умови, порядок та правові наслідки визнання особи рецидивістом.

Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів. Врахування їх при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК України.

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.

Ключові слова: «множинність злочинів», «повторність злочинів» «сукупність злочинів», «рецидив злочинів».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми, курсант повинен:

Знати: поняття, ознаки та види множинності злочинів.

Вміти: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кримінального права; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції; переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми:

1. План заходів МВС України на 2011 рік із забезпечення виконання Указу Президента України від 12.01.2011 №24/2011 «Про план заходів із виконання обов’язку та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи», затверджених МВС України від 6.04.2011.

2. Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1;

3. План заходів МВС щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням МВС України від 18.02.2010 №94;

4. Про затвердження системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України на основі нових критеріїв: Наказ МВС України від 25.05.2010 р. № 197.

5. Пріоритетні напрямки наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: рапорт.

Дата добавления: 2015-05-10