Шість найпоширеніших методів, які використовуються для першого стану кількісного аналізу ризику

кількісний — передбачає числове визначення розміру окремих ризиків, а також проекту в цілому.

1 Метод коригування метою застосування яких є інтеграція ризику до методів оцінки ефективності інвестиційних проектів. Сутність методу коригування полягає в тому, що деякі вихідні дані щодо інвестиційних проектів, зокрема вартість капіталу, поточні та капітальні витрати, вигоди, економічний термін життя, коригуються — зменшуються або збільшуються — з метою врахування ризику окремого інвестиційного проекту. При цьому ймовірність того, що цільова функція певного методу оцінки ефективності Інвестиційного проекту досягне очікуваного значення або буде відхилятися від нього в бажаному для інвесторів напрямку, суттєво підвищується.

2 Найчастіше використовується метод скоригованих на ризик ставок дисконту. Даний метод виходить з того, що інвестори вимагають вищої доходності за активами, які оцінюються як більш ризиковані.

Застосування методу скоригованих на ризик ставок дисконту передбачає проходження таких етапів:

1) коригування ставки дисконту або ставок дисконту, якщо вони різняться за часовими періодами, у відповідності до рівня ризику інвестиційного проекту;

2) визначення показників цінності інвестиційного проекту, обраних за критерії, з урахуванням ризику.

3) правила роботи з критеріями оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах застосування методу скоригованих на ризик ставок дисконту не набувають суттєвих відмінностей.

3 Метод аналізу чутливості передбачає розрахунок базової моделі на основі припустимих значень вхідних змінних проекту, для якої визначається величина чистої теперішньої вартості.

Процедура застосування методу аналізу чутливості передбачає наступні етапи:

1) визначення критичних змінних вихідних параметрів, що впливають на величину ефективності проекту;

2) значення кожного окремого параметру інвестиційного проекту, який розглядається як змінна, змінюють на одну й ту саму величину, як правило фіксований процент, наприклад 10% при незмінності інших параметрів;

3) обчислення NPV у відповідності до нових значень параметрів, які розглядаються як змінні величини;

4) порівняння нових значень NPV проектів з базовим через обчислення процентів їх зміни, тобто встановлення чутливості результатів інвестиційного проекту до параметрів, що розглядаються як змінні величини;

5) визначення параметрів, зміни яких в ході здійснення інвестиційного проекту можуть суттєво вплинути на результати його реалізації, — найбільш значущих параметрів;

6) співвіднесення ступеня значущості параметрів інвестиційного проекту як змінних величин і можливостей їх прогнозування та прийняття рішення щодо характеру подальшої роботи з ними.

Основні недоліки аналізу чутливості як методу кількісного аналізу ризику в інвестиційних проектах полягають в тому, що в ньому не приймається до уваги:

1) наскільки реалістичними є припущення щодо зміни окремих параметрів інвестиційного проекту;

2) сумісна зміна параметрів інвестиційного проекту, що найчастіше має місце на практиці. Крім того, між деякими параметрами інвестиційного проекту може існувати залежність, наприклад, між ціною продукції і обсягом її реалізації.

4 Метод аналізу сценаріїв допускає одночасну зміну ряду параметрів інвестиційного проекту відповідно до можливостей їх "дійсних" змін, генеруючи тим самим різні сценарії розвитку інвестиційного проекту. Зазвичай аналізують базовий сценарій, тобто такий варіант, коли його параметри — змінні величини — набувають значень, які розглядаються як найбільш імовірні, оптимістичний сценарій — змінні величини набувають можливо кращих значень і песимістичний сценарій — змінні величини набувають можливо гірших значень.

Метод аналізу сценаріїв, забезпечуючи дані про можливі значення критеріїв цінності інвестиційного проекту за різними сценаріями, водночас не в змозі представити об'єктивну інформацію про ймовірність розвитку подій за такими сценаріями.

В умовах оцінки ризику окремого інвестиційного проекту середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації можуть порівнюватися як з відповідними параметрами інших інвестиційних проектів, які є альтернативами інвестиційному проекту, що розглядається, так і з певними встановленими пороговими значеннями даних параметрів для підприємства в цілому, його окремих підрозділів чи типів інвестиційних проектів.

5 Метод статистичних випробувань (метод імітаційного моделювання, або метод Монте-Карло) є найбільш “досконалим” методом аналізу ризику інвестиційних проектів. Він дає можливість створення великої кількості сценаріїв і результат при цьому виражається не одним єдиним значенням або трьома, а у вигляді щільності розподілу значень критеріїв, за якими оцінюється ефективність проекту (NPV, IRR тощо). Такий аналіз проводиться за допомогою комп’ютерних програм, які самі надають кожній змінній, яка розглядається як випадкова величина, значення, генеруючи їх на основі певного діапазону за відповідним законом розподілу.

Алгоритм аналізу ризику за методом статистичних випробувань:

- розробка імітаційної моделі оцінки ефективності інвестиційного проекту;

- вибір ключових змінних;

- визначення параметрів і законів розподілу ключових змінних;

- встановлення змінних, що корелюють, характер та тіснота кореляції;

- генерування сценаріїв перебігу подій за інвестиційним проектом;

- статистичний аналіз результатів.

Переваги методу статистичних випробувань:

1) розширює можливості щодо прийняття рішень за граничними інвестиційними проектами;

2) допомагає ідентифікувати нові інвестиційні проекти

3) виділяє області інвестиційного проекту, які потребують подальшого аналізу і, відповідно, дозволяє визначити напрямки щодо подальшого збору інформації;

4) допомагає перегрупувати інвестиційні проекти для врахування інтересів інвестора, зокрема його суб'єктивної оцінки ризику;

5) стимулює до детальної аналізу інвестиційного проекту, критерії оцінки ефективності якого представлені одним числом;

6) сприяє зниженню упередженості при оцінці ефективності інвестиційних проектів;

7) забезпечує підвищення результативності роботи експертів

8) заповнює "комунікаційний" розрив між проектним аналітиком і менеджерами,

9) надає рамки для оцінки прогнозів, розроблених за методами оцінки ефективності інвестиційних проектів;

10) підвищує ефективність управління ризиками через надання необхідної інформації.

6 Аналіз дерева рішень (аналіз дерева ймовірностей) застосовується для проектів, для яких часте надходження нової інформації, попередні дані можуть уточнюватися та доповнюватися. За цим методом “розігруються” різні варіанти рішень, які можуть прийняти менеджери на зазначених етапах, враховуючи надходження додаткової інформації щодо інвестиційного проекту, будується дерево рішень, розраховуються ймовірності настання певних ситуації та зміна показників ефективності інвестиційного проекту.

Дата добавления: 2015-05-08