Порівняйте соціальне і національне становище укр. Земель у складі Румунії Чехословаччини і Польщі

На загарбаних Румунією території, наприкінці 20 – х рр., мешкало 750 тис. чол. На цих землях Румунія провадила колоніальну політику.

Румунський король заявив, що на Буковині немає українців, а є румуни, які забули румунську мову. Румунську мову оголосили на окупованих землях державною. На роботу, за законом 1919 р., в державні установи приймалися лише ті, хто знали румунську мову. В краї почалася румунізація. Української школи закривалися і працювали тільки румунські. Н-д, в Кіцмані була закрита українсько – німецька гімназія, а був відкритий румунський ліцей ім. Думітру Кантеміра.

З 1929 р. Румунію охопила економічна криза. Занепали лісова і деревообробна промисловість Буковини, рибне господарство Пд. Бессарабії, зупинились трикотажні та текстильні фабрики Чернівців, було масове безробіття.

За рішенням Ради послів великих держав Антанти українські землі у складі Польщі мали одержати автономний статус, але протягом майже 20 р. так цього і не зробили.

Польщя проводила політику полонізації (нав’язування польської мови, культури та окатоличення). Польський уряд прагнув створити однорідну національну Польську державу. У 1920 р. для Східної Галичини офіційно запропонували назву «Східна Малопольща». Українські імена та прізвища замінювалися на польські.

Польський уряд гальмував розвиток народної освіти, закривав українські школи, запроваджував двомовні, але там викладалась польська історія, польська мова, наука про Польщу. Для підсилення полонізації на західноукраїнські землі відряджали вчителів з центральної Польщі. Це призвело до того, що наприкінці 30–х рр. 70 % українського населення Польщі було неписьменним або малописьменним. Здобути вищу освіту українці не могли через надто велику для них плату. Українці чинили опір політиці ополячення. У Львові ще 1921 р. Виник таємний університет, який працював до 1925 р. на галицьких землях діяло просвітянське товариство «Рідна школа», яке заснувало 40 гімназій, ліцеїв, професійно – технічних шкіл.

Православні храми закривались, а в їх приміщеннях відкривались польські костьоли.

Карпатська Україна була далекою окраїною Чехословаччини. У 1930р. тут мешкало 549 тис. українців. Керівництво ЧСР не виконало своєї обіцянки надати Закарпаттю автономний статус. Як і на ін. західних українських землях на всіх рівнях адміністративного керівництва були вихідці із Чехії.

Але порівняно з іншими Чехословаччина була більш демократичною державою Європи.На відміну від поляків і румунів вони не притісняли українців, а давали їм можливість вільно розвиватись. Кількість укранських шкіл, за період між Першою і Другою світовими війнами, зросла з 520 до 850. Було 3 українських гімназії, стало 11. Працювали в Закарпатті українські хори, театри, спортивні товариства, товариство «Просвіта».

Дата добавления: 2015-05-26