Методичні рекомендації щодо вивчення теми. Тема 6. Договори про виконання робіт

Тема 6. Договори про виконання робіт

Основні терміни та поняття: договір про виконання ро­біт; договір підряду; договір підряду на капітальне будівництво; підрядник; субпідрядник; замовник; кошторис; акт прийому-пе­редачі виконаних робіт; підряд на проектні та пошукові роботи.

Слід проаналізувати визначення договору підряду, його фор­му, сторони, предмет договору, істотні умови, права та обов’яз­ки сторін, відповідальність сторін за договором.

Студентам необхідно звернути увагу на те, що договір підря­ду має певні спільні риси з трудовим договором і має такі від­мінності від нього:

1) предметом договору підряду є кінцевий результат роботи, а трудового договору – факт трудової діяльності;

2) робота за договором підряду виконується на власний ри­зик, за трудовим договором працівник не несе відповідальності у разі знищення чи псування предмета його праці;

3) сторонами в першому випадку є юридичні й фізичні осо­би, а трудовий договір укладається лише з фізичною особою.

Від договору купівлі-продажу договір підряду відрізняється:

1) предметом договору: у договорі купівлі-продажу є індиві­дуально визначені речі;

2) моментом укладання й виконання договору: ці моменти, як правило, збігаються в договорі купівлі-продажу, а в договорі підряду – ні.

Відносини, що виникають із цього договору, регулюються Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», гл. 61, 62 ЦК України, іншими нормативними акта­ми. Істотними умовами договору є предмет, ціна й термін вико­нання роботи. Предметом є індивідуалізований результат праці підрядника. У договорі повинні бути чітко визначені вимоги до його предмета.

Ціна – це грошова сума, належна підряднику за виконання роботи. Якщо в договорі не встановлено ціну роботи або ії спо­соби, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що зазвичай застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат сторін (ст. 843 ЦК). Ціна включає і відшкоду­вання витрат підрядника та плату за виконану роботу. Ціна в договорі може визначатися й у кошторисі, який містить поста­тейний перелік витрат щодо виконання робіт; він є невід’ємною частиною договору. Кошторис може бути твердим і приблиз­ним. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися дише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису всі пов’язані із цим витрати несе підрядник, якщо інше не вста­новлене законом або договором. Підрядник не має права вимага­ти збільшення твердого кошторису. А замовник – його зменшен­ня. Тільки в разі істотного зростання вартості матеріалів після укладення договору підрядник вправі вимагати збільшення, і якщо замовник на це не погоджується, то вимагати розірвання договору. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребують­ся. У міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки проводяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише в разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт, не передбачених приблизним кошторисом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів установлю­ються в договорі, а якщо строки в договорі не встановлені, то за­мовник вправі вимагати виконання робіт у розумні строки, від­повідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи, зви­чаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК). Строки можуть бути почат­ковими, проміжними й кінцевими. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів при їх неналежному вико­нанні. Строки можуть бути змінені у випадках, передбачених за­коном, наприклад, ст. 651 ЦК допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною.

Важливе значення мають наслідки порушення умов договору замовником і підрядником. Студенти повинні уважно вивчити це питання.

Правові наслідки порушення умов договору замовником:

1. Підрядник має право відмовитися від договору підряду з відшкодуванням йому збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не змінить недоброякісний або непридатний матеріал, не замі­нить вказівок про спосіб виконання роботи, не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату ро­боти (ст. 848 ЦК).

2. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устатку­вання або речі, що підлягає переробці, і цим створив неможли­вість виконання роботи (ст. 851 ЦК).

3. Підрядник має право при несплаті встановленої ціни або іншої суми, належної йому, притримати результат роботи, а та­кож устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є в підрядника (ст. 856 ЦК).

4. Якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної робо­ти, підрядник після дворазового попередження має право прода­ти результати роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх на­лежних йому платежів, внести в депозит нотаріуса на ім’я за­мовника, якщо інше не встановлене договором.

Правові наслідки порушення умов договору підрядником:

1. Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її так повільно, що закінчити її в строк стає явно неможливим; установити строк для усунення не­доліків, якщо буде очевидним, що робота не буде виконана на­лежним чином і також вимагати розірвання договору й відшко­дування збитків при невиконанні його вимог (це право замовни­ка, а не обов’язок) (ст. 849 ЦК).

2. Замовник має право в будь-який час до закінчення робіт відмовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки (п. 4 ст. 849 ЦК).

3. Якщо підрядник відступив від умов договору, що погір­шило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення не­доліків у розумний строк або виправити їх за власний рахунок із правом відшкодування витрат або відповідного зменшення пла­ти за роботу, якщо інше не встановлене договором (ст. 852 ЦК). Якщо в роботі є істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки, то замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

4. Якщо робота виконана підрядником із відступами від умов договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання, то замовник має право вимагати:

а) безоплатного усунення недоліків;

б) пропорційного зменшення ціни роботи;

в) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх не встановлене дого­вором.

Підрядник має право замість усунення недоліків безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. Якщо недоліки є такими, що не можуть бути усунені, то замовник має право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків.

Замовник зобов’язаний оглянути виконану роботу, у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, інакше він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо робота прийнята без перевірки, то замовник позбавля­ється права посилатися на недоліки в роботі (явні недоліки). При виявленні після прийняття роботи «прихованих» недоліків замовник зобов’язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі спору через це на вимогу будь-якої сторони може бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли вина його в цьому не встанов­лена. Якщо експертиза призначена на вимогу обох сторін, вит­рати поділяються між сторонами порівну.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу до настання строку здачі підрядником роботи несе сторона, яка надала матеріали, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлене дого­вором.

До вимог щодо неналежної якості роботи за договором підря­ду застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд – три роки від дня прийняття роботи замовником.

Якщо відповідно до договору робота приймається частинами, перебіг строку позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Студенти повинні звернути увагу на особливості побутового та будівельного підряду. Ці особливості показано в схемах до теми.

Дата добавления: 2015-05-31