Караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років

Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом на строк до шести міся­ців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю

1. Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства,
установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим гро­
мадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживан­
ня довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою,-

2. Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо
його роботи за межами України,-

1. Безпосереднім об'єктом злочину є трудові права людини, а саме: право на мож­
ливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно
погоджується, право не бути примушеним до праці, а також конституційне право гро­
мадян України на піклування і захист з боку держави під час роботи за кордоном.

2. Потерпілим від злочину є працівник, з яким укладено угоду про працю. Про по­
няття працівник див. коментар до ст. 172.

3. З об'єктивної сторони злочин характеризується грубим порушенням угоди про
працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не
обумовленої угодою.

Угода про працю - це укладений відповідно до закону між працівником і власни­ком підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою трудовий договір (письмовий чи усний, а також трудовий контракт), за яким.

«жрема, працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, а влас­ник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа юбов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Питання про визнання порушення угоди про працю грубим вирішується у кожному конкретному випадку. За будь-яких обставин наявність цієї ознаки потребує істотного порушення права людини на працю.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є спосіб його вчинення. ігідно із законом порушення угоди про працю може бути вчинено шляхом: 1) обма­ну; 2) зловживання довірою або 3) примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою. Про поняття обману та зловживання довірою див. коментар до ст. 190. По­рушення угоди про працю шляхом обману може проявитись, наприклад, у введенні потерпілого в оману стосовно умов та характеру праці, розміру заробітної плати, ви­плати преміальних тощо. Зловживання довірою матиме місце у разі, коли винний не­добросовісно використовує довір'я з боку потерпілого до нього особисто чи до орга­нізації, яку він представляє, з тим, щоб ігнорувати визначені умови угоди про працю. Під примусом слід розуміти примушування до виконання роботи під загрозою дис­циплінарного стягнення, застосування насильства чи будь-який інший протиправний пилив на особу з метою домогтися виконання нею роботи, не обумовленої угодою про працю. Якщо дії, за допомогою яких винний намагався примусити потерпілого до іиіконання роботи, не обумовленої угодою, самі собою є кримінально караними, вчи­нене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ст. 173 та, наприклад, статтями 126, 129, а у разі вчинення таких дій службовою особою з використанням свого служ-ионого становища - за статтею, що передбачає відповідальність за відповідний зло­чин у сфері службової діяльності.

Примушування працівника до належного виконання своїх обов'язків відповідно до іаііманої посади не утворює складу злочину, передбаченого ст. 173. За наявності під-I іав такі дії службової особи можуть розглядатися як зловживання владою чи службо-иим становищем або перевищення влади чи службових повноважень, а дії неслужбової ■ ч оби - як самоправство чи злочин проти життя, здоров'я, волі особи.

Діяння, передбачене ст. 173, є спеціальним складом грубого порушення зако­нодавства про працю, а тому його вчинення не потребує додаткової кваліфікації ще і u ст. 172.

Закінченим цей злочин вважається з моменту грубого порушення угоди про працю.

4. Суб'єктом злочину може бути службова особа підприємства, установи, організа­
ції, громадянин-підприємець, інший громадянин, який уклав з працівником угоду про
Працю, або уповноважені ними особи.

5. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є порушення угоди про працю стосовно
громадянина, з яким укладено угоду щодо його роботи за межами України.

При застосуванні цієї ознаки слід виходити з того, що відповідно до вітчизняного мконодавства трудові відносини громадян, які працюють за межами України, регулю-и 11 і.ся законодавством сторони працевлаштування та міжнародними договорами У краї-м и Якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші пра-іінна, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються прави-

II міжнародного договору. При цьому слід виходити з того, що умови договорів про Працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними. Отже, кваліфікований склад цього злочину матиме місце то-

и коли українські працівники, що працюють за кордоном на підставі угод між органі-і.щіями різних держав, які укладаються на виконання міждержавних договорів про помічне, науково-технічне та інше співробітництво, залишаються у трудових відно-I іпіііх з організацією, що відрядила їх за кордон, і на них поширюється вітчизняне за-і онодавство про працю. Водночас розглядуваний склад злочину буде відсутнім у випад-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

Дата добавления: 2015-05-31