О. Каліхевичу

Практичне заняття № 4

Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні (2 год.)

І. Теоретична частина:

1. Функціональні стилі української мови

2. Сфери застосування функціональних стилів.

3. Основні ознаки функціональних стилів.

4. Підстилі (різновиди) функціональних стилів

5. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

ІІ. Практична частина:

1. Користуючись словниками, розкрийте зміст понять: стиль життя, стиль поведінки, стиль праці, стиль керівництва, стиль одягу, стиль архітектурний.

2. Прочитайте автобіографію В. Симоненка й охарактеризуйте жанрово-ситуативний стиль її як службового документа.

Я, Симоненко Василь Андрійович, народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Полтавської області Лубенського району в сім’ї колгоспника.

Батько мій – Симоненко Андрій Леонтович; мати – Щербань Ганна Федорівна.

У період тимчасової окупації я разом з матір’ю жив на окупованій території. Ніхто з рідних з окупаційною владою не співробітничав.

У 1942 році поступив до 1-го класу Біївської початкової школи.

У 1947 році поступив у 6-й клас Тарандинцівської середньої школи, де й закінчив 10 класів весною 1952 року. У цьому ж році поступив на перший курс факультету журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, де й навчаюся до цього часу.

Зараз мати працює в колгоспі. Про батька точних відомостей не маю. Знаю тільки, що в перші післявоєнні роки він був військовослужбовцем.

Член ВЛКСМ із 1950 року.

9.11.1957. Вас. Симоненко

(Автобіографія поета)

Я в мареннях не раз вершини слави

Сягав і досягнуть ніяк не міг –

Замість вінків лаврових, для забави

Мені череп’я кидали до ніг.

Я світ не раз збирався здивувати

І заслужити славу співака, –

Але не зміг Пегаса осідлати

І осідлав простого ішака.

І на Парнас барився заповзято,

Ллючи потоки поетичних слів,

Та через сили непомірну втрату

Я під Парнасом у калюжу сів.

Тепер стою похмурий край дороги,

В душі давно погас юнацький жар,

Я слави не бажаю вже, їй-богу,

Мені потрібний тільки гонорар (В. Симоненко).

3. Написати: 1) нарис про свого товариша (опис в художньому стилі); 2) офіційну характеристику на нього. Чим різняться ці два жанри? Вказати на специфіку використаних у них мовних засобів.

4. З’ясувати, в якому стилі можна використати наведені слова і сполучення слів:

а) гарненький, геть від мене, впав мені в око, любчику мій, головище, стояти на смерть;

б) форма № 5, параграф, протокол, договір, доводжу до Вашого відома, прошу взяти до уваги, до заяви додаю, комісія у складі...;

в) параграф, розділ, абзац, таблиця, думка автора, висновкові частина;

г) літургія, молебень, святі мученики, православна церква, прихожани храму.

5. Навести приклади текстів різних функціональних стилів. Визначити, до якого з підстилів вони належать.

6. Визначити функціональний стиль та його підстиль у наведених текстах.

І. Хліб – харчовий продукт, що випікається з борошна. Хліб належить до групи основних продуктів, які виробляються випічкою або смаженням. Вихідним матеріалом є тісто, яке включає борошно і воду, в які зазвичай додають живі дріжджі, кисле тісто або хімічний розпушувач тіста. Можливі також й інші добавки. Зовнішню верхню частину називають скоринкою хліба, внутрішню – м'якушкою хліба. Хліб є популярним харчовим продуктом європейців, жителів Близького Сходу та представників індійських культур (Вікіпедія).

ІІ. Хліб винайшли помилково більше 7,5 тис. років тому. Перший буханець зробив древній єгиптянин, який випадково залишив суміш борошна і води у теплій печі на ніч. Коли він повернувся, він виявив м’яке тісто, набагато апетитніше, ніж тверді коржики, які він намагався готувати (Вікіпедія)

ІІІ. Шана до Хліба закріпилась у народних звичаях. На покуті під образами, що є в хаті священним місцем, колись завжди лежала на столі покрита рушником паляниця. Кожен шматочок Хліба з`їдали повністю, не залишаючи куснів, щоб силу не залишити. Хліб не можна викидати у сміття, навіть хлібні крихти слід зібрати у долоню і з`їсти, або ж віддати худобі чи птиці. Знайдений на дорозі окраєць Хліба потрібно обтрусити і покласти на високому місці для пташок. Коли випадково кусінь Хліба упаде на підлогу, селяни його піднімають і цілують – перепрошують, у Хліба ж бо ніжки короткі, впаде зі столу і може ніколи більше туди не повернутися. Про Хліб не можна казати, що він поганий, він може бути лише невипечений, глевкий, сирий, підгорілий, зачерствілий.

Отже, Хліб – це найвища Святість. Хліб – це є символ Сонця, символ єдності Роду.

IV. ЕТЮД ПРО ХЛІБ

Яйце розіб'є, білком помаже,

На дерев'яну лопату – та в піч,

І тріскотітиме іскрами сажа –

Мініатюрна зоряна ніч.

На хмелі замішаний, видме груди,

Зарум'янілий, круглий на вид.

Скоринка засмалена жаром буде,

Аж розіграється апетит.

В підсохлому тісті кленова лопата

Вийме з черені, де пікся в теплі, –

І зачарується білена хата

З сонця пахучого на столі (Іван Драч).

V.“Підвищення цін на хліб Михайло Гладій розцінив як тимчасове. Нинішнє зростання цін на хліб, на його думку, викликане, зокрема, очікуваннями операторів ринку, що після президентських виборів ціна на зерно піде вгору. “Зерно в державі є”, – сказав М. Гладій” (газета “Зеркало недели”, №47, 27 листопада 1999). “Безпідставними назвав чутки про майбутнє підвищення цін на хліб у регіонах України прем’єр-міністр держави Валерій Пустовойтенко, виступаючи на урядовій нараді 6 грудня” (ДІНАУ, 3 березня 2000).

VI. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.

Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричневий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.

VIІ. Тема хліба у Святому Письмі розпочинається після гріхопадіння людини та вигнання її з Едемського саду: «У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий…» (Бут. 3.19). У цьому випадку термін «хліб» узагальнює у собі їжу (поживу) і виступає як потреба, необхідна для існування людського життя на землі. Внаслідок гріха («За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж,» (Бут. 3.17)) людина змушена тяжкою працею («у поті свого лиця») здобувати собі цей «хліб».

VIІІ. Святкова трапеза розпочинається із спільної молитви. Складаємо побажання один одному, ділимося освяченою в храмі просфорою, куштуємо кутю, згадуємо тих, хто вже з нашої родини відійшов до вічності, співаємо колядки за столом, чекаємо дітей-колядників та самі відвідуємо наших близьких з вечерею....

Спільне ділення хлібом-просфорою має дуже важливе значення для християнина. Ще із читань Св. Письма пам’ятаємо, як Христос ділив хліб між апостолами, учнями та й між багатотисячним людом (подія помноження хлібів). Хліб усьому голова, і без нього немає життя: людина втрачає всі фізичні сили – і, як наслідок, гине....

Голова сім’ї подає хліб своїм близьким і знайомим, що означає побажання жити щасливо, щодня мати щоденний хліб та оминати всі терпіння, і щоб добро постійно гостило в цій родині («Різдвяне послання 2013 року»).

7. Укласти таблицю стильових ознак кожного функціонального стилю за такими ключовими позиціями: 1. Назва стилю. 2. Основне призначення. 3. Сфера вживання. 4. Визначальна функція. 5. Головні (диференційні) ознаки. 6. Підстилі. 7. Жанри.

8. Написати чи відшукати в літературі тексти про одне і те ж поняття чи предмет (наприклад: туман, мова, сонце, річка, піч, любов, пісня тощо) у різних функціональних стилях. Пояснити, чим вони відрізняються.

Література

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Л.: Світ, 2003. – 432 с.

2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. – К.: «АртЕк», 1999. – 170 с.

3. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник / Вид. 6-те, доп. і переробл. – К.: Арій, 2009. – С.20-72.

4. Дужик Н. Науковий стиль і сучасні термінологічні проблеми // Українська мова з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С. 124-126.

5. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2005. – 480 с.

6. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С.29-34.

7. Максименко В.Ф. Мова професійного спілкування. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – С.13-17.

8. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. – К.: Каравела, 2006. – С.37-52.

9. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л.І.Мацько, О.М.Сидоренко, О.М.Мацько; За ред. Л.І.Мацько. 2-ге вид., випр. – К.: Вища шк.., 2005. – С.241-303.

10. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. 3-тє вид., переробл. та доповн. – Тернопіль, 2000. – 248 с.

Дата добавления: 2015-05-26