Майнові права інтелектуальної власності

Особистими немайновими правами визнаються ті, які визначають правовий статус суб'єкта інтелектуальної власності. За загальним правилом зазначені права невідчужувані, вони невіддільні від творця об’єкта інтелектуальної власності, їх особливістю є й те, що ці права належать тільки творцеві того чи іншого об'єкта права інтелектуальної власності. В окремих випадках особисті немайнові права відповідно до ЦК чи іншого закону можуть належати іншим особам (наприклад, спадкоємцям автора).

Особисті немайнові права Інтелектуальної власності позбавлені майнового змісту, але вони можуть бути пов'язані і з майновими правами.

ЦК до особистих немайнових прав інтелектуальної власності відносить прав основними з яких є:

1) право про визнання людини творцем (автором, виконавцем,винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності. Творцем може бути тільки людина, і це право визнається за нею.

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності. Це право раніше називалось правом _На недоторканність твору науки, літератури і мистецтва, а також об'єктів суміжних прав — виконання, фонограмі відеограм, пробам мовлення.

Це право означало й означає, що будь-які зміни, доповнення, скорочення того незалежно від того, чи здатні вони завдати шкоди честі або репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності, без дозволу автора твору вноситися до нього не можуть.

Право на недоторканність твору поширюється тільки на твори науки, літературу і мистецтва, об'єкти суміжних прав.

3 ) інші особисті немайнові права Інтелектуальної власності, встановлені законом. До них слід віднести право на ім'я. Автор твору, винахідник, селекціонер та інші творці мають право своєму творінню давати своє ім'я чи спеціальну назву. Автори мають право оприлюднювати свої твори під своїм власним ім'ям, під псевдонімом або анонімно, а також забороняти згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом.

Другу групу суб'єктивних прав інтелектуальної власності становлять майнові права інтелектуальної власності. Останні визначають економічний зміст права інтелектуальної власності. Майновими слід визнати права суб'єкта інтелектуальної власності, які дають йому майнову вигоду. До них належать:

1) право на використання об'єкта інтелектуальної власності, що передусім належить тільки суб'єкту права інтелектуальної власності. Якщо таких суб'єктів кілька, то виключне право на використання цього об'єкта належить їм усім спільно. Внутрішні відносини вони визначають угодою між собою. Право на використання об'єкта інтелектуальної власності — найбільш вагоме майнове право суб’єкта. Саме воно забезпечує суб'єкту цього права можливість вилучати з належного йому об'єкта інтелектуальної власності усі можливі корисні якості;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта Інтелектуальної власності іншим особам. Крім випадків, передбачених законом, ніхто інший не має права використовувати об'єкт інтелектуальної власності без дозволу його суб'єкта. Використання зазначеного об'єкта іншими особами може мати місце лише на підставі договору із суб'єктом права на цей об'єкт;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання. ЦК передбачає право суб'єкта інтелектуальної власності не тільки забороняти неправомірне використання належного йому об'єкта, а й перешкоджати такому неправомірному використанню. Перешкоджання може мати місце в тих випадках, коли об'єкт уже використовується неправомірним способом іншими особами без дозволу суб'єкта цього права. Перешкоджати неправомірному використанню іншими особами об'єкта інтелектуальної власності можна тільки дозволеними способами;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені чинним законодавством. До них чинні закони України про інтелектуальну власність відносять, передусім, право розпорядження об'єктом інтелектуальної власності. Суб'єкт цього права має право відчужувати даний об'єкт будь-яким цивільно-правовим способом. Об'єкт права інтелектуальної власності проголошено товаром. Отже, він є об'єктом цивільного обігу, його можна продати, обміняти, подарувати, здати в найм, прокат, оренду тощо.

Одним з основних майнових прав інтелектуальної власності є право суб'єкта на винагороду за використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір винагороди, порядок і строки її виплати встановлюються угодою між сторонами. Винагорода виплачується за будь-яке використання об'єкта Інтелектуальної власності. Чинні закони України про інтелектуальну власність передбачають випадки "вільного" використання об'єкта без виплати винагороди.

Майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в Інших цивільних відносинах.

Дата добавления: 2015-05-26