Персоналії. Народився в родині міщанина в м

Яким Сомко (?-1663)

Народився в родині міщанина в м. Переяславі. Його сестра Ганна була першою дружиною Б. Хмельницького. У 1656 році обіймав посади сотника Переяславського полку та наказного переяславського полковника. У вересні 1654 року їздив до Москви з дипломатичним дорученням гетьмана Б. Хмельницького. Восени 1659 року разом з В. Золотаренком допоміг московським військам під командуванням О. Трубецького захопити Лівобережну Україну й присягнув на вірність царю. Був противником укладення в 1660 році Слободищенського договору з Польщею, а коли Ю. Хмельницький усе ж таки підписав його, Сомко виступив за збереження союзницьких відносин з Москвою. 1660 року на козацькій раді в Переяславі його обрали переяславським полковником і наказним гетьманом Лівобережної України. За свого гетьманування намагався розширити привілеї старшини, що призвело до зростання соціальних суперечностей серед козацтва, і як наслідок — до невдоволення козацької бідноти.

У відносинах з Московською державою домагався дотримання «Березневих статей» 1654 року, а також збереження самостійності та неподільності Гетьманщини, чим викликав невдоволення московського уряду.

У боротьбі за гетьманську булаву вступив у конфлікт із частиною лівобережної старшини на чолі з В. Золотаренком та ніжинським протопопом М. Филимоновичем, яка беззастережно орієнтувалася на Москву. В опозицію до Я. Сомка, як представника інтересів козацької старшини, перейшов кошовий отаман Запорізької Січі І. Брюховецький.

Навесні 1662 року на старшинській раді в Козельці Я. Сомка обрано гетьманом усієї України, але цар не затвердив його. У червні 1663 року під час остаточного обрання гетьмана на Чорній раді 1663 року в Ніжині він разом з В. Золотаренком та І. Брюховецьким був одним з реальних кандидатів на гетьманську владу. Однак, використовуючи соціальну демагогію та активну підтримку московського уряду, гетьманом Лівобережної України став І. Брюховецький. За наказом новообраного гетьмана Я. Сомко був схоплений, звинувачений у таємних зносинах з П. Тетерею, Річчю Посполитою та Кримським ханством й у вересні 1663 року страчений разом з В. Золотаренком у Борзні.

Василь Золотаренко (?-1663)

У 1654—1655 pp. разом з братом І. Золотаренком брав участь у поході українських військ у Білорусь, під час якого призначався наказним гетьманом.

Деякий час підтримував І. Виговського, але у вересні 1659 року він, зрадивши гетьмана, приєднався до частини промосковськи налаштованої старшини, яка готувала змову проти І. Виговського. Восени 1659 року разом з Я. Сомком допоміг московським військам, очолюваним князем 0. Трубецьким, захопити Лівобережну Україну, після чого в Ніжині склав присягу на вірність цареві Олексію Михайловичу. Намагаючись захопити гетьманську булаву, разом з ніжинським протопопом М. Филимоновичем надсилав доноси до Москви на наказного гетьмана Я. Сомка. Був одним з кандидатів на гетьманство на Чорній раді 1663 року, але у вересні цього ж року був страчений разом з Я. Сомком.

Дата добавления: 2015-05-26