Білет 22

Методи

Неоэволюционизм: Р. Белла

Р. Белла, опираясь предложил пятиэтапную классификацию, основу которой составляет степень дифференциации системы религиозных символов: примитивный, архаический, исторический, раннесовременный и современный этап. Белла анализирует структуру и функции религии как символической системы каждого из пяти типов, выявляет их социальные последствия и прослеживает процесс изменения тех средств для преобразования мира, которыми они располагает. Р. Белл определив религию как совокупность символических форм, соотносящих человека с конечными условиями существования. Белл обращает внимание на то, что нет такой "совокупности символических форм", которая выполняла бы функции религии для всех людей.

Выделяя пять типов религии, Белл не имел в виду, что каждая религия должна была неизбежно пройти эти пять этапов. Примитивная религия исчерпывается двумя символическими формами - ритуалом и мифом. На этом этапе еще не существует религиозной организации.

Опросный метод полезен в установлении корреляций между теми или иными специфическими чертами религиозности и определенными социальными установками и характеристиками. Для установления более глубоких причинных связей он нуждается в дополнении данными, полученными с помощью статистического анализа, наблюдения, эксперимента. Весьма существенное значение имеет интерпретация полученных в результате опроса данных.

Наблюдение. Этот метод имеет очевидные преимущества хотя бы потому, что дает возможность выявить такие обстоятельства, которые могут быть обнаружены только при условии участия в наблюдаемых действиях.

Метод экспериментирования в изучении религии почти не применялся по той причине, что религия затрагивает глубокие, сокровенные чувства личности. Правда, в некоторых ситуациях по тем или иным причинам индивиды согласны на проведение эксперимента - например, демонстрация необычных особенностей (экстрасенс, целитель, шаман) или внедрение программ религиозного обучения с точки зрения эффективности предлагаемых моделей.

Кросс-культурный анализ заключается в сравнении религиозных феноменов, бытующих в разных культурных условиях.

Анализ исторических данных, письменных источников, документов был с успехом использован в разработке типологии религиозных организаций, исследовании этапов эволюции религии в истории общества, влияния протестантизма на развитие капитализма и т.д.
Контент-анализ, например текстов проповедей, характерных для какого-то отдельного проповедника или религиозной организации. Это может быть анализ популярной религиозной литературы или церковных официальных документов.

1. Виміри соціальної диференціації та нерівності.

Етнічна диференціація - відособлення людей певної етнічної групи, її прагнення до саморозвитку, до національної самостійності, до розквіту власної економіки, політики, культури. Цю тенденцію ще називають націо­нальною.

Стратифікація етнічна — позиція, яку займає та чи інша етнічна спільнота в соціально-економічній ієрархії конкретного суспільства. Етнічна стратифікація визначається прибутками, рівнем соціального самопочуття й певною мірою — етнічним походженням. Однією з основних ознак наявності стратифікації у суспільстві є нерівноправність становища етнічних спільнот. Підставою расової стратифікації служать не релігійні, а фізичні ознаки людей, а саме колір шкіри.

Етнічні стереотипи, дискримінація.

Стереотип етнічний — схематизований, спрощений, емоційно забарвлений образ певної етнічної спільноти, який поширюється як типовий на кожного її представника. Незважаючи на те, що такий образ має досить поверховий характер і фіксує в собі іноді несуттєві риси етносу чи етнічної групи, він надзвичайно стійкий, консервативний і важко піддається найменшим змінам під впливом раціональної інформації. Неточність і помилковість етнічного стереотипу (як одного з найпоширеніших різновидів соціального стереотипу) є однією з найсуттєвіших його характеристик. У структурі такого психічного утворення, яким є стереотип етнічний, як правило, ставлення домінує над знанням.

В той же час неточним є поширене уявлення про стереотип етнічний як лише про негативний психологічний феномен, що ускладнює міжетнічне взаєморозуміння і спілкування.

Дискримінація етнічна — утиски, що здійснює панівний етнос щодо непанівного етносу (або певної кількості таких етносів). Вона дається взнаки при наймі на роботу та звільненні з роботи, при виплаті заробітної плати та встановленні окладу, при вирішенні питань підвищення кваліфікації та висування на більш високу посаду, при наданні прав громадянства та здійсненні судочинства, при реалізації прав на соціальний захист та прав людини взагалі тощо. Етнічна дискримінація має економічне, історичне та психологічне коріння. Так, бажання отримувати додатковий прибуток підштовхує переважну більшість наймачів-роботодавців використовувати для цього й такий засіб, як етнічна дискримінація. З боку найманих робітників — представників недискримінованих етносів — такий засіб може знаходити розуміння і навіть підтримку..

Дата добавления: 2015-05-26