Договір оренди жилого приміщення. Договір оренди жилого приміщення у недержавному житловому фонді є добровільною угодою двох рівноправних сторін

Договір оренди жилого приміщення у недержавному житловому фонді є добровільною угодою двох рівноправних сторін, жодна з яких не може бути зобов’язана укладати цей договір.

Оренду житла можна визначити як засноване на договорі строкове платне володіння та користування майном, необхідним орендареві для проживання у ньому. Відповідно до зазначеного одна сторона – орендодавець – зобов’язується надати іншій стороні – орендарю – жиле приміщення за плату в користування. Договір оренди є двосторонній. Сторонами договору оренди житла є орендодавці й орендар (та члени його сім’ї). Орендарями можуть бути тільки фізичні особи – громадяни України, фізичні особи іноземних держав та особи без громадянства. Об’єктом договору оренди, можуть бути придатні для постійного проживання квартира, будинок, інше ізольоване помешкання, а також одноквартирний будинок (його частина), що належать орендодавцеві на праві власності.

Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і обсяг житла, кількість кімнат, ізольованість, розташування, житлово-комунальні послуги, санітарна забезпеченість); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата; ремонт орендованого майна та умови його повернення; порядок виконання зобов’язань; відповідальність сторін; а також повинні бути визначені ризик випадкової загибелі та страхування орендарем взятого ним в оренду майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови, які не суперечать чинному законодавству. Договір оренди концесуальний і вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Письмова форма для найму житла є обов’язковою.

Термін договору оренди житла визначається за погодженням сторін. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на таких самих умовах, що були передбачені договором.

Дія договору оренди може бути припинена:

v за згодою сторін і повнолітніх членів сім’ї наймача, орендаря, включених до договору оренди житла;

v після закінчення строку дії договору оренди, якщо його було укладено на певний період, у разі, якщо від орендаря не надійшло письмового звернення щодо продовження цього строку на попередження орендодавця;

v у разі приватизації наймачем займаного житла чи придбання орендарем у власність іншого житла. Припинення дії договору оренди житла здійснюється за письмовою заявою орендаря і повнолітніх членів його сім’ї;

v у разі смерті одинокого орендаря.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
У разі розірвання договору оренди чи припинення через закінчення строку його дії, відмови від його продовження чи за згодою сторін, орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві житло на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого житла або його пошкодження, він повинен відшкодовувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або пошкодження житла сталися не з його вини.

Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого житла, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого житла, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов’язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість поліпшень орендованого житла, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Дата добавления: 2015-05-26