Германський ротацизм

Індоєвропейське s, за законом Вернера, відповідає гер­манському z, котрий у різних германських мовах передається як:

r в північногерманських мовах (ст. ісл. Dagr), -- у західногерманських мовах (ст. a. dæg-), s у східногерманських мовах (гот. dags)

Але у західногерманських мовах (ст. а., ст. в. н.) в поло­женні між голосними замість s (z) з'являється r. Це явище зветься західногерманським ротацизмом:

гот. maiza — ст. в. н. mеrо, ст. а. mаrа

гот. batiza — ст. в. н. bezziro, ст. a. betera

гот. hausjan — ст. в. н. horen, ст. a. hieran.

Явище ротацизму відбувається також при утворенні основ­них форм сильних дієслів:

гот. kiusan — kaus — kusum — kusans

ст. a. ceosan — ceas — curon — coren (to choose).

Асиміляція -уподібненням (асиміляцією) сусідніх звуків:

рn>рр і. е. *kupna — гот. *huppon, ст. a. hoppian, ст. ісл. hoppa (скакати);

gn > kk лит. lugnas (гнучкий) — ст. ісл. lokkr, ст. а. 1ос(с);

ln > ll рос. полнньш — гот. fulls, ст. ісл. fullr, ст. a. ful;

nu > nn снск. rinvami — гот. rinnan, ст. ісл. renna, him. rinnen (текти);

zm>mm снск. tasmai— гот. þamma (йому, тому).

Подовження приголосних j, w (g, d) після наго­лошеного голосного:

снск. dvitiya — ст. в. н. zweiio, ст. ісл. tveggia, гот. twaddje (другий)

ст. прус, druwit — гот. triggwa, ст. в. н. triuwa, ст. ісл. tryggwo (вірити)

В західногерманських мовах подовжуються й інші приголосні (крім r), які знаходяться між наголошеним коротким голосним та j (і):

фін. kuningas — ст. сакс, kunni, ст. в. н. kunni, ст. а. суn(n), (родов. відм. cynnes — j не збереглося);

гот. bidjan — ст. a. biddan < biddjan, ст. сакс, biddian (просити) ст. ісл. biþia

гот. snutrs — ст. a. snottor, ст. сакс, snottar (розумний), ст. ісл. snotr

Голосні (германський вокалізм)

Голосні германських мов мають певні особливості, що відрізняють ці мови від інших мов Індоєвропейської сім'ї. Основні індоєвропейські голосні: e, ē, o, ō, a, ā

При редукції дифтонгів виникали короткі голосні і, u.

В германських мовах у системі голосних відбулись зміни. Замість і. є. а (ō - довге), зустрічаємо закономірно герм. ō (довге):

ā, ō> герм. ō: лат. mater — ст. a. mōdor, ст. ісл. moðir, гр. phrator — гот. brōþar,

a>a гр. agros —гот. akrs

a, o>а герм о: лат. molere— гот. malan, ст. в. н. malan

е > е, i: рос. ветер - герм, wind, лат. ventus,

ē> різні голосні в гер­манських мовах: ā в півн. герм, мовах ст. Ісл. at, æ в зах. герм. мовах ст. a. æt ст. сакс, æt; ē в східн. герм, мовах гот. ēt

Обумовлені (комбінаторні) зміни, які відбувались лише при пев­них умовах:

а) наголошене е > і, о > й, якщо в наступному складі стояли і, ī, u:

гр. esti — герм, ist,лат. tornus — ст. в. н. iurnen, ст, a. turnian, tyrnan

б) вплив приголосних.

Під впливом групи «сонорний + приголосний» відбувалось звуження попереднього голосного: лат. ventus - гот. winds; ст. ісл. vindr, ст. a, wind; lat.- centum - гот. hund - ст. a. hund ст. ісл. hundrað.

в) і-перегласовка (умлаут), тобто змінювання артикуляції голосного під впливом наступних голосних переднього ряду і, j: гот. domjan - ст. ісл. dǿma, (судити), ст. a. deman (ō > ǿ,ē); гот. *musiz - ст. Ісл. mўss (миша) - ст. a. mys (ū > ў); гот. katils - ст. ісл. ketell (миска) - ст. a. cetel (a > е).

г) u-перегласовка (back-mutation): гот. magus - ст. ісл. mogr (a > о), triggws - tryggr (і>у)

герм. *herut - ст. a. heorot (ст. в. н. hiruz) (е > ео), гот. silubr- ст. a. siolufr (і > iо)

д) a-перегласовка: лат. снск. vir-a - vir - ст. ісл. verr, гот. wair,ст. a. wer (i > е)

Дата добавления: 2015-05-26