Задньоязична перегласовка (Back Mutation)

Переломлення (Breaking)

æ > ea перед сполученням " r +приг.", " l +приг.", " h +приг.", а також перед останнім h: ærm > earm, æld > eald, æhta > eahta, sæh > seah

e > eo перед " r +final", " lc, lh, h +final", а також перед останнім h:

herte > heorte, melcan > meolcan, selh > seolh, feh > feoh

2. Палаталізація (Palatalization)

Під впливом g, c, sc перед голосними на початку слова:

e > ie (gefan > giefan)

æ > ea (cæster > ceaster)

æ' > éa (gæ'fon > géafon)

a > ea (scacan > sceacan)

o > eo (scort > sceort)

З іншої точки зору, палаталізація (пом’якшення) стосується не голосних, а самих приголосних, унаслідок чого у зазначеній позицій g, c, sc перетворились на [g'], [k'], [sk'], і саме це явище марковано м’яким голосним після них.

3. Умлаут (i-mutation) На ранній стадії розвитку мови змінився спосіб артикуляції всіх голосних крім і та е на більш передній під впливом i (j) у наступному складі.

a > e (framian > fremman)

æ > e (tælian > tellan)

ā > æ' (lārian>læ'ran)

o > e (ofstian > efstan)

ō > ē (dōmian > dēman)

u > y (fullian > fyllan)

ū > ў (cūþian > cўþan)

ea > ie (earmiþu > iermþu)

ēa > íe (gelēafian > gelīefan)

eo > ie (afeorrian > afierran, afyrran)

ēo > íe (getréowi > getríewe, getríve)

Голосний набував більш задньої артикуляції перед r, l; p, b, f, m:

i > io (hira > heora)

e > eo (herot > heorot)

a > ea (saru > searu)

5. Стягнення (Contraction) голосних при випадінні h, що призводило до утворення дифтонга, а пізніше – довгого голосного:

ah + гол. > eah + гол. > ē a, (slahan > sleahan > slēan)

eh,ih + гол. > ē o (sehan > seohan > sēon)

oh + гол. > ō - (fōhan > fōn, hōhan > hōn)

Давньоанглійські приголосні (за способом артикуляції):

Лабіальні проривні (Labials)	p, b, f, v
Зубні (Dentals)	d, t, s, þ (English thin), ð (English this)
Піднебінні (Velars)	c [k], g, h
Сонорні плавні (Liquids)	r, l
Сонорні назальні (Nasals)	n, m

G або Z вимовлявся трьома шляхами:

1. як англійський [g] у слові gift - перед приголосними або a, o, u (задньоязичними голосними): gōd (a god).

2. як грецьке [g], ірландське gh або українське [г] у слові нога після задньоязичних голосних та r, l:dagas, folgian.

3. як англійське [j] у слові yellow перед передньоязичними голосними (e, i, y). У цьому випадку звук з велярного перетворюється на палатальний: giefan (to give), dæg (a day).

Приголосні підпадали наступним змінам:

1. Одзвінчення фрикативних (h, f, s, þ) в інтервокальній позиції:

wīf (a wife; глухий) - wīfes (одзвінчений); wearþ (a becoming; глухий) - weorðan to become;одзвінчений).

2. Палаталізація (у пізній староанглійській мові):

cild [kild] > [child]; scip [skip] > [ship];

[g], [cg] >[dj]: bricg [bricg] > [bridj]

3. Інші зміни

Будь-який велярний приг.+ t > - ht -: sōcte > sōhte

Будь-який губний приг.+ t > - ft -: sceapt > sceaft

Будь-який зубний приг.+ t > - ss -: witte > wisse

n випав перед h, f, s, p:bronhte > brōhte, sonfte > sōfte

У період 5 –11 ст. н.е. фонетична система давньоанглійської мови зазнавала змін унаслідок контактів англосаксів з германськими племенами на території Франції, кельтськими племенами в Британії та скандинавами-вікінгами. З іншого боку, на розвиток мови вплинуло об’єднання племен англів, саксів та ютів, а тому “давньоанглійська мова” має розглядатись як динамічна система, що змінювалась історично та мала територіальні варіанти.

6 Практичне заняття № 1

І. Теоретичні питання:

1. Англійська мова як германська. Група германських мов у індоєвропейській сім’ї.

2. Особливості германського вокалізму. Індо-європейські-давньогерманські відповідності голосних. Розвиток германських дифтонгів. Наголос у германських мовах.

3. Германський консонантизм. Закони Грімма та Вернера. Германський ротацизм. Позиційні зміни в артикуляції.

4. Особливості рунічного письма у германців. Германські символи в англійському алфавіті.

5. Загальні відомості про давніх германців

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 10-16; 20-39.

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.46-61.

Л. Н. Соловьева Древние германцы и их языки – Див. d:\resources\Old_english\Solovyuova.html

ІІ. Практичні завдання

1. Визначте, як вимовляються фрикативні у наступних словах: þearf, þis, cūþ, upriste, waþema, wāþ, liðend, was, sūþan, stefn, heofon, risan, Zesittan, Zeþēōd

2. Визначте, який звук віражено за допомогою літери Z: weZ, stīZel, strenZ, plōZ, slōZon, āZan, Zan, Zebētan.

3. Прочитайте наступні слова та визначте характер звуку [k], що позначений літерою c: folc, cild, cēapian, clift, scēacan.

4. Прочитайте наступні слова та визначте, до якої групи приголосних відносяться гемінанти, що входять до їхнього складу: mann, licZan, lettan, willan, þicce, læssa, steppan, sceþþu.

5. Наведіть відповідності в українській, німецькій (французькій) мові наступним словам: þū (thou), ic (I), þis (this), sittan (to sit), bēōn (to be), brōþor (brother). Поясність відповідність приголосних.

6.Поясніть співвідношення між давньоверхньонімецькими та давньоанглійськими словами:

OE	hlūd	Zrēot	hraðe	steppan	strang	Upp	strēām	brād	str æ t	str æl	þrāwan
OHG	hlūt	grios	hrad	stepfen	strengi	Uf	stroum	breit	strazza	strāla	drājan
MnE	loud			to step	strong	Up	stream	broad	steet		throw

7.

On þў ylcan Zēre worhte se foresprecena here Zeweorc bē LycZan twentiZ mila būfan LundenbўriZ. Þā þæs on sumera fōron micel d æ l þāra burZware ond ēāc ōþres folces þæt hīe Zedydon æt þāra Deniscan Zeweorce, ond þær wurdon Zeflīēmde, and sume fēower cyninZes þeZnas ofslēānne. (The Parker Chronicle).

A.D. 896. This same year wrought the aforesaid army a work by the Lea, twenty miles above the city of London. Then in the summer of this year, went a large party of the citizens and also of other folk, and made an attack on the work of the Danes; but they were there routed, and some four of the king's thanes were slain.

Прочитайте давньоанглійський текст. Визначте:

1) де в тексті вжито літери рунічного алфавіту

2) який звук віражено за допомогою літери Z в словах Zēre, twentiZ, Zeweorc, burZware?

3) який звук віражено за допомогою літери c в словах micel, Zeweorc, cyninZes, ēāc?

4) який звук віражено за допомогою літери þ в словах þā, þў, þæt, þār, ōþres?

як вимовляється літера f в слові būfan? Чому?

6 Практичне заняття № 2

I. Теоретичні питання:

1. Окресліть основні підходи до періодизації історії англійської мови.

2. Поясніть сутність позиційних та комбінаторних змін давньоанглійських голосних і наведіть приклади:

а) переломлення, б) палаталізації, в) палатального умлауту д) велярного умлауту

2. Поясніть сутність явища стягнення. Наведіть приклади.

3. Поясніть походження довгих та коротких дифтонгів у давньоанглійській мові

Костюченко Ю.П. Історія англійської мови. – К.: Вища школа, 1963. – С. 53-58; 64-92.

Иванова И.П., Чахоян Л.П., Беляева Т.М. История английского языка. – СПб. – 1999. – С.61-90.

II. Практичні завдання:

1.

Syððan hē underZeat þæt eall folc him tō ZeboZen wæs, þā bēād hē þæt man sceolde his here mettian and horsian; and hē ða wende syððan sūðweard mid fulre fyrde, and bet æ hte þā scipu and þā Zislas Cnute his suna (Two of Anglo-Saxon Chronicles Parallel)

(З технічних причин знак довготи ставиться під літерою æ).

When he understood that all that folk had submitted, he ordered that they should supply his army with food and horses; and then he went southwards with all his army, and put his son Cnut in trust of the ships and the hostages.

1) Знайдіть короткі дифтонги. Поясніть, у результаті яких комбінаторних змін вони виникли. Визначте позиційний показник та первісний голосний.

2) Поясніть генезу слова fyrd (army), якщо відомо, що вихідною формою була *færd, а показник відмінювання i.

3) Порівняйте однокореневі слова та визначте структуру слова:

underZietan (to undestand)- Zietan (to get), bet æ can (to show) – t æ can (to teach), mettian (to supply with food) – mēte (food), horsian (to provide with horses) – hors (horse), sūðweard (southward) – sūð (south).

2. Виявіть явище палаталізації чи велярного умлауту у наведених давньоанглійських словах. Відновіть спільногерманську форму (без фонетичних змін, що трапились у давньоангшлійський період):

sceaþa (harm), scearu (cutting), wiota (a wise man), searo (device, skill), seofon (seven), sweostor (sister), tōZeanes (against), þeostru (darkness), weoruld (world), sceacan (to shake), cearu (care), Ziefu (gift), Zeolu (yellow), Ziefan (to give), Zieldan (to yield), Zeat (gate), Zēār (year), Zēāfon (they gave), Zieman (to take care of), sceort (short).

3. Прочитайте та перекладіть запропонований текст:

Словник: 1) роздруківка або файл d:\resources\Old_english\dictionary.doc

2) d:\resources\Old_english\wendere.mdb

Sē wudu is ēāstlanZ and westlanZ hund twelftiZes mila lanZ oþþe lenZgra and þreftiZes mila brād. Sēō ēā þe wē æ r ymbe spr æ con liþ ūt of þām welda. (The Paker Chronicle)

& 4. Граматична будова давньоанглійської мови

Дата добавления: 2015-05-26