Архітектура ПК: складові та їх призначення

Комп’ютер – це електронний пристрій що виконує операції введення інформації, зберігання та обробка її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. за кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки ПК:

· пристрій введення,

· центральний процесор,

· запам’ятовуючий пристрій,

· пристрій виведення.

Запам’ятовуючий пристрій – це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна память) та тривалого (постійна память) зберігання програм, вхідних та результуючих даних та деяких проміжних результатів.

Конфігурацію ПК можна змінювати в міру необхідності. але існує поняття базової конфігурації, яку можна вважати типовою: системний блок, монітор, клавіатура, мишка.

Системний блок – основна складова, всередині якої містяться найважливіші компоненти (пристрої зовнішні -- переферійні і внутрішні). вузли системного блоку: 1) електричні плати, що керують роботою ПК (мікропроцесор, контролери пристроїв, оперативна память); 2) накопичувач на жорсткому диску (вінчестер), призначений для читання або запису ін форм.; 3) накопичувачі (дисководи) для гнучких магнітних дисків (дискет). основною платою ПК є материнська плата (MotherBoard).

Процесор – головна мікросхема ПК, його "мозок". Він керує роботою всіх пристроїв ПК. Швидкість його роботи визначає щвидкодію ПК. Робота процесора полягає у вибиранні з памяті в певній послідовності команд та даних і виконанні їх. У ПК має бути присутній центральний процесор, який виконує всі основні операції.

Під внутрішньою памяттю розуміють всі види запамятовуючих пристроїв, що розташовані на материнській платі: оперативна память RAM (використовується для оперативного обміну інформацією між процесором, зовнішньою пам’яттю і периферійними системами), постійна память ROM (мікросхема ПЗП здатна тривалий час зберігати інформацію навіть при вимкненому ПК), енергонезалежна память.

Зовнішня пам’ять – це пам’ять, що реалізована у вигляді зовнішніх пристроїв призначених для довготривалого зберігання інформації. в ній зберігається все програмне забезпечення ПК. Зовнішня память – у виигляді накопичувачів (на магнітних дисках – жорстких та гнучких, оптичних дисках – CD-ROM, CD-R, CD-RW, DVD-ROM).

Стандартними пристроями введення-виведення є: монітор, клавіатура та маніпулятор "миша".

Монітор (дисплей) призначений для візуального відображення текстових та графічних даних. монітори є: з електронно-променевою трубкою і дисплей на рідких кристаллах (Liquid Crystal Display - LCD). Основні параметри моніторів: розмір по діагоналі, роздільна здатність (к-сть точок по горизонталі та вертикалі які монітор здатен відтворити чітко і роздільно), частота регенерації (обновлення – показує скільки разів за секунду монітор може повністю обновити зображення на екрані) та клас захисту (визначається стандартом, якому відповідає монітор із точки зору вимог техніки безпеки).

Відеоадаптер (відеокарта) – спеціальна плата, яка керує роботою монітора.

Клавіатура – це клавішний пристрій введення, призначений для передавання інформації від людини до ПК. Мають по 101-104 клавіші.

Дата добавления: 2015-05-26