Підходи до оцінки конкурентноздатності підприємства

Існуючі методичні підходи до оцінки та аналізу конкурентноздатності підприємства залежно від форм надання інформації можна згрупувати наступним чином:

1) економіко-математичні методики (параметричний або аналоговий метод; розрахунок конкурентоспроможності за нормою прибавочної вартості; метод багатокритеріальної оптимізації);

2) графічні методики (метод на основі дослідження теорії життєвого циклу; побудова багатокутника конкурентоспроможності; побудова матриці конкурентного профілю; метод дослідження кривої досвіду: складання карти стратегічних груп);

3) описові методики (матричні або портфельні моделі; факторні моде­лі М. Портера; РІМS-модель; LOST-аналіз; GАР-аналіз; модель взаємодії):

4) змішані методики (дослідження конкурентоспроможності на основі функціонально-вартісного аналізу; модель І. Ансофа "продукт-ринок").

Найбільш відомі такі методики оцінки конкурентноздатності.

1. Матричний метод (розроблений Воston Соnsulting Grоu р)

В основі методики BCG — аналіз конкурентноздатності з урахуванням життєвого циклу товару / послуги.

Сутність оцінки полягає в аналізі матриці, побудованої за принципом системи координат: по горизонталі — темпи зросттання / скорочення кількості продажів у лінійному масштабі; по вертикалі — відносна частка товару / послуги на ринку (рис.).

Знаки питання – високі темпи розвитку, але низька частка ринку і– сумніви щодо збереження високого прибутку  

Собаки – найбільш непривабливий сегмент на ринку через низькі прибутки.  

Корови – контролюється значна частка ринку, але внаслідок слабкого розвитку галузі нема потреби реінвестувати капітал  

Зірки – СЗГ досить привабливі, але необхідно докласти зусиль, щоб зберегти позиції  

Ринкова частка підприємства

Темпи зростання ринку

Низька

Висока

Низькі

Високі

Рис 2.2 Матриця БКГ

Застосування цієї матриці дозволяє оцінити такі фактори як темпи зростання

галузі й частка ринку підприємства. Найбільш конкурентноздатними вважаються підприємства, які займають значну частку на швидко зростаючому ринку.

Матриця БКГ визначає чотири позиції, в яких може перебувати бізнес.

Залежно від того, яку позицію займає той чи інший бізнес підприємства.

На основі матриці БКГ можна сформувати наступні альтернативні

стратегії:

Стратегія 1 збільшення частки ринку – перетворення «знаків питання» на «зірок». А для «зірок» - утримання і подальше збільшення частки ринку. Ця стратегія, особливо бізнес, що займає позицію «знак питання», потребує значних інвестицій.

Стратегія 2 збереження частки ринку – стратегія для СЗГ, які перебувають в позиції «дійні корови». За умов збереження значної частки ринку кошти направляються в СЗГ, що розвиваються (знаки питання).

Стратегія 3 збирання врожаю – отримання короткострокового прибутку в максимально можливих розмірах навіть за рахунок скорочення частки ринку. Таку стратегію застосовують в першу чергу для слабких «корів», що не мають майбутнього і таких же «знаків питання», і «собак».

Стратегія 4 ліквідація (продаж) бізнесу – застосовується для СЗГ, що перебувають в позиції «собак» і «знаків питання» і не приносять доходу.

Переваги методу: при наявності достовірної інформації про обсяги реалізації метод дозволяє забезпечити високу репрезентативність оцінки.

Недоліки методу: виключає проведення аналізу причин, що ускладнюють вироблення управлінських рішень.

Дата добавления: 2015-05-26