Гідрогеологічні роботи

Відбір проб на визначення складу і вмісту радіонуклідів.

Проби на визначення складу і вмісту радіонуклідів відбираються із грунтів в точках, де результати вимірів МЕД (на висоті 1 м над поверхнею грунту) відрізняються не більше, ніж в 1,3 рази.

Проби грунтів відбираються по мережі зі щільністю пунктів опробування 2,0х2,0 км, з можливою деталізацією до 0,1х0,1 км – 0,5х0,5 км (в залежності від відстані до АЕС). Для відбору проби вибирається майданчик, розташований на відкритій місцевості, на відстані, не менше як 50 м від доріг, найближчих будівель і дерев.

Вибраний майданчик має розмір 5х5 м. Проби рекомендується відбирати із непорушених земель із верхнього шару грунту (на глибину 5-10 см) по конверту 5х5 (в центрі і по кутам майданчика). Відібраних п’ять проб об’єднуються в одну, що характеризує площу 25 м². Після обробки вага проби повинна бути не менше 1 кг.

З метою вивчення вертикальної міграції радіонуклідів виконується відбір проб грунтів за інтервалами 3-5 см на глибину до 1 м.

Якщо досліджуються сільськогосподарські території, де неможливо знайти представницькі непорушені землі, проби відбираються з орного шару, на всю його потужність і далі до глибини 1 м через 20 см..

Проби відбираються спеціальним пробовідбірником-стаканом. Із проби видаляється наземна частина рослин і крупні корені (коренева система залишається в пробі). Вага проби 2-3 кг.

Методика радіогеохімічного опробування поверхневих вод, донних відкладів, рослинності викладена в спеціальних нормативних документах і рекомендаціях МНС.

Гідрогеологічні роботи проводяться з метою одержання необхідної додаткової (стосовно відповідних матеріалів і даних, одержаних на етапі підготовчих робіт) інформації щодо геолого-гідрогеологічних, еколого-гідрогеологічних особливостей території робіт, характеристик і показників режиму та якості підземних вод, оцінки їх впливу на умови господарського освоєння територій, життєдіяльності населення і здоров’я людини.

При гідрогеологічних дослідженнях і обстеженнях екологічного напряму потрібно особливу увагу приділяти вивченню активності та спрямованості процесів в системі “підземні води-гірські породи” (породи зони аерації, водотривкі шари та самі водовмісні породи), зв’язків підземних вод з поверхневими водами, залежності формування складу і режиму підземних вод від ландшафтно-геохімічних, літолого-фаціальних, структурно-геологічних, геодинамічних, еколого-геологічних умов, рівнів техногенних змін ГС, ландшафтів, забруднення окремих компонентів, зокрема грунтів.

Особливу увагу потрібно звернути на техногенні зміни гідрогеологічних умов в місцях впливу водовідбору для господарського і питного водопостачання; водовідливу в межах гірничодобувних комплексів, відстійників, хвостосховищ, звалищ і сховищ побутових та промислових відходів; в зонах впливу складів отрутохімікатів та мінеральних добрив, нафтогазових сховищ, баз і переробних комплексів, терміналів та інших джерел забруднення підземних вод. При обстеженні виявлених ділянок забруднення підземних вод або порід зони аерації потрібно зосередити увагу на одержанні інформації щодо просторових і причинних зв’язків осередків забруднення з конкретними джерелами забруднення.

З метою вивчення якості грунтових вод опробовуються колодязі, джерела, діючі свердловини. Вибір пунктів опробування здійснюється таким чином, щоб одна криниця або свердловина припадала на площу 20-50 км². Якщо такої можливості немає, відбір проб рекомендується проводити на водопунктах, розташованих по профілям вхрест основного напрямку міграції підземних вод.

У процесі обстеження виконується опис всіх наявних в межах досліджуваної території природних і штучних водопунктів (збирається і оцінюється інформація щодо їх поточних дебітів, параметрів опробування при спорудженні і розрахункових гідрогеологічних параметрів, в тому числі коефіцієнтів фільтрації, водопровідності, рівне- і п”єзопровідності, якості води за весь період спостережень, тенденції змін водного потоку в умовах техногенного навантаження в процесі експлуатації обстежених водозабірних споруд.

При обстеженні можливих джерел забруднення підземних вод повинні бути зібрані дані стосовно проектних показників їх експлуатації, передбачених заходів захисту підземних вод від негативного техногенного впливу споруди, стану реалізації проектних розробок і фактичного стану споруди, у першу чергу щодо, її впливу на гідродинамічний і гідрохімічний стан підземних вод, особливо цільових водоносних горизонтів.

Зазначена інформація у полі заноситься у спеціальні польові книжки, а при узагальненні у відповідні каталоги та на графічні додатки, перелік яких залежить від складності та інформаційного забезпечення території робіт.

Проби грунтових вод із колодязів, джерел, шурфів відбираються після прокачування емальованим відром і відстоювання, а із раніше пройдених свердловин – після прокачування з допомогою заглибної помпи.

Для гідрогеологічних досліджень в першу чергу використовуються спостережні свердловини мережі регіонального моніторингу, що проводиться підприємствами геологічної служби, а також спостережні свердловини за станом і якістю підземних вод інших відомств, самовиливні свердловини або джерела.

В гірничих виробках (шурфах, кар’єрах), якими розкриті грунтові води та інші водоносні горизонти відбираються проби води на повний комплекс досліджень по всьому розрізу.

На кожній точці згідно з “Требованиями к производству и результатам многоцелевого геохимического картирования масштаба 1:200000” (ІМГРЕ, 2002 р.) відбираються три проби на лабораторно-аналітичні дослідження:

- об’ємом 1л на загальний (скорочений) хімічний аналіз, визначення сполук азоту і С орг. без консервації (при наявності польової лабораторії ці аналізи виконуються на водопунктах або в польовому таборі, ГОСТ 1030 –81);

- об’ємом 0,15 л для визначення суми металів (Zn + Cu + Pb) дитизоновим методом безпосередньо на водопункті (ГОСТ 1030 – 81);

- об’ємом 1л для приготування концентрату мікроелементів безпосередньо на водопункті або в польовому таборі для наступного спектрального аналізу або об’ємом 0,5л з консервацією для наступного атомно-абсорбційного аналізу.

При необхідності можуть відбиратись додаткові проби на спеціальні види аналізів.

На місцях відбору проб води необхідно вивчати вміст інгредієнтів, що швидко змінюють в часі свій вміст: гідрокарбонати (НСО₃), карбонати (СО₃) при рН більше 8; фізико-хімічні показники (рН, Еh); проводити консервацію води для збереження мікрокомпонентів. Метод консервації приймається за рекомендаціями тієї лабораторії, яка має проводити аналізи води. Кількість проб води для аналізу має бути таким, щоб до 20% проб могло пройти внутрішній контроль і не менш 10% - зовнішній контроль.

Дата добавления: 2015-05-26