Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

План лекції. 5.1. Поняття, сутність та історія розвитку етикету




5.1. Поняття, сутність та історія розвитку етикету.

5.2. Діловий етикет.

5.3. Особливості національного етикету.

5.1. Поняття, сутність та історія розвитку етикету

Етикет – це важлива частина загальнолюдської культури, моралі та моральності, яка вироблена людством на протязі свого існування в відповідності з його уявленнями про добро, справедливість, людяність, красу, порядок. Культурна людина повинна не тільки знати і виконувати основні норми етикету, але й розуміти необхідність їх існування. Вміння поводити себе в суспільстві має велике значення: воно полегшує встановлювати контакти, сприяє досягненню взаємопорозуміння, створює добрі взаємовідносини.

Без етикету неможливі міжлюдські відносини (культурні, ділові, політичні, національні). Термін «етикет» (від слова «етикетка») з’явився в 18 ст. у Франції, але правила етикету розроблялися ще в Стародавньому Єгипті біля 2350 р. до н.е. Етикет – явище історичне, в процесі свого розвитку він змінювався, доповнювався, приймав різні форми.

В перші віка нашої ери в Іудеї виходить талмудічеська література, яка містить 613 правил поведінки людей. Багато уваги етикету приділяється в етиці стародавнього Китаю, зокрема в вченнях Конфуція.

Більшість фахівців появу етикета як правил культурного відношення між людьми пов’язують з античністю. На моральність поведінки звертали увагу в своїх висловах сім грецьких мудреців, а також Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель. Зокрема Аристотель розробляє вчення про моральну доброчесність, класифікацію етичних доброчесностей; етичні засади бізнесу особливо в сфері управління набувають широкого висвітлення в Піфагорійському союзі та інш.

Як цілісне явище етикет формується в епоху середньовіччя (ХІ-ХV ст.). В цей час з’являється нове сословіє – лицарство, яке виробляє свій моральний кодекс, свій образ життя. Основою морального кодекса є поняття гідності, честі, «закоханості у даму серця». В цей час виходить багато літератури щодо поведінки людей у різних ситуаціях. Серед неї «Характери» Лабрюеля, «Іскуство куртуазной любови», хоча треба відмітити що перший, відомий нам трактат про поведінку був написаний ще в 1204 році іспанським священиком Педро
Альфонсо, він називається «Дисципліна клерикаліс».

Разом із світським етикетом розвивалась придворна дипломатія, в якій чітко означались правила поведінки дипломатів, послів, мистецтво проведення переговорів на міждержавному рівні.

В ХVII-XVIII століттях лаври першості в розвитку етикету переходять у Францію. Слово етикет французького походження (від слова ярлик, етикетка) і означає строго установлений порядок і форми поведінки людей. В цьому значенні вперше воно було використане на прийомі короля Людвига ХІV.

Буржуазні відносини внесли свою лепту в формування норм і правил етикету. Це насамперед принципи індивідуалізму та користі. Засновником етикету молодого капіталізму США по праву вважається Бенджамін Франклін. Основними його принципами є: «людина усім зобов’язана самій собі»; «доброчесність виміряється корисністю»; «краща політика – це чесність».

Одна з перших робіт з етикету в Америці була написана Джорджем Вашингтоном «Сто десять правил пристойної поведінки».

У слов’янських народів відомості про етикет ми находимо в таких літературних пам’ятниках, як «Повесті временних лет», «Наставление богатым», «Поучение» (Вл. Мономах), «Домострой» та інших.

Значний вклад в формування етикету вніс Петро Перший, відказавшись від старого боярського биту він запровадив європейський етикет.

В цей час видається багато літератури не тільки з проблем розвитку економіки, а й правил поведінки (етикету) людей в конкретних ситуаціях. Серед них «Юности честное зерцало, или Показания к житейскому обхождению», «Нравственная энциклопедия», «Порядочный человек – джентльмен», «Табель о рангах» тощо.

Жовтнева революція вносить свої корективи в формування етикету. Він позбавляється витонченості: ввічливість, манери, більшість правил пристойності, галантність засуджуються. Революція формує етикет, який засновується насамперед на робітничо-селянській технології та рівності чоловіків та жінок. В спілкування вводиться слово «товариш», яке не вимірює соціальний статус людини. Етикетний нігілізм приводить до безкультур’я, хамства, зневажливого відношення до людей, до моральних та соціальних цінностей.

В радянські часи до етикету, як системи правил та норм поведінки, звертаються в часи так званої «відлиги», коли стали більше ширше розвиватися міжнародні зв’язки, міжнаціональні культури, люди одержали можливість більш широкого спілкування, виїзду за кордон.

Сучасний етикет характеризується демократичністю, гуманністю, спрощенням вимог, доступністю опанування та виконання.

До загальних вимог, принципів та норм етикетної культури відносяться: принцип гуманізму, ввічливість та повага, доброзичливість та щирість, тактовність та чуйність, коректність та порядність. Загальні правила етикету складаються з правил кожної конкретної ситуації. Так, основою етикетної культури одягу мають бути смак (вкус) та охайність; в манерах (засіб тримати себе, зовнішня форма поведінки з іншими, характерні для людини хода, жестикуляція, міміка) – вміння контролювати свої дії, скромність, такт; у привітанні – молодші першими вітають старіших, ті що заходять в приміщення – тих, що там присутні, тощо; у мовному етикеті – дотримуватися правил спілкування, вживати якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую та ін., вміння вислуховувати співбесідника.


5.2. Діловий етикет

Діловий етикет – це норми, правила, які регламентують стиль роботи, манери спілкування і поведінки, зовнішній вигляд ділової людини. Вперше на етику та етикет ділових відносин звернув увагу античний філософ Арістотель. Діловий етикет охоплює таки сфери ділових відносин, як службові стосунки: між начальником та підлеглими, колегами по роботі та партнерами; офіційні та неофіційні заходи; представлення, привітання, звернення; письмові, телефонні та інші засоби спілкування, імідж та ін. Для ділової людини найважливішими мають бути таки моральні якості як здатність діяти відповідно до чинного законодавства держави, правил економічної поведінки, традицій і норм моралі; повага до людей, обов’язковість, вірність слову, турботливість про клієнтів та колег; працелюбність, цілеспрямованість, наполегливість; високий професіоналізм; позитивний імідж, порядність, добросовісність, чесність, досконалість навіть у дрібницях та ін.

Для ділового етикету притаманні три основні правила: відносьтесь до інших, без всякого виключення, саме так, як би Ви хотіли, щоб відносились до Вас; користуйтесь п’ятьма чарівними словами, якими так часто нехтують в бізнесі: Будь ласка, Дякую Вам, Відмінно зроблено; як масло з водою, не змішуйте наркотики та спиртне з бізнесом.

5.3. Особливості національного етикету

Останнім часом в етиці з’явилася спеціальна галузь етичних знань – етноетика, яка досліджує етику міжнаціональних стосунків, питання співвідношення національних та загальнолюдських цінностей, моральні проблеми людської особистості в полі національної культури, національний етикет. Знання особливостей національної етики та етикету має важливе значення для успішної співпраці з закордонними діловими партнерами. В цілому етикет ділових відносин базується на загальнолюдських принципах моралі, але кожна нація має свою специфіку культурної поведінки, яку потрібно враховувати. Так, американці відрізняються енергійністю, індивідуалізмом, професіоналізмом. Вони завжди пам’ятають, що «час – це гроші», тому не пробачають ніяких запізнень, під час переговорів задають багато питань, дотримуються правила: американець на роботі повинен бути в розпорядженні оточуючих. Вступаючи в ділові стосунки з англійськими партнерами, треба знати, що вони здатні до компромісу, рішення приймають занадто повільно, але на їх «чесне слово» можна покластися. Вони занадто пунктуальні, цінують час і вимагають того ж від інших. Дотримуються суворих правил при виборі одягу для візитів. Німці відрізняються високою працездатністю, організованістю, педантичністю, скептичністю. Велике значення надають офіціозу, вчасності вживання титулів, розписують своє життя по дням та годинам, акуратно виконують свої зобов’язання і вимагають від партнерів такого ж відношення до справ.

Для французів характерні обачливість та скептицизм, вони уникають компромісів, не відрізняються пунктуальністю, віддають перевагу розмовам на теми культури, мистецтва, не люблять говорити про релігію, політику, сімейні відносини. Українські бізнесмени особливу увагу приділяють загальним цілям і за надто мало – засобам їх досягнення, неохоче йдуть на ризик, компроміс. Етика ділових відносин в Україні тільки формується і не має класичних традицій.

Запитання до самоконтролю

1. Що таке етикет і чим він відрізняється від етики?

2. Назвіть загальні принципи і норми етикетної культури.

3. Коли і в який країні вперше виник етикет?

4. Чим відрізняється світський етикет від ділового етикету?

5. На яких засадах ґрунтується національний етикет?

6. Які Ви знаєте особливості українського етикету?

7. В чому полягають основні функції ділового спілкування?

8. Які існують правила телефонної розмови?

9. Яким рисам повинен відповідати професійний імідж?

10. Яким є етикет національного прапора?

Література

1. Малахов В. Етика: Курс лекцій; Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 36-40, 164-167, 210-212, 261-264.

2. Тофтул М.Г. Етика: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – С. 227-240.

3. Во Вік – О. Басс. Як набути популярності, або правдивий сучасний етикет. – Тернопіль: Тарнекс, 1992. – С. 7-126.

4. Этика: Учеб. пособие / Под ред. Ж.В Мишаткиной, Я.С. Яскевич. – 2-е изд. – Минск: Новое Знание, 2002. – С. 426-485.

5. Веденская Л.А., Павлова Л.Г. Деловая риторика: Учеб.пособие для ВУЗов. – Ростов н/Д: МарТ, 2001. – С. 250-271.

6. Джордж Р.Т. Деловая этика в 2-х томах. Пер. с англ. Р.И. Столпер. – М.: Прогресс, 2001. Т.1. – С. 135-161, 178-200, Т.2. – С. 820-832.

7. Рыбалко Т.С. В лабиринтах современного этикета / Т.С. Рыбалко, Н.А. Петраков и др. / Под ред. проф. Г.В. Ангелова / Учеб. пособие: КПОГТ. – Одесса, 2012. – С. 17-53, 92-120, 406-432.

 

 


Тема 6

естетика та її завдання

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 399; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.03 сек.