Питання та завдання для самоперевірки, повторення 2 страница

Ерозія ґрунтів - руйнування грунтів під дією вітру, води, техніки і міграції.

Етноекологія - розділ екології людини.

Етологія - наука про поведінку тварин.

Етологія - поведінка споживання.

Еукаріот - жива істота, клітини якої містять ядро.

Ефект сумації - при наявності в атмосфері декількох шкідливих речовин, що справляють сумарну дію (наприклад, ефектом сумації володіють фенол і діоксид сірки, діоксид сірки і діоксид азоту, діоксид сірки і сірководень, озон, діоксид азоту і формальдегід та ін.).

Жива речовина - сукупність організмів усієї біосфери або будь-якої її частини, які виражаються у одиницях маси, енергії та інформації.

Забруднення навколишнього природного середовища - фізико-хімічна і біологічна зміна якості навколишнього природного середовища внаслідок діяльності людини, що перевищує встановлені нормативи шкідливого впливу на природу і що створює загрозу здоров'ю людини, стану рослинного і тваринного світу.

Забруднення хімічне - зміна природних властивостей оточуючого середовища, яка перевищує допустимі значення, або проникнення в середовище речовин, що нормально відсутні в ньому.

Забруднювач - будь-який фізичний агент, хімічна речовина або біологічний вид (в основному мікроорганізми), які попадають в оточуюче середовище або утворюються в ньому в кількості вище природнього.

Закон біогенної міграції Вернадського - міграція хімічних елементів в біосфері відбувається при безпосередній участі живої речовини (біогенна міграція) або при її непрямій участі.

Зіверт - одиниця еквівалентної дози випромінювання, що дорівнює 100 берам.

Зооценоз - сукупність тварин, що мешкають у певних умовах, складова частина біоценозу.

Зооцид - речовина, яка застосовується для знищення теплокровних тварин-шкідників (ховрахів, мишей тощо).

Інгібітори - речовини, що сповільнюють хімічні процеси окислення, полімеризації, біохімічні та фізіологічні реакції.

Інгредієнтне забруднення - сукупність мінеральних, органічних і органо-мінеральних речовин, кількісно або якісно чужих біоценозам.

Інженерна екологія - наука, що вивчає питання технології гірничих розробок і будівництва інженерних споруд.

Інсектицидні методи - хімічні методи знищення шкідників сільсько­господарських рослин і паразитів тварин.

Інтегральний ресурс - системна сукупність всіх конкретних природних ресурсів як факторів життя суспільства в поєднанні з матеріальними і трудовими ресурсами.

Кайнозойська ера - остання ера геологічної історії Землі (67 млн. років - до теперішнього часу).

Кислотні опади - кислотні опади з значеннями рН від 5,6 - 5,5 до 2 - 1,5 (оксиди сірки та азоту, які викидаються в атмосферу, поєднуючись з атмосферною вологою, утворюють сірчану і азотну кислоти, які дисоціюють на іони SO₄, N0₃, Н⁺ та ін.)

Клімат - багаторічний режим погоди, який визначається географічною широтою, висотою над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суші, характерною підстилаючою поверхнею, антропогенними впливами й ін.

Коагуляція - розпад колоїдного розчину на рідину та желеподібну масу.

Коеволюція - сумісна еволюція двох (і понад) таксонів, які об'єднані тісними екологічними зв'язками, але не обмінюються генами.

Коліни - хімічні виділення, що є продуктами метаболізму (ефірні олії, фітонциди, глюкозиди).

Консорти - види, які об'єднуються довкола детермінантів.

Консорція - окрема особина чи популяція рослин і просторово або трофічно пов'язані з нею популяції інших рослин, тварин, бактерій, грибів.

Консумент - організм, що отримує енергію для життя за рахунок споживання органічної речовини, синтезованої іншими організмами - рослинами чи тваринами.

Конформісти - тварини, у яких внутрішнє середовище змінюється відповідно до змін зовнішнього середовища.

Кормові ланцюги - перенесення енергії корму від її джерела через ряд організмів, яке відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими.

Крива виживання - графічне зображення динаміки чисельності особин популяції в часі.

Ксенобіотики - сторонні для живих організмів шкідливі сполуки (пестициди, препарати побутової хімії та ін.), які попадають в значних концентраціях в природне середовище і призводять до загибелі організмів, а також порушують нормальний хід природних процесів в екосистемах.

Ксерофілізація - процес перегріву верхніх шарів ґрунту скверів і вуличних насаджень.

Ксерофіти - рослини, які довший час витримують без води.

Ланцюг живлення - послідовність груп організмів, кожна з яких (ланка живлення) є їжею для наступної ланки, тобто пов'язана відношенням їжа - споживач (хижак - жертва, паразит - хазяїн).

Лімітуючі фактори - фактори зовнішнього середовища, які обмежують розвиток популяцій перевершуючи в менший чи більший бік допустимі для виду межі.

Літобіосфера - сфера життя в нижніх шарах літосфери (особливо в підземних водах).

Літосфера - верхня тверда оболонка Землі. Потужність л. 50–200 км у т.ч. товща земної кори на континентах – 50–75 км, а на дні океану – 5–10 км.

Макроелементи - хімічні елементи, що використовуються живою речовиною в значних кількостях і становлять не менш як 0,1% загальної маси тіла (вуглець, кисень, водень, азот, фосфор, сірка, калій, магній, кальцій).

Макроконсументи - або фаготрофи (від грец fagos - той, що пожирає) – гетеротрофні організми, головним чином тварини, які поїдають інші організми або частинки органічної речовини.

Мегатрофні організми - організми, вибагливі до родючості ґрунтів.

Мезотроні організми - середньо вибагливі до ґрунтів рослини.

Мезофауна - редуценти (ширина тіла від 100 км до 2 мм).

Мезофіти - середні за вимогливістю до зволоження і посухостійкості: липа, граб, ясен, горіх, модрина, бук, каштан їстівний, береза повисла, осика, сосна кедрова, сосна Веймутова, ялиця, дугласія, ільм, бархат амурський, ліщина, бузина.

Мезоценоз - угруповання видів, пов'язане з якісно однорідною ділянкою середовища.

Меліорація - система заходів для поліпшення ґрунтів з метою створення сприятливих умов для сільськогосподарського, лісогосподарського і інших виробництв з урахуванням вимог екологічного (раціонального) природокористування.

Метаболізм - перетворення речовин і енергії, які становлять основу життєдіяльності організмів.

Мікориза - форма тривалого співжиття (симбіозу) грибів з вищими рослинами.

Мікроасоціації - синузії (найменший рівень угруповань).

Мікроорганізми - найменші, переважно одноклітинні, організми, видимі тільки в мікроскоп: бактерії, мікроскопічні гриби та водорості, інколи найпростіші і віруси

Моніторинг оточуючого середовища - спостереження за станом оточуючого людину природного середовища і попередження про утворюючі критичні для здоров'я ситуації, шкідливі або небезпечні для здоров'я людей та інших живих організмів.

Мутуалізм - форма біотичних відносин (можливість життя кожного з видів лише в присутності іншого).

Мезозойська ера - четверта ера геологічної історії Землі (230 - 67 млн. років до нашої ери).

Мутація - зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних факторів.

Мутагенні фактори, мутагени - фізичні явища та хімічні речовини, що діють на спадковий апарат організмів, викликаючи мутації в їх потомстві.

Неоліт - новий кам'яний вік, заключний період кам'яної доби історії людини (10-3 тис. років тому).

Несприятливі природно-антропогенні процеси - такі явища, які заважають виробничій діяльності людини, а іноді представляють небезпеку безпосередньо для населення (карст, зсуви, селеві потоки, ерозія ґрунтів, виникнення ярів, підтоплення тощо).

Нижній гетеротрофний ярус - «коричневий пояс» ґрунтів і опадів, речовин, які розкладаються, коріння рослин і т.д., у якому переважає використання, трансформація і розкладання складних сполук.

Ніша екологічна - місце виду у природі, яке включає не тільки положення виду у просторі, але й функціональну роль його в угрупованні та його поло­ження відносно абіотичних умов існування (температури, вологості й ін.).

Ноосфера - стан біосфери, коли розумна діяльність стане головним, визначальним фактором у біосфері.

Норма викиду - сумарна кількість газоподібних (або) і рідинних відходів.

Норма забруднення - гранична концентрація речовини, яка надходить або міститься в середовищі, і яка допускається нормативними актами.

Об'єкт рекреаційний - природній об'єкт обмеженої площі, що використовується для відпочинку людей (ставок, озеро, лісова галявина тощо).

Озеро:

оліготрофне - (небагате на корм) глибоководні озера з низькою температурою в нижніх шарах водяної товщі, багатої на кисень. У цій воді добре розвиваються лососеві, форель (озера - Пісочне на Поліссі, Синєвир у Карпатах). Тут повільніше розкладається органічний відпад і вода в них голуба і прозора.

еутрофне - (багаті на корм) неглибокі, придонні води мають більшу температуру, ніж оліготрофні. Тут добре розвиваються різноманітні організми, а також добре перебігають процеси їх відпаду і розпаду. Вода в таких водоймах зелена. Риби тут задовольняються невеликою кількістю кисню. Прикладом може служити озеро Глинна Наварія поблизу Львова.

Озон - газ, що утворюється в атмосфері під час грозових розрядів, О₃

Озоноактивні гази - домішки, які надходять в атмосферу і каталізують розпад озону (N₂0, СН₄, СО, СFСІ₂, СFСІ_3, СН₃ССІ₃тощо): найбільшу небезпеку представляють викиди хлорфторвуглеців (ХФВ),які використовуються як холодоагенти, розчинники, препарати гасіння, для розпилення лаків і барвників в аерозольних упаковках.

Озонова діра - ділянка в озоносфері, в якій озон відсутній.

Озоновий екран - озоносфера (шар озону в атмосфері, що поглинає ультрафіолетове випромінювання Сонця).

Опідзолення - процес вимивання з ґрунту розчинних солей.

Організми - багатозначний термін, який у найзагальнішому сенсі означає живу істоту, що характеризується всіма властивостями життя:

стено-евриойкний - (стосовно місця зростання).

стено-еврибіонти - (стосовно екологічного фактора).

стено-евритермні - (стосовно температури).

стено-евригідричні - (стосовно води).

стено-евригамний - (стосовно солоності).

стено-еврифагний - (стосовно поживи).

Обмін речовин - споживання, перетворення, використання, нагромадження і виведення (втрата) речовин і енергії в живих організмах, завдяки яким вони само зберігаються, ростуть, розвиваються йрозмножуються в умовах навколишнього середовища, а також пристосовуються (адаптуються) до нього, його постійних змін.

Онтогенез - індивідуальний розвиток організмів, сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних і біохімічних перетворень, які відбуваються в організмі з моменту народження до смерті.

Оптимальне використання природних ресурсів - досягнення максимальної ефективності використання природних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки і технології і одночасне зниження техногенного впливу на навколишнє середовище.

Оптимальне природокористування - система діяльності по забезпеченню економної експлуатації природних ресурсів і умов і найбільш ефективний режим їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів господарства, що розвивається, і збереження здоров'я людей.

Оптимізація - найкращий з можливих варіантів розв'язання задач природокористування.

Оитимізація соціально-еколого-економічна - прихід до стану, найбільш бажаного з точки зору людини з позицій економіки, соціології, стану природного середовища.

Охорона навколишнього природного середовища - сукупність заходів, направлених на забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - визначення масштабів і рівнів впливів діяльності, яка проектується, на навколишнє середовище, заходів щодо попередження або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічної точки зору.

Осмотрофи - або мікроконсументи (від грец. оsmо - проходити через мембрану) - гетеротрофні організми, переважно бактерії та гриби, які розкладають складові сполуки мертвої протоплазми, поглинають деякі продукти розкладу і вивільнюють неорганічні поживні речовини, придатні для використання продуцентами, а також органічні речовини, здатні служити джерелом енергії, інгібіторами для інших біотичних компонентів екосистеми.

Охорона оточуючого середовища - усвідомлена форма громадської і державної діяльності, спрямованої на збереження і відтворення природних ресурсів.

Охорона навколишнього природного середовища людини - комплекс міжнародних, державних, регіональних і локальних (місцевих) адміністра­тивно-господарських, технологічних, політичних, юридичних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення соціально-економічного, культурно-історичного, фізичного, хімічного і біологічного комфорту, необхідного для збереження людини.

Охорона природи - система заходів (технологічних, економічних, адміністративних, біотехнічних, просвітницьких тощо), які забезпечують збереження природою її функцій, генофонду, не відновлюваних ресурсів.

Охорона середовища життя - система заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, який би відповідав еволюційним потребам біосфери і людини.

Палеоекологія - наука, що вивчає викопні рештки живих організмів.

Парабіосфера - зона, що прилягає до біосфери зверху.

Паразитизм - форма біотичних відносин, коли організм використовує інший ще при житті.

Параметричне забруднення - пов'язане із зміною якісних параметрів навколишнього середовища (теплове, шумове, світлове, радіаційне, електромагнітне).

Парникові гази - газоподібні складові атмосфери як природного, так і антропогенного походження, які поглинають і перевипромінюють інфрачервоне випромінювання (С0₂, СО, N₂O, NO₃, СН₄, С₂Н₆, C₃H₈, С₄Н₁₀, ХФУ).

Парниковий ефект - різке зростання вуглекислого газу в атмосфері, який нt пропускає теплового випромінювання в атмосферу.

Палеоген - перший період кайнозойської ери геологічної історії Землі (67 - 25 млн. років тому).

Палеозойська ера - третя ера геологічної історії Землі (570 - 230 млн. років тому).

Палеоліт - давній кам'яний вік (500 - 10 тис. років тому).

Пестициди - збірна назва хімічних сполук, що використовуються для захисту рослин, тварин, сільськогосподарської продукції, деревини, вовни тощо від хвороб, шкідників і паразитів (бактерициди, фунгіциди, зооциди тощо).

Планктон - сукупність мікроскопічних рослинних і тваринних організмів, що живуть у товщі води і пасивно переносяться течіями.

Плеоцен - біогеоценоз.

Пойкілотермні організми - організми, що змінюють температуру тіла в залежності від температури зовнішнього середовища.

Поліморфізм - існування в межах одного виду декількох груп особин з різко відмінними ознаками.

Популяція - сукупність особин певного виду рослин, тварин чи мікроорганізмів, що населяють обмежену ділянку природного середовища.

Популяційна екологія (демекологія)- розділ загальної екології, який розглядає прямі і зворотні зв'язки популяцій з середовищем і внутрішньо-популяційні процеси.

Полютант - забруднювач (повітря, води, харчових продуктів тощо), як правило, хімічний.

Порушення екологічної рівноваги - зміна в процесах взаємодії і поєднання компонентів і елементів екосистеми, що зрештою приводить до її заміни іншою екосистемою на тривалий або умовно нескінченний термін.

Правило 10% - з нижчого на більш високий трофічний рівень (продуценти - первинні консументи - вторинні консументи і т.д.) переходить близько 10% енергії.

Правило 1% - зміни енергетики природної екосистеми у межах 1% виводить її із рівноважного стану.

Правило Гесса - теплова продукція є реакцією сталою і незалежною від способу її перебігу.

Природна система - система, що складається із природних структур і утворень (підсистем), що групуються в функціональні компоненти на вищих рівнях ієрархічної організації (біогеоценоз, біом, біосфера тощо). Для моделі екосистеми характерна спрямованість зв'язків з боку факторів «середовища» (об'єкт), насамперед на головний об'єкт - «господаря» (суб'єкт), а для моделі природної системи типово визнання рівності всіх зв'язків.

Природне забруднення - забруднення, яке викликане природним, нерідко аномальними процесами в природі.

Природні ресурси - джерела одержання потрібних людям матеріальних благ, що містяться в об'єктах живої і неживої природи.

Природні умови - сукупність живих організмів, тіл і явищ природи, існуючих поза діяльністю людей (хоча в ряді випадків і перетворених ними), які впливають на інші живі організми, тіла і явища, що розглядаються як центральні в системі існуючих виучуваних відносин.

Природний радіаційний фон - опромінення, зумовлене космічним випро­мінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів, природно розподілених у землі, воді, повітрі та інших елементах біосфери.

Природна надзвичайна ситуація - ситуація, пов’ язана з проявом стихійних сил природи.

Природний фактор - будь-який предмет чи явище, що діє поза участю людини (неантропогенний) чи пов'язаний з його біологічною сутністю, тобто безпосередній вплив природного середовища, в певних межах він може змінюватися але цілком не знімається дією соціальних факторів, включаючи техногенний вплив.

Природно-заповідний фонд - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і охороняються як національні надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Природно-ресурсний потенціал - здатність природних систем без шкоди для себе (а, отже, і для людей) віддавати необхідну для людства продукцію або виконувати корисну роботу в рамках господарства даного історичного типу.

Природно-техногенний ризик - імовірність несприятливих для населення наслідків будь-яких антропогенних або техногенних змін природних об'єктів і факторів.

Природокористування - сукупність впливів людства на географічну оболонку Землі, що розглядається в комплексі, або сукупність всіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу.

Продуктивність - 1) біологічна біомаса, що виробляється популяцією або угрупованням (екосистемою) на одиниці площі чи в цілому за одиницею часу; 2) господарська-збільшення кількості особин чи біомаси економічно цінних організмів (рослин, тварин, грибів, прокаріотів) на одиниці площі за одиницею часу.

Продуценти - організми, які синтезують (продукують) живу органічну речовину за рахунок енергії Сонця або хімічних реакцій з вуглекислоти, води і мінеральних солей.

Прокаріот - організм, клітини якого не мають ядра.

Пропагація - поширення, основний тип коакцій всередині популяції

Радіаційний гормезис - радіація в малих дозах корисна, більш того, вона необхідна в малих дозах (нижча межа шкоди - природний радіаційний фон - постійний потік радіації, в якій існує все живе; починаючи від вірусів і кінчаючи людиною.

Радіонукліди - радіоактивні елементи, продукти поділу інших радіоактивних елементів (урану, торію).

Раціональне використання природних ресурсів - економічне, бережливе використання джерел природної сировини, природних ресурсів з врахуванням вимог охорони оточуючого середовища.

Регулятори - тварини, здатні підтримувати постійність свого внутрішнього середовища.

Редуценти - організми, головним чином бактерії і гриби, які в процесі життєдіяльності перетворюють органічні залишки у неорганічні речовини.

Рекультивація - штучне відновлення ґрунтів після їх порушення; технічна рекультивація - це планування, формування укосів, пересування і трансплантація родючих ґрунтів на площу, яка рекультивується, будівництво меліоративних споруд і доріг; біологічна рекультивація - комплекс агротехнічних і фітомеліоративних заходів, направлених на поновлення середовища мешкання тварин і рослин і відновлення господарської продуктивності земель.

Релікт - види живих організмів, які знаходяться в протиріччі з сучасними умовами існування, це як би залишки минулих епох.

Рівень організації - місце біологічної структури в органічному світі; звичайно виділяють молекулярний (молекулярно-генетчний), клітинний, організмовий, популяційно-видовий і біогеоценотичний.

Рівновага природна - первинна екологічна рівновага, що формується в незмінених або слабо змінених людською діяльністю природних комплексах.

Рослинність - зелені рослини (основні утворювачі первинних органічних речовин)

Самоочищення (води, грунту тощо)- ліквідація забруднень природними факторами (живими організмами й факторами неживої природи.

Санітарно-захисна зона - смуга, що відділяє промислове підприємство від населеного пункту.

Сейсмогенний - викликаний землетрусом.

Селі - бурхливий руйнівний потік (у руслах гірських річок) води, насиченої глиною, піском, валунами.

Середовище - усі тіла і явища (природні і антропогенні), з якими організм перебуває в прямих і непрямих зв'язках.

Симбіоз - співіснування організмів різних видів, яке приносить їм взаємну користь.

Синантропні види - види живих організмів, які живуть разом з людьми.

Синекологія – (Шретер, 1902 р.) 1)розділ екології, що вивчає групи організмів (біоценози, екосистеми); 2) аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угруповання організмів, а також між ними і оточуючим середовищем.

Синузія - рівень угруповань за величиною (біоми, асоціації та синузії).

Система екологічного управління (ЕМS) - частина загальної системи управління, яка включає в себе організаційну структура, діяльність з плануванням, обов'язки та відповідальність, практику, процедури, процеси, ресурси для формування, впровадження, досягнення, аналізу та здійснення екологічної політики.

Смог - їдучий туман у приземному шарі повітря великих міст, який складається з дуже дрібних крапель кислот й інших шкідливих для людини й технічних споруд речовин.

Созологія - наука про охорону природи.

Солярна теорія (Свінтона) - теорія, що пояснювала масові інвазії сарани періодичною появою плям на Сонці.

Сорбент - речовина, здатна активно поглинати газоподібні, рідкі чи тверді речовини.

Соціоекологія - інтегральна, міждисциплінарна наука, що вивчає закономірності взаємодії суспільства і природи та розробляє наукові принципи цієї взаємодії.

Стабільність біосфери - здатність біосфери протистояти зовнішнім і внутрішнім збуренням, включаючи антропогенні впливи.

Сталий розвиток - розвиток, за якого задоволення потреби теперішніх поколінь не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби; процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності довкілля, створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і потребами людей усіх

поколінь.

Стація - сукупність умов, необхідних для існування того чи іншого виду живих організмів.

Стійкість екосистеми - її здатність екосистеми зберігати структуру й функціональні особливості, коли діють зовнішні фактори.

Стаціально-деструкційне забруднення (стація - житло популяції, деструкція - руйнування) - зміна ландшафту і екосистеми в процесі природокористування (вирубка лісових насаджень, ерозія ґрунтів, осушення земель і ін.).

Стійкість довкілля до техногенного навантаження - здатність природних систем (екосистем) під дією зовнішніх факторів зберігати набуту ними структуру і характер функціонування; складовими стійкості довкілля є: метеорологічний потенціал атмосфери, стійкість водних об'єктів, стійкість ґрунтів і біотичний потенціал.

Стічні води - води, що відводяться після використання в побутовій, виробничій або сільськогосподарській діяльності людини; за походженням стічні води поділяються декілька груп: господарсько-побутові; промислові; поверхневий стік підприємств і населених пунктів; сільськогосподарські; рудникові і шахтні води.

Стихійне лихо -небезпечне явище або процес геофізичного, геологічного, гідроабічного, атмосферного та іншого походження такого масштабу, який викликає катострофічну ситуацію, що характеризується порушенням життєдіяльності людей.

Стратоценоз - угруповання видів, пов'язані з певними ярусами в екосистемі.

Субдомінанти - група видів конкурентного угруповання представлені 2 - 5% особин, що входять до складу угруповання.

Субстрат - основа, до якої прикріплюються нерухомі організми (наприклад, дно моря).

Сукцесія екологічна - послідовна заміна біоценозів, що спадково виникає на одній території в результаті впливу природних факторів (у тому числі внутрішніх протиріч розвитку самих біоценозів) або впливу людини.

Сумарне забруднення території - забруднення природних середовищ (атмосферного повітря, природних вод, ґрунтів), яка проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших забруднюючих речовин вище фонових чи допустимих норм внаслідок введення в обіг речовин, які в природних екосистем не виробляються.

Суспензія - суміш рідини з дрібними твердими частинками завислими в ній.

Температурний градієнт - амплітуда коливань температури тіла рослини та середовища.

Температурний нуль - мінімальна сума ефективних температур необхід­них для життєдіяльності організмів.

Температурний поріг розвитку - температура зовнішнього середовища, при якій настає пробудження організму із зимового спокою і переходу до активного життя.

Теплова продукція - кількість внутрішньої енергії, яка передається з нижчого трофічного рівня на вищий.

Тератогенний фактор - фактор, що викликає появу патології у потомстві людей, тварин чи рослин.

Терміт - первинний продуцент, який живиться мертвою деревиною.

Терморегуляція - це температурні адаптації тварин, до змін в оточуючому середовищі.

Термофіли - теплолюбні рослини (рослини, які добре розвиваються в умовах високих температур).

Терофіти - рослини, які відмирають в несприятливі пори року.

Техногенез - геохімічна діяльність людини; має велике значення при формуванні біотехносфери.

Типи асоціацій - класифікація насаджень зелених зон міста (тип рослинності, субформація, тип лісу, асоціація).

Токсичність - отруйність.

Толерантність - здатність організмів витримувати відхилення параметрів середовища від оптимальних для них значень.

Дата добавления: 2015-05-26