Методичні поради до семінарського заняття

План

Тема. Суспільство: основи філософського аналізу. Філософське розуміння природи.

Семінарське заняття № 7.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте загальну структуру процесу пізнання.

2. Що представляє собою гносеологічний образ? Його основні характеристики.

3. У чому полягає проблема істини у філософії?

4. Розкрийте роль практики в процесі пізнання.

5. У чому полягає феномен науки?

Література: [1, 4, 6, 14, 15, 16, 22, 24, 28, 32, 37, 56, 58, 68]

Мета: Вивчення цієї теми дасть можливість розібратись в процесах пізнання суспільства та природи, єдності і відмінностей «природного» і «соціального»; дослідити основні етапи розвитку взаємодії природи і суспільства; проаналізувати стан демографічної та екологічної ситуації в сучасному світі; а також ознайомитись із можливими підходами до розв’язання екологічних проблем.

1. Поняття «соціального» в філософії.

2. Суспільство як система, суспільні відносини.

3. Матеріальне виробництво і його структура.

4. Історичні типи суспільства: формаційна і цивілізаційна методологія.

5. Взаємодія природи і суспільства. Поняття біосфери.

6. Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

При підготовці до першого питання слід розібратись у змісті самого поняття «соціального», зауважити, що первинною якістю «соціального» вважається його відмінність від природного світу.

Охарактеризувати основні філософські концепції суспільного розвитку: епохи Античності; Середньовіччя; Відродження; німецької класичної філософії. Зауважити, що першою системною спробою філософського аналізу суспільства, виходячи не тільки із історичних чинників, а й з сфери діяльності і спілкування, вважається марксистська концепція суспільства, а саме вчення К. Маркса про суспільно-історичні формації.

Відмітити, що соціальне буття – це реальний життєвий процес, що відбувається в конкретно-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльностіяк способу свідомого перетворення природного середовища на культурне (соціальне). Далі необхідно перейти до розгляду основних ознак соціального буття, якими є: 1) свідомість; 2) діяльність, 3) спілкування.

У другому питанні теми слід розглянути суспільство як систему, що здатна до об’єктивного розвитку і самоорганізації. Доцільно зауважити, що суспільство як система характеризується певною цілісністю, єдністю, поєднує індивідів різноманітними зв’язкамиі відносинами. Охарактеризувати основні сфери суспільних відносин: 1) матеріальну, 2) соціально-політичну, 3) духовну, 4) культурно-побутову. Розкрити зміст поняття «суспільні відносини». Зауважити, що суспільні відносини мають індивідуально-соціальну основу. Їх суб’єкт – індивід та соціальні спільноти. Розкрити значення і функції соціальних інститутів.

Розкрити зміст поняття «спосіб життя» і охарактеризувати його основні складові частини. Відмітити, що соціальна філософія наголошує на пріоритетності кожного способу життя. Звернути увагу на те, що центром кожної сфери соціального буття повинна бути людина.

Розгляд третього питання слід розпочати із визначення матеріального виробництва як основи існування і розвитку суспільства. Зауважити, що матеріальне виробництво завжди виступає у вигляді конкретного способу виробництва. Дати визначення «способу виробництва», охарактеризувати його структуру. Відмітити роль науки як основної продуктивної сили в умовах сьогодення.

При розгляді четвертого питання слід зауважити, що розвиток суспільства не може бути охарактеризованим однозначно. У ньому мають місце як загальне, типове, повторювальне, спадкове, так і неповторне і унікальне, одиничне.

Відмітити, що основними в розумінні історичного процесу є формаційний і цивілізаційний підходи. Розкрити сутність формаційного підходу; дати визначення поняттям «базис» та «надбудови»; надати загальну характеристику п’яти суспільно-економічним формаціям: первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної, комуністичної. Підкреслити, що формаційний підхід визнає в якості основного чинника суспільного розвитку – розвиток продуктивних сил.

Визначити особливості цивілізаційного підходу, в якому акцент зроблено на неповторності і унікальності історичних типів суспільств. Прикладами такого підходу являються: «індивідуалізований метод» Г. Рікерта, В. Віндельбанда; історія «окремих цивілізацій» і «локальних культур» О. Шпенглера, П. Сорокіна, А. Тойнбі. При всій різноманітності підходів, всі зазначені теорії орієнтуються на соціокультурні чинники розвитку суспільства (розвиток культури, техніки, технологій, наукових знань тощо). Необхідно відмітити, що формаційний і цивілізаційний підходи доповнюють один одного, хоча їх значення історично змінюється.

При підготовці п’ятого питання доцільно зауважити, що поняття природи охоплює всю сукупність умов існування людини і суспільства. Охарактеризувати багатоаспектний і суперечливий характер відносин між суспільством і природою. Розглянути основні складові компоненти такої взаємодії: атмосферу, літосферу, гідросферу, біосферу. Розкрити зміст понять «географічне середовище», «географічний детермінізм». Проаналізувати тенденції змін географічного середовища.

Слід охарактеризувати біосферу як цілісну систему. Відмітити, що із появою людини, розпочинається новий етап в історії біосфери; охарактеризувати основні сфери взаємодії: природи і людини (антропосферу), природи і суспільства (соціосферу), природи і техніки (біотехносферу).

Вивчення шостого питання теми бажано розпочати із виявлення сутності і причин виникнення екологічних проблем. Надати їх класифікацію.

Відмітити, що в останні часи стан екологічної ситуації позначається терміном «екологічна криза». Уточнити, що екологічна криза – це характеристика не самого оточуючого середовища як такого, а екосистеми – певної природної цілісності, що поєднує географічний ландшафт, клімат і всю сукупність рослинного, тваринного світів і мікроорганізмів конкретного регіону.

Проаналізувати можливі шляхи подолання екологічних проблем у сучасному світі, зауважити на необхідності формування екологічної свідомості. Відмітити, що одним із шляхів виходу із екологічної кризи є шлях послідовного самообмеження людини, перехід від ери homo faber (людини, що виробляє), до ери homo moderates (людини поміркованої).

Дата добавления: 2015-05-26