Герменевтичні антиномії точності та ясності у праві

Гносеологічні антиномії

Онтологічні антиномії сущого та належного у праві

Належне не поверяется реальністю і воно апріорно. (Апріорно не те, що воно прекрасно, а те, що воно що повинна.) Для традиційного людини не постає питання, наскільки воно добре, наскільки можна втілити.

Суще - це деяка емпірична реальність, в якій існує людина. Воно не тотожне об'єктивної реальності, яка існує для людини Нового часу, європейського, буржуазного людини. Об'єктивна реальність ціннісно нейтральна, вона є поле для нашого життя, для вдосконалення, розвитку суспільства. Суще ж переживається між смисловими полюсами: з одного боку це несправжнє, знижене гріхами і недосконалістю версія належного, а з іншого - несправжнє реальність, яка і в онтологічному, і в ціннісному відношенні другосортні по відношенню до належного. Апріорне належне - якийсь ідеал, який переживається як безумовний. Ідеал оголошується нормативом. Він - природна для людини і суспільства категорія. Але можна його сприймати як якусь кінцеву мету, до якоїсуспільство і людина прагнуть, але яка недосяжна. У середньовічній ситуації ідеал, тобто належне, оголошується нормою. У кожен момент життя кожної людини опиняється в конфлікті з ідеалом. Конфлікт забирається в підсвідомість. Навколо цього виникає безліч психологічних колізій. Що робити з цим конфліктом? Помічати його, не помічати, проектувати його на своїх ворогів, супротивників?

☺ Норма – це результат (статика) пізнання і тому постає як уявлення про істину в даний момент.

☻ Норма – це процес (динаміка) пізнання, оскільки, сформульована відносно й на основі причин та обставин минулого. Вона може виявитися хибною щодо причин і обставин майбутнього, а тому має бути пристосована до них. Сьогоднішня істина завтра може стати хибою, як і навпаки

______________________

♂ ПАРАДОКС: ☺ Визнання норми тільки як істинної поступово перетворює її в хибність.

☻ Усвідомлення неповноти норми актуалізує пізнавальні процеси і в такий спосіб забезпечує максимально можливу її істинність, але при цьому неминуче послаблюється її нормативність.

“Немає більш вірного шляху не зрозуміти закону, як прочитати його дослівно”

☺ Правові тексти повинні бути чіткими, однозначними і ясними для розуміння їх максимальною більшістю громадян.

☺ Чіткість	☻ Ясність
Прагнемо до чіткості – втрачаємо ясність	Прагнемо до ясності – втрачаємо чіткість
Державні органи і посадові особи	Пересічні громадяни

☻ Реалізація сформульованої вимоги призвела би до переривання встановлених у суспільстві традицій правозастосовчої практики і юридичного мислення, що забезпечують безперервність і стабільність функціонування правової системи.

Дата добавления: 2015-05-26