Характеристика інформації та знань

Поняття "знання" багатоаспектне, в різних науках та в різних контекстах у цей термін вкладено різний зміст. Проте у більшості випадків наголошується зв’язок знання з інформацією. Зокрема, знання — це і усвідомлені та класифіковані факти та дані, і розуміння, і теоретичні концепції, і принципи, і процедури отримання інформації та даних, і способи пояснення і т. ін.; знання — це комбінація досвіду, цінностей, контекстної інформації, експертних оцінок, яка дає можливість оцінювати новий досвід та інформацію. Дані — це сукупність різних об’єктивних фактів. Вони перетворюються на інформацію шляхом контекстуалізації, категорізації, підрахунку, корекції, стиску. Саме ж поняття "знання" значно глибше і ширше, ніж просто дані чи інформація. Дані — це лише код, що не несе сам по собі ніякого змісту. Інформація — це дані, що мають зміст, декодо- вані за допомогою ключа-контексту. У свою чергу, знання — це та інформація, яку індивід або організація можуть трансформувати в дії, будувати на її основі своє бачення майбутнього. Сьогодні у результаті зростання потоку обсягів інформації термін "інформація" став підміняти поняття "знання". Загальновживаність цих термінів зробила їх майже синонімом, тим часом володіння інформацією ще не означає володіння знаннями. Наведемо кілька означень, що прояснюють різницю між цими поняттями. Знання — перевірені суспільною практикою корисні повідомлення, що можуть багаторазово використовуватися людьми для вирішення тих або тих завдань. Знання як об’єкт комерції й автоматизації — логічно повний органічний набір повідомлень для безпосереднього вирішення необхідного завдання, підготовленого фахівцями. Корисна інформація — набір повідомлень (роз’яснень, сигналів), що зменшують ступінь невизначеності в їхнього одержувача. Відповідно до семіотичної теорії інформація є повідомлення чи знання, що змінюють невизначеність. Але оскільки всієї необхідної в тій чи тій конкретній ситуації інформації, як правило, керівник не має, потрібна її купівля. У зв’язку з цим постає питання про вартість інформації. Маємо на увазі, по-перше, її грошове вираження; по-друге, ту ціну, яка їй на даний момент притаманна. Важливою складовою системи управління знаннями є також організаційна пам’ять, що зберігає інформацію із різних джерел підприємства та робить її доступною спеціалістам для вирішення виробничих завдань.

У це поняття дослідники включають два рівні:

1) експліцитної або явної інформації — знання, що відображені в документах організації у вигляді статей, повідомлень, патентів, креслень, довідників, програмного забезпечення.

2) імпліцитної або прихованої інформації — персональні (приховані) знання, які можуть бути передані через прямий контакт та є ключовими при прийнятті управлінських рішень.

Економічну форму взаємозв’язку "інформація" і "знання" можна виразити так: " Мабуть, точніше було б визначення інформації як знання, що набуває форму товару, і в цьому товарі (продукті духовного виробництва) інформація виступає, наприклад, як мінова, а знання — як споживча вартість". М.Кастельс у своїй популярній праці "Інформаційна епоха" доводить, що в постійно мінливих умовах найбільш успішно функціонує той державний механізм, в жилах якого інформація циркулює швидко і без перешкод. Ті ж держави, де інформаційні канали цілеспрямовано перекриваються, в інформаційний вік не- життєздатні. В інформаційному суспільстві потоки соціальної інформації, що забезпечують право людини на інформацію, не вертикальні, а горизонтальні, взаємовигідні, які здійснюють комунікації в межах тих соціальних груп, що забезпечують суспільний розвиток. Поняття "інформація" латинського походження. Воно з’явилося в Росії в Петровську епоху і мало значення "ідея, наука". Наукове визначення було вперше дано в "Тлумачному словнику російської мови" за редакцією Д.Ушакова (1938), де інформація трактувалася як повідомлення про стан справ або діяльності, відомості про будь-що.

Близьке за змістом тлумачення давалося в "Термінологічному словнику з інформатики", виданому Міжнародним центром наукової і технічної інформації: "Інформація — зміст будь- якого повідомлення; зведення про щось, розглянуті в аспекті їхньої передачі в просторі і часі"; а "наукова" інформація — повідомлення, отримані в ході наукового дослідження, й умови, що відбивають, зміст і результати цього дослідження".

Особливості наукової інформації на відміну від інформації взагалі:

1) наукова інформація — це відомості або дані, отримані в результаті наукового пізнання об’єктивно існуючого матеріального світу в його різноманітних проявах;

2) наукова інформація адекватно відображає явища, властивості, закономірності об’єктивної реальності, яка все більш пізнана людським розумом і використовується в інтересах суспільства;

3) наукова інформація завжди відповідає рівневі розвитку продуктивних сил;

4) наукова інформація — повідомлення значеннєвого характеру, отримані в результаті визначених логічних операцій і побудов; наукова інформація закріплюється в поняттях, судженнях, висновках;

5) наукова інформація використовується в інтересах суспільства, в умовах перетворення дійсності, підпорядкування її людині та її потребам; 6) наукова інформація — висхідна база науково обґрунтованого прогнозування, зокрема, науково-технічного".

Дата добавления: 2015-05-26