Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура адрес Internet




Кожний вузловий комп'ютер і користувач у Internet має свою унікалъну адресу, що дозволяє однозначно визначити користувача. Комп'ютери використовують цифрові адреси, що записуються в такий спосіб: 114. 203.15.16. Такий запис занадто складний для запам'ятовування. Тому створена система, що дозволяє призначати комп'ютерам іменні адреси і співвідносити цифрові адреси з іменними. Ця система називається DNS.

DNS (Domain Name Service - система доменних імен) - розподілена система баз даних для перекладу текстових комп'ютерних імен (clubЗЗ.opa.bolizm.) у цифрові адреси Internet (33.33.33.33). Завдяки DNS можна користуватися мережею без запам'ятовування ланцюжків чисел.

Кожний комп'ютер у мережі має, як правило, не тільки цифрову адресу, але і доменне ім'я або іменну адресу (не обов'язково). Звичайно доменні імена даються серверам. Користувацьким комп'ютерам, що не надають послуг доступу і до яких ніхто не звертається, іменні адреси не потрібні. У рідкісних випадках, коли користувацький комп'ютер надає послуги доступу, для цих цілей можливо використання тимчасового IР-адреса.

Організація іменних адрес Internet

У DNS адреса розбита щонайменше на дві частини, і включає інформацію про місто і країну проживання. Розглянемо шаблон іменної адреси (адреси електронної пошти):

користувач@піддомен.домен

користувач - це ім'я людини, що використовує дану адресу (наприклад, Джорж Буш-молодший). Символ @ відокремлює ім'я користувача від адреси (доменного імені) мережного комп'ютера. Наприклад, адреса електронної пошти президента США:

president@white-house. gov

В другій частині адреси зазначене доменне ім'я комп'ютера, через котрий президент США залучений до Internet. Це доменне ім'я складається з двох частин, відділених одна від одної крапкою. Їх може бути і більше. Частини звуться доменами (domains). Слово «домен» можна перекласти як «територія» або «область». Домены уточнюють місце розташування користувача так, як поштовий індекс і назва міста в традиційній адресі. Мережева адреса може включати різноманітне число доменів. Перша частина вищенаведеної адреси після знака @ показує, що президент залучений до Internet через комп'ютер Білого Дому white-house, це домен другого рівня. Остання частина адреси пазивається доменом першого рівня. У нашому прикладі домен першого рівня gov вказує, що Білий Будинок є урядовою організацією.

Спочатку в США було організовано шість таких доменів:

edu - учбовий заклад;

mil - військове відомство;

gov - урядова організація;

net - мережа;

соm - комерційна організація;

огg – інші організації.

До доменів mil і gov відносяться тільки організації США, інші домени в даний час розкидані по усьому світі. У інших країнах в якості домена першого рівня звичайно використовується двохбуквений код країни, наприклад: ru - Росія, fr - Франція, au - Австралія, ua - Україна. Існують повні списки доменів першого рівня для всіх країн.

Цифрові IР-адреси комп'ютерів

Цифрові адреси, або IР-адреси, аналогічні іменним адресам, але подані у виді послідовності цифр. Наприклад, адреса Білого Дому може бути записана у цифровій формі так: 198. 137. 240. 100, і в іменний: white-house. gov. Ці записи абсолютно однакові. Людям легше запам'ятовувати і користуватися іменними адресами. Цифрова адреса, як правило, має таке розшифрування:

<клас мережі>.<номер мережі>.<номер комп'ютера>.

Усього існує три класи мереж: А, В и С (табл. 1). Множина всіх можливих цифрових адрес визначає мережі різноманітного масштабу. За допомогою спеціального механізму - маскувания - будь-яка мережа, може бути подана набором більш дрібних мереж.

Клас Можлива кількість мереж Кількість ПК в одній мережі
А    
В    
С    

Таблиця 1. Відмінності трьох класів мереж

Адреси мереж класів А та В вичерпані. У підмножині мереж класу С ще залишилася деяка кількість вільних адрес. Але радикально адресна криза буде розв¢язана тільки з введен-ням нової системи цифрових адрес, що припускає збільшення їхньої довжини (протокол Ipv6).

Доступ користувачів до мережі Internet.

Для роботи в мережі необхідно:

· фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі Internet;

· одержати IP-адресу на постійній або тимчасовій основі;

· встановити і настроїти програмне забезпечення - програми-клієнти тих сервісів, послугами яких мається намір скористатися.

Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдери.

Провайдер - це організація (юридична особа), що надає послуги у приєднанні користувачів до мережі Internet.

Як правило, провайдер має постійно ввімкнений досить продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами каналами з відповідною пропускною здатністю, і засоби для одночасного підключення кількох користувачів (багатоканальний телефон, багатопортова плата тощо).

Провайдери роблять подібну послугу на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладанні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та настройки з'єднання (ідентифікатори, номери телефонів, паролі тощо). Як правило, користувачі навчальних закладів, великих організацій, фірм, підприємств приєднуються до мережі Internet через свою локальну мережу. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається вирішення завдань proxy-сервера - управління локальною мережею й виконання функцій "посередника" між комп'ютерами користувачів та мережею Internet (proxy - представник, довірена особа).

Всі технічні й організаційні питання взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція, в якій наводиться перелік дій, які треба виконати для приєднання до мережі Internet. Технічно для приєднання до комп'ютера провайдера потрібні ПК, відповідне програмне забезпечення й модем - пристрій, що перетворює цифрові сигнали від комп'ютера на сигнали для передачі по телефонних лініях і навпаки. Комп'ютер провайдера може виконувати функції хост-машини або звертатися до більш потужних хост-машин для доступу до глобальних ресурсів мережі Internet через високопродуктивний канал передачі даних - магістраль.

Хост-машина (від англ. host - господар) - це комп'ютер, що виконує мережні функції, реалізуючи повний набір протоколів. Крім мережних функцій, хост-машина може виконувати завдання користувача (програми, розрахунки, обчислення). Деякі хост-машини можуть виконувати функції шлюзів - апаратних і програмних засобів для передачі даних між несумісними мережами, наприклад, між мережею Internet та мережами FidoNet. Роль шлюзу між мережею Internet і локальними мережами відіграє рroху-сервер.

Наведемо доменні імена деяких країн та організацій: us- США, au- Австралія, fr- Франція, са- Канада, jp- Японія, ru- Росія, uа- Україна, de- Німеччина, com- комерційні організація, edu - навчальні заклади, gov - урядові установи, net - постачальники мережних послуг, org - неприбуткові організації. Слід зазначити, що IP та DNS - різні форми запису адреси одного й того самого мережного комп'ютера. Для переведення доменних імен у IP-адресу служить сервіс DNS.

Для ідентифікації ресурсів мережі (файлів, Web-сторінок) використовується адреса URL (Uniform Resource Locator - уніфікований покажчик ресурсу), яка складається з трьох частин:

1. зазначення сервісу, що забезпечує доступ до ресурсу (як правило, це ім'я протоколу). Після імені йдуть двокрапка: і два знаки / (коса риска): http://...;

2. зазначення DNS імені комп'ютера: http://www.itl.net.ua...;

3. зазначення повного шляху доступу до файлу на даному комп'ютері: http://www.itl.net.ua/Faes/Arcbiv/pagel.html

Як роздільник у повному імені використовується знак /. Вводячи ім'я, потрібно точно дотримувати регістр символів, оскільки в Internet малі та великі літери вважаються різними. В електронній пошті адреса складається з імені одержувача (поштової скриньки), знака "@" та доменної адреси поштового сервера (локальної мережі), до якого приєднано одержувача. Наприклад: [email protected].

Контрольні запитання

1. Який принцип лежить в основі мережевих послуг Internet?

2. Які послуги забезпечує сервіс FTP?

3. Для чого призначена електронна пошта?

4. Що таке Web-сайт? З чого він складається?

5. Для чого використовується мова гіпертекстової розмітки HTML?

6. Який принцип дії служби ICQ?

7. Що таке провайдер? Які функції виконують провайдери?

8. Які функції виконує proxy-сервер?

9. За яким принципом формуються назви ресурсів в мережі Internet?

За яким принципом формуються адреси електронної пошти?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 1172; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.