Програма курсу та засоби поточного контролю 2 страница

Задача 3.

Директор і старший бухгалтер одного з підприємств відмовилися прийняти від робітника Орлова спецодяг, який він просив змінити на новий у зв’язку із закінченням строку користування. Свою відмову керівництво мотивувало тим, що строк користування нею не закінчився (при підрахунку цього строку було виключено час перебування Орлова у відрядженні і у відпустці).

Чи правомірна відмова директора та старшого бухгалтера?

Задача 4.

Ревун, яка потребує за медичним висновком переведення на більш легку роботу, подала про це заяву начальнику цеху. Останній відмовив у переведенні, посилаючись на відсутність такої роботи і запропонував Ревун піти у відпустку без збереження заробітної плати.

Як слід поступити Ревун?

Задача 5.

Робітниці експедиції Мяхова і Вєтрова звернулися до начальника цеху з проханням перевести їх на більш легку роботу у зв’язку з тим,що обидві мають грудних дітей двох-і чотиримісячного віку відповідно. У зв’язку з тим, що Мяхова годує дитину грудним молоком, її перевели на роботу діловодом, а Вєтровій в її проханні відмовили, мотивуючи відмову тим, що її дитина вигодовується штучно. Вєтрова звернулася із скаргою до КТС.

Чи законне рішення адміністрації підприємства? Які пільги в галузі праці та заробітної плати надаються жінкам, які мають дітей віком до трьох років?

Задача 6.

При прийомі на роботу 15-ти річного Скорецького директор малого підприємства запропонував йому вказати в заяві, що він просить прийняти його на роботу на умовах неповного робочого тижня тривалістю 28 годин з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Скорецький виконав цю вимогу і був прийнятий на роботу на умовах зазначених ним у заяві.

Чи не погіршується правове становище Скорецького у порівнянні з чинним законодавством? Якщо погіршується, то в чому саме?

Завдання для самостійної роботи

1. Умови укладення та виконання колективного договору.

2. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

3. Відповідальність за порушення законодавства про працю і охорону праці, інструктування з охорони праці.

4. Основні причини травматизму і захворювання та заходи їх запобігання на виробництві.

5. Виробничий травматизм і профзахворювання.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

При вивченні теми «Гарантії прав громадян на охорону праці» важливе значення має визначення класифікації гарантій прав громадян на охорону праці.

Слід зауважити, що за даними статистики, на важких ручних роботах у промисловості чисельність жінок становить 20 %, а в будівництві — понад 25 % працівників. У цехах з важкими та шкідливими (і навіть з особливо важкими і шкідливими) умовами жінок налічується понад 30 %. І незважаючи на те, що існує Перелік, у якому заборонені для жінок ті види праці, які шкідливі для їх здоров’я і здоров’я майбутніх дітей, число жінок, що працюють у важких і шкідливих умовах, знижується вкрай повільно. Перелік важких робіт із шкідливими та небезпечними умовами (понад 500 видів робіт у різноманітних галузях виробництва), на яких забороняється застосовувати працю жінок, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 р. № 256. При розробці цього Переліку взято за основу раніше чинний «Список производств, профессий и работ с тяжелыми и вредными условиями труда, на которых запрещается применение труда женщин».

Важкими умовами праці можна пояснити збільшення у жінок кіль­кості захворювань, що призводять до безплідності, несприятливого перебігу вагітності. Зростає дитяча та материнська смертність.

Санітарні правила і норми визначають обов’язкові гігієнічні вимоги до виробничих процесів, устаткування, робочих місць, трудового процесу, виробничого середовища й санітарно-побуто­вого забезпечення працівниць з метою охорони їхнього здоров’я і поширюються на підприємства, установи й організації всіх форм власності незалежно від сфери діяльності та відомчої підпорядкованості, де застосовується праця жінок. Метою цього документа є запобігання негативним наслідкам застосування праці жінок в умовах виробництва, створення безпечних умов праці з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей жіночого організму, збереження здоров’я працівниць.

Для практично здорових жінок на всіх підприємствах повинні надаватися робочі місця з допустимими умовами праці, що харак­теризуються такими факторами середовища і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку і не повинні мати несприятливого впливу в найближчому і віддаленому періодах на стан здоров’я працівниць. Наявність на робочому місці хімічних речовин першого і другого класів небезпеки, патогенних мікроорганізмів, а також речовин, що володіють алергічною, канцерогенною, мутагенною дією, протипоказана для праці жінок дітородного віку.

Відповідно до ст. 174 КЗпП і ст. 10 Закону України «Про охорону праці» не можна допускати жінок до наступних видів роботи, навіть якщо вони наполягають на виконанні цих робіт:

- роботи з важкими умовами праці;

- роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці;

- підземних робіт (крім нефізичних або робіт із санітарного і побутового обслуговування).

Існують також норми гранично допустимих навантажень для жінок при підійманні та переміщенні важких речей вручну, що встановлені наказом № 241 МОЗ України «Про затвердження граничних норм підіймання та переміщення важких речей жінками» від 10.12.1993 р. (табл. 1). Забороняється залучати жінок до робіт, пов’язаних з постійним переміщенням протягом робочої зміни вантажів масою понад 7 кг.

Таблиця 1

ГРАНИЧНІ НОРМИ ПІДІЙМАННЯ

І ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАЖКИХ РЕЧЕЙ ЖІНКАМИ

Характер робіт	Гранично допустима вага вантажу, кг
Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину)
Підійманні і переміщення вантажів постійно протягом робочої змін
Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: — з робочої поверхні — з підлоги

Примітки:

1. У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари й упаковки.

2. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладне зусилля не повинно перевищувати 10 кг.

3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата тощо згідно з ГОСТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78.Дозволяється виконання жінками робіт з підіймання, переміщення вантажів масою, яка перевищує 7 кг, але не більше 10 кг при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину). В обох випадках сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати 350 кг з робочої поверхні і 175 кг — з підлоги.

Забороняється використовувати жіночу працю в нічний час і надурочно. Щоправда, сучасне законодавство вже дозволяє залучати жінок до роботи в нічний час, але тимчасово й лише в тих галузях, де це необхідно.

Особливе становище у вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, — законодавство забороняє залучати їх на нічну і понаднормовану працю, роботу без вихідних днів, а також відправляти у відрядження.

Законодавство з охорони праці особливу увагу звертає і на застосування за необхідності праці неповнолітніх. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 46. Цей перелік поширюється як на підземні роботи, так і на інші роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (табл. 2).

Таблиця 2

ГРАНИЧНІ НОРМИ ПІДІЙМАННЯ

І ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

ПІДЛІТКАМИ ПІД ЧАС КОРОТКОЧАСНОЇ ТА ТРИВАЛОЇ РОБОТИ [1]

Календарний вік, років	Граничні норми ваги вантажу, кг
короткочасна робота	тривала робота
юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
		2,5	—	—
			8,4	4,2
			11,2	5,6
			12,6	6,3

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. –1996. - №30. - ст.141.

2. Кодекс законів про працю України: Закон УССР від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1971. -№50 (із змінами та доповненнями).

3. Трудовой Кодекс Российской Федерации от 30.12.2001 № 197-ФЗ: Закон Российской Федерации от 21.12.2001 // За матеріалами Інтернет сайту www.businesspravo.ru.

4. Американська Конвенція про права людини від 22 листопада 1969 року // По матеріалам Інтернет-сайта www.concourt.am.

5. Всеобщая декларация прав человека 1948 года // Права человека. Сборник международных договоров. Международная защита прав и свобод человека. – М., Юридическая литература, 1990.

6. Всесвітня програма дій відносно інвалідів від 03.12.1982 р. // Інформаційно-пошукова система «ЛІГА».

7. Декларація про права інвалідів: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1975 р. №3447// Інформаційно-пошукова система «ЛІГА».

8. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3.05.1996 р. // Збірка договорів Ради Європи. –2000.

9. О социальной защите инвалидов в Российской Федерации: Федеральный Закон от 24.11.1995 г. №181-ФЗ // Собрание законодательства Росийской Федерации. - 1995. - № 48.

10. Об утверждении Инструкции по определению групп инвалидности: Постановление Министерства здравоохранения Республики Беларусь 12.08.2002 №61// По материалам Интернет-сайта www.pravo.kulichki.com.

11. Об утверждении классификаций и временных критериев, используемых при осуществлении медико-социальной экспертизы: Приказ Министерства здравоохранения Российской Федерации, Постановление Министерства труда и социального развития Российской Федерации от 29.01.1997 г. №30 // По материалам Интернет сайта www.businesspravo.ru.

12. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. № 2801-ХІІ // Голос України. - 1992. - N 238. - 15 грудня.

13. Положение о признании лица инвалидом: Постановление Правительства Российской Федерации от 21.09.2000 г. № 707//По материалам Інтернет сайта www.businesspravo.ru.

14. Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»: Закон України від 15.06.2004 р. №1771-ІV // Урядовий кур'єр. - 2004. - 08 липня. - № 126.

15. Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та проведення в Україні в 2003 році Року Людей з інвалідністю: Указ Президента України від 02.12.2002 р. №1112/2002 // Урядовий кур’єр. –2002. - №228. - 06 грудня

16. Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 7.04.2004 р. №183 // Офіційний вісник України. – 2004.- №17.- Ст. 1235.

17. Про затвердження Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767 // Урядовий кур'єр. - 2002. - N 12. - 19 січня.

18. Про заходи щодо виконання завдань Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими можливостями на 2001-2995 роки: Лист Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 24.12.2003 р. №2/6-710 // Інформаційно-пошукова система «ЛІГА».

19. Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів: Постанова Кабінету Міністрів України від 3.05.1995 р. №314 // Урядовий кур’єр. - 1995. - № 71. - 16 травня.

20. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. № 875-XII // Голос України. - 1991. - N 82. - 27 квітня.

21. Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю: Закон України від 4.11.2002 р. №2150-IV // Урядовий кур'єр. - 2004. - N 224. - 24 листопада.

22. Програма професійної підготовки інвалідів по слуху і зору у вищих навчальних закладах І – IV рівнів акредитації: Наказ Міністерства освіти і науки, Академії педагогічних наук України від 17.11.2003 № 764, № 55 // Інформаційно-пошукова система «ЛІГА».

23. Рекомендації №1185 до реабілітаційних програм 44-й сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5.05.1992 // Інформаційно-пошукова система «ЛІГА».

24. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №48/96 від 20.12.1993 р. // Інформаційно-пошукова система «ЛІГА».

25. Щодо врахувань потреб людей з обмеженими фізичними можливостями: Лист Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 23.02.2004 року №4/6-123 // Інформаційний бюлетень Держбуду. – 2004. - №3.

26. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992р. // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№49.-Ст.668.

27. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997.- №2.

28. Про зайнятість населення: Закон України від 5 липня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України від 14.06.2013. - № 24. - стор. 1284. - стаття 243.

29. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24.01.95. // Відомості Верховної Ради України.- 1995. - №1.

30. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці».-К.:Основа.-1997.-528с.

31. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991.//ВВР України.-1991.-№21.-Ст.252.

32. Про оплату праці: Закон України від 24березня 1995р.// ВВР України.-1995.-№17.-Ст.121.

33. Наказ Міністерства охорони здоров'я України « Про затвердження Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх» за №46 від 31.03.94.

34. Наказ Міністерства охорони здоров'я України « Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми» за №59 від 22.03.96.

35. Постанова Кабінету Міністрів України « Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22.08.96.

Спеціальна література

1. Власенко Н. Праця дітей в Україні // Праця і зарплата. - липень 2000. - №27(223).

2. Волкова Е.Н. Состояние и некоторые проблемы трудоустройства инвалидов в капиталистических странах. – Сб-к научных трудов, вып. 19. Вопросы социального обеспечения. – М, 1988.

3. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Піручник. Видання третє, перероблене та доповнене.- Львів.-2006р.-335с.

4. Егоров А.Н. Социально-трудовая реабилитация инвалидов и престарелых (правовой аспект). – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985 – 93 с.

5. Коваль Л. Інваліди прагнуть працювати // Урядовий кур’єр. –2004 року. - №152. - 13 серпня Комарова Н.М. Дитяча праця в Україні // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. - К., -1998.

6. Кузнецов А.М., Раевский А.Н. Трудовые права инвалидов в СССР. – М.: Юридическая литература, 1968. – 309 с.

7. Кузнецова Л. В. Международный опыт создания и развития независимого механизма соблюдения и защиты прав детей / Права ребенка. Институт Уполномоченного по правам ребенка в Российской Федерации: опыт, проблемы, теоретические модели, нормативно-правовая база / Под общей и научной редакцией Г.Н.Кареловой. — М.: Благотворительный фонд «Альтернативное образование», 2000.

8. Люди з обмеженими фізичними можливостями хочуть працювати // Праця і заплата. - 2004. -№31. – серпень.

9. Маргиев П.М. Трудовое устройство инвалидов (современное состояние и проблемы совершенствования) – Сб-к научных трудов, вып. 20. Вопросы социального обеспечения. - М., 1989.

10. Осадчих А.И. Рациональное трудовое устройство инвалидов: теория и практика // МСЭ и реабилитация. - № 1. – 1999.

11. Права детей должны быть защищены // Социальное обеспечение. –2000. - №10. – октябрь.

12. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Видання друге -Х.: Консум, 2000.

13. Предприятие обязано лишь создать рабочие места для трудоустройства инвалидов // Юридична практика. - 2004. - №42.- 19 октября.

14. Рыбникова И.И. К вопросу об оценке эффективности правового регулирования трудового устройства инвалидов. – Сб-к научных трудов, вып. 12. Вопросы социального обеспечения. М., 1981.

15. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. 2-ге вид., допов. та переробл. - К.: А.С.К., 2001.

16. Трудове право України: Підручник / За ред. Болотіної Н.Б. Чанишевої Г.І. –К.:2000.

ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Лекція (для денного відділення 4 години, для заочного відділення 2 години)

Системи управління охороною праці на підприємстві: суть, принципи організації та функціонування. Державне управління охороною праці. Трудова дисципліна. Організації заходів з охорони праці на виробництві. Правовий статус служби охорони праці на виробництві, з питань охорони праці, уповноваженого трудового колективу щодо організації заходів з охорони праці на підприємстві. Інструктажі з питань охорони праці.

Семінар (для денного відділення 4 години, для заочного відділення 2 години)

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Суть, принципи організації та функціонування системи управління
охороною праці на підприємстві. Державне управління охороною праці.

2. Трудова дисципліна.

3. Права та обов’язки роботодавця щодо організації заходів з охорони праці на виробництві.

4. Правовий статус Служби охорони праці на виробництві.

5. Кваліфікаційні вимоги та відповідальність спеціалістів Служби охорони праці.

6. Правовий статус Комісії з питань охорони праці.

7. Права та обов’яжи уповноваженого трудового колективу щодо організації заходів з охорони праці на підприємстві.

8. Основні завдання діяльності профспілкового органу щодо управління і організації охорони праці на підприємстві.

9. Фінансування заходів з охорони праці на підприємстві.

10 Порядок організації медичних оглядів працівників.

11. Інструктаж та навчання з питань охорони праці.

12. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі (угоді, трудовому договорі).

13. Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва.

14. Стимулювання охорони праці.

15. Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства України про охорону праці.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ

1.Виберіть правильну відповідь. Служба охорони праці створюється:

А) на виробничих і науково-виробничих об’єднаннях (які підпорядковані центральним органам державної виконавчої влади);

Б) на підприємствах за Законом України “Про підприємства”;

В) кооперативних, колективних та інших організаціях виробничої сфери діяльності з числом працюючих 50 і більше людей;

Г) тільки на підприємствах виробничої сфери діяльності;

Д) в об’єднаннях підприємств, створених за галузевим принципом.

2. Виберіть правильну відповідь. Комісія з питань охорони праці є:

А) самостійний структурний підрозділ підприємства;

Б) виробнично-технічна комісія підприємства;

В) громадська організація;

Г) постійно діючий консультативно-дорадчий орган підприємства;

Д) тимчасово діючий консультативний орган підприємства;

Є) постійно діючий консультативно-дорадчий орган трудового колективу та роботодавця.

3. Виберіть правильну відповідь. Вступний інструктаж проводиться з:

А) усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади;

Б) працівником, який переводиться з одного цеху до іншого;

В) працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

Г) відрядженим працівником, який бере безпосередньо участь у виробничому процесі на підприємстві;

Д) працівниками, які знаходяться у відряджені на підприємстві і беруть безпосередньо участь у виробничому процесі з водіями транспортних засобів, які вперше в’їжджають на територію підприємства

Є) учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

Ж) учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

4. Доповніть текст. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці протягом _____________ робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав. Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

- неподання роботодавцем ___________________________ та (або)їх _____________ з порушенням встановлених вимог;

- подання ____________________________ або ________________________________, який затверджено чи складено більш як за __________________ до дня подання заяви;

- встановлення згідно з висновком за результатами експертизи _________________________________________________________ та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

ІІІ. ЗАДАЧІ

Задача 1.

Хімік-аналітик Волкова відмовилася пройти інструктаж за правилами роботи із новими реактивами, що надійшли до лабораторії. Вона без поважних причин на інструктажі не була, за що адміністрація оголосила їй догану. Наступного дня після цього при змішувані реактивів у Волкової в руках вибухнула колба і вона отримала великі опіки.

Назвіть і проаналізуйте склад правопорушень за цим випадком. Чи несе роботодавець відповідальність за цей нещасний випадок? Про який вид відповідальності йдеться? У чому полягає, зокрема, матеріальна відповідальність?

Задача 2.

Монтажник Павлов неодноразово порушував вимоги інструкції з охорони праці. 10 березня начальник будуправління, побачивши, що Павлов при розбиранні лісів на третьому поверсі будинку не користується монтажним поясом, оголосив йому догану. Тим же наказом була оголошена догана начальнику дільниці, де працював Павлов, за те, що не забезпечує виконання правил з охорони праці.

Чи правомірні дії начальника будуправління?

Задача 3.

За паління на автозаправочній станції працівник Василенко був притягнутий пожежною інспекцією до відповідальності – на нього був накладений штраф.

Коли випадок порушення протипожежних правил став відомий керівнику станції, останній оголосив Василенку догану, а пізніше позбавив його премії.

Які вимоги нормативно-правових актів з охорони праці були порушені? Обґрунтуйте правомірність кожного з накладених стягнень.

Задача 4.

Директор і старший бухгалтер одного з підприємств відмовилися прийняти від робітника Орлова спецодяг, який він просив змінити на новий у зв'язку із закінченням строку користування. Свою відмову керівництво мотивувало тим, що строк користування нею не закінчився (при підрахунку цього строку було виключено час перебування Орлова у відрядженні і у відпустці).

Чи правомірна відмова директора та старшого бухгалтера?

Задача 5.

Токареві Іванову була оголошена догана за роботу на верстаті без захисних окулярів, а слюсарю Петрову - за відмову від проходження медичного огляду. Через 3 дні Іванов знову отримав зауваження за роботу без окулярів, а слюсар Петров відмовився пройти медичний огляд. Директор заводу, отримавши згоду профкому, звільнив їх за п.З ст.40 КЗпП України.

Чи правильні дії директора?

ІУ. Міні-ділова гра 1.

Електрозварник Бабич при виконанні зварювальних робіт допустив порушення правил протипожежної охорони, внаслідок чого виникла пожежа, якою підприємству завдана шкода на суму біля 3 тисяч гривень.

Директор заводу за вчинення пожежі наклав на Бабича дисциплінарне стягнення – оголосив догану і зобов’язав юрисконсульта Халандача про стягнення з Бабича завданої підприємству шкоди.

Пожежна інспекція району за порушення правил пожежної безпеки притягнула Бабича до адміністративної відповідальності – наклала штраф.

Бабич погоджується з тим, що директор як представник сторони трудового договору, з якою він перебуває у трудових відносинах, може притягнути його до дисциплінарної, або до матеріальної відповідальності. Що ж до пожежної інспекції, то з цією організацією він у правових відносинах не перебуває, тому вона після притягнення його до дисциплінарної відповідальності накладати ще одне стягнення не має права. При цьому Бабич посилається на ст. 61 Конституції України як Закон прямої дії, якою передбачено, що «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».

Учасники: Бабич: відстоювання власних інтересів з посиланням на норми закону.

Директор заводу: обґрунтувати з посиланням на статті закону вид відповідальності, обраний ним відповідно до фабули гри.

Юрисконсульт Халандач: підготувати позов про стягнення з Бабича завданої підприємству шкоди.

Представник пожежної інспекції: обґрунтувати з посиланням на норми закону свій статус учасника (суб’єкта) правовідносин, що виникли, та правомірність притягнення Бабича до адміністративної відповідальності.

Міні-ділова гра 2.

Слюсар-ремонтник заводу Поздняков за вказівкою адміністрації працював разом з електрозварниками по монтажу парових котлів. Після закінчення роботи Поздняков звернувся до адміністрації заводу з вимогою про надання йому додатково трьох вихідних днів, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював по монтажу парових котлів протягом трьох тижнів по 8 годин у день, хоч, працюючи разом з електрозварниками, він знаходився в шкідливих умовах праці, а тому тривалість його роботи щодня не повинна була перевищувати 6 годин.

Учасники: Поздняков: відстоювання власних інтересів з посиланням на норми закону.

Представник адміністрації заводу: дати мотивовану, з посиланням на статті нормативно-правових актів, відповідь Позднякову.

Студент (незацікавлена особа): підготувати аналіз спірної ситуації, підготувати відповіді на запитання: в чому відмінність між нормальною і скороченою тривалістю робочого часу? Для кого встановлюється скорочена тривалість робочого часу і якими нормативними актами регулюється? Як вирішити даний спір?

Завдання для самостійної роботи

1. Основні причини травматизму і захворювання та заходи їх запобігання на виробництві.

2. Основні причини профзахворювань і профотруєнь на виробництві.

3. Основні заходи запобігання травматизму на виробництві.

4. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

5. Порядок розроблення правил внутрішнього трудового розпорядку.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Слід зауважити, що в умовах переходу до ринку командні методи адміністративної системи управління охороною праці з боку вищих органів поступово замінюються на ринкові механізми. Основним чинником поліпшення стану охорони праці на сучасних приватних і держав­них підприємствах відповідно до вимог нормативних актів дедалі рішучіше виступає економічна заінтересованість самих підприємств. Наслідки нещасних випадків і порушень нормативних актів стали настільки відчутні, що підприємства самі заінтересовані в додержанні всіх вимог охорони праці.

У роботі підприємств з охорони праці все більшого значення набувають такі фактори:

- економічна заінтересованість власника (керівника) в одержанні максимального прибутку, зменшенні витрат на штрафні санкції, ремонт пошкодженого устаткування, відшкодування шкоди потерпілим;

Дата добавления: 2015-05-31