Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Підстави для припинення державної служби




Обмеження пов’язані з проходженням державної служби.

Згідно зі ст. 12. Закону України «Про державну службу» не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:1. визнані у встановленому порядку недієздатними;2. мають не зняту або не погашену судимість за вчинення злочину або на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;3. у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам;4. в інших випадках, встановлених законами України.Виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі є підставою для припинення державної служби.

Відповідно до ст. 36. Кодексу Законів про працю підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення визначеного строку, встановленого за погодженням сторін, чи роботи, на час виконання якої він укладався; крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

8) підстави, передбачені контрактом.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, відповідно до ст. 30. Закону України «Про державну службу», державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу (ст. 4 «право на державну службу мають громадяни України, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України»);

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби
вимог, передбачених ст.16 «Обмеження, пов'язані з проходженням державної служби» і 16-1 «Врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про державну службу»;

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (ст. 23 Граничний вік перебування на державній службі становить 65 років);

4) відставки державних службовців, які займають посади першої
або другої категорії (ст. 31 Закону України «Про державну службу»);

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (ст. 12 «Обмеження пов’язані з проходженням державної служби»);

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення
Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державну службу»;

7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Припинення державної служби у цьому випадку здійснюється у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець, копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.

23. Майнові права державних службовців.

Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, атакож інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Визначення поняття вказуює, що такі права можуть бути майнові (право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної господарської організації; право на отримання активів даної господарської організації в разі її ліквідації, а також можуть включати інші права, передбачені законом або установчими документами) та особисті немайнові/організаційні права (право на управління господарською організацією).

Стаття 42 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41).

Законодавством України не передбачено заборони володіти корпоративними правами для державних службовців, однак встановлено обмеження їх реалізації.

Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України ”Про засади запобігання і протидії корупції” (далі - Закон) передбачено, що державним службовцям заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Частина друга статті 167 ГКУ визначає, що володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 13.03.2012 № 6-рп/2012 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції“ від 7 квітня 2011 року № 3206–VI, згідно з яким особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього закону, забороняється входити до складу органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, за винятком встановлення заборони вказаним особам брати участь у загальних зборах такого підприємства або організації.

Тобто, встановлена заборона не поширюється на володіння та/або реалізацію державними службовцями корпоративних прав, не пов’язаних з участю (членством) вуправлінні поточною діяльністю господарського товариства.

Законом України ”Про державну службу” серед обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу, що встановлені статтею 12, не передбачено обмеження згідно з яким особа, яка володіє корпоративними правами не може бути призначена на посаду в державному органі та його апараті. Тобто необхідність відчуження особою, яка претендує на зайняття посади державного службовця своїх корпоративних прав законодавством не передбачено.

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, володіння державними службовцями корпоративними правами та/або реалізація корпоративних прав не порушує обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлене пунктами 1 та 2 частини першої статті 7 Закону України ”Про засади запобігання і протидії корупції”, якщо таке володіння не пов'язане із входженням їх до складу органів, якими здійснюється безпосереднє управління підприємствами і організаціями, що мають на меті одержання прибутку.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 6044; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.