Міжнародні кредитні відносини

Міжнародні кредитні відносини (МКВ) – складова та одна з найскладніших сфер ринкового господарства. МКВ – відносини, що виникають між суб’єктами МЕВ та пов’язані з позичковим капіталом та його рухом, наданням валютних та товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати процентів. Міжнародний кредит приймає участь в кругообігу капіталу на усіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий шляхом придбання імпортного устаткування, сировини, палива; в процесі виробництва в формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках. Міжнародний кредит у тісному зв’язку з внутрішнім приймає участь у зміні форм вартості, забезпечує неперервність відтворення, обслуговує всі його фази.

За видами кредитні відносини поділяються на:

- товарні, що здебільшого надаються експортерами своїм покупцям;

- валютні, що надаються банками у грошовій формі.

Різноманітні форми МКВ у загальних рисах можна класифікувати за декількома ознаками:

За джерелами виділяють внутрішнє, іноземне та змішане кредитування і фінансування зовнішньої торгівлі.

За призначенням, в залежності від того, яка з/е угода покривається за рахунок кредитування:

- комерційне кредитування

- фінансове (для будь-яких галузей, крім торгівлі і послуг)

- проміжне (для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів, послуг.

Найбільш поширеними проявами МВК в світовому господарстві є:

- банківське кредитування (у формі позик під заставу товарів, товарних документів, обліку трат);

- фірмове кредитування, що надається фірмами-постачальниками своїм покупцям;

- лізинг – надання обладнання, суден, літаків тощо в оренду строком від 3 до 15 років;

- факторинг – купівля спеціалізованою компанією грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасація;

- форфетування – купівля за готівку на певний строк на попередньо обговорених умовах векселів та інших боргових документів.

Різновидом фірмового кредиту є авансовий платіж імпортера, який при підписанні контракту здійснюється імпортером на користь іноземного постачальника звичайно у розмірі 10-15% вартості товарів. Це також є однією з форм кредитування експорту і одночасно засобом забезпечення. Ще однією формою кредитування експорту є акцептно-рамбурсний кредит, заснований на поєднанні акцепту векселів експортеру банком третьої країни і переказом суми векселя імпортером банку-акцептанту. Проміжною формою між фірмовим і банківським кредитом в деяких країнах є брокерський кредит. Крім кредитних операцій брокери надають гарантії платоспроможності покупців. Серед довгострокового кредитування виділяються синдиковані кредити, широко застосовуються ЦП (депозитні сертифікати, облігації).

Дата добавления: 2015-05-26