ІІ. Інструктивно-методичні матеріали. V. Рекомендовані джерела

І. План заняття

Практичне заняття № 3.

V. Рекомендовані джерела

ІV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахових джерел

З метою докладного вивчення теми «Рента» рекомендовано проаналізувати навчальний та практичний матеріал, викладений у наступних джерелах:

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

2. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 21-22. – Ст. 135.

3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.

4. Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №5-6. – Ст. 44.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.04.1978 р. № 3.

6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999 р. № 02-5/111.

7. Апанасюк М.П. Договір ренти: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 2004. – 18с.

8. Бервено С, Дзера О. До питання реальності та консенсуальності цивільно-правових договорів// Юридична Україна. – 2005. – № 4. – С. 43-48.

9. Дзера О., Отраднова О. Недійсність правочину (угоди) за новим Цивільним кодексом України//Юридична Україна. – 2003. – №10.

10. Космін Ю. Договір довічного утримання // Право України. – 2000. – № 2.

11. Мичурин Е. А. Договоры с жильём. Анализ возникающих проблем и пути их разрешения. – X., 2001.

Навчальна література:

1. Асєєва Н.В. Цивільне право: Курс лекцій / Асєєва Н.В. – Донецьк: Дон УЕП, 2006. – 137 с.

2. Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины: Учебник. 3-е изд. переработанное и доп. / Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. – Х.: – ООО «Одисей», 2007. – 920 с.

Нормативні акти:

1. Гражданський кодекс Украины: Вступительная статья Довгерта А.С. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 400 с.

2. Гражданський кодекс Украины: Научно-практический комментарий. Издание четвертое, дополненное и переработанное / Под ред. д.ю.н., проф. Е.О. Харитонов. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – 1280 с.

3. Сімейний кодекс України. Офіційний текст. – К.: Атака, 2006. – 80 с.

Тема Договір найму (оренди)

1. Поняття та правова характеристика договору найму (оренди).

2. Зміст договору.

3. Сторони та форма договору.

4. Оренда земельної ділянки.

5. Відповідальність за шкоду, заподіяну у зв’язку з користуванням речі, що передана в найом.

Визначення договору найму (оренди), форма, сторони, предмет договору, строк оренди, права та обов'язки сторін, підстави припинення договору дані у схемах до теми. Студентам потрібно уважно розглянути вказані схеми.

Необхідно звернути увагу на те, що:

наймач отримує майно не у власність, а лише у тимчасове користування;

оскільки майно підлягає поверненню, предметом договору можуть бути:

річ, що визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій

первісний вигляд при неодноразовому використанні, тобто неспоживча річ;

майнові права, наприклад земельні паї;

підприємство як єдиний майновий комплекс.

Особливості оренди окремих видів майна можуть встановлюватися законами України: «Про оренду державного та комунального майна», «Про оренду землі», «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» водним Кодексом,тощо.

Студенти повинні звернути увагу на особливості оренди державного майна, це питання регулюється Законом України «Про оренду державного і комунального майна». Відповідно до вимог цього закону орендодавцем можуть бути:

Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України;

органи, уповноважені Верховною Радою АР Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, – щодо майна, яке належить АР Крим або перебуває у комунальної власності;

державні та комунальні підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв. м., а з дозволу органів, зазначених вище, – також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Істотними умовами договору оренди є предмет договору, строк оренди, плата за оренду та інші умови, визначені сторонами в договорі. Плата за оренду встановлюється сторонами в договорі, якщо це не визначено, то вона визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, що мають істотне значення. Форма плати – грошова або натуральна. Плата за оренду державного майна встановлюється відповідно до постанови КМ України від 4.10.95 №786, якою затверджена Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна. Плата за оренду вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати, якщо майно не використовувалося ним за обставинами, за які він не відповідає.

Договір оренди – строковий договір, навіть якщо він укладений без зазначення строку. Якщо строк не вказаний, договір вважається укладеним на невизначений строк. Договір оренди державного майна не може укладатися на невизначений строк. При укладенні договору на невизначений строк кожна зі сторін має право відмовитися від договору, попередивши іншу сторону про це письмово за один місяць, у разі найму нерухомого майна – за три місяці, якщо інше не встановлено договором, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавця договір вважається продовженим на строк, який раніше був встановлений договором.

Річ, передана в найм, може бути застрахована (ст.771 ЦК). Ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві (ст. 772 ЦК).

Право власності на плоди, продукцію та доходи, одержані наймачем внаслідок користування річчю, належать наймачу (ст. 775ЦК).

Капітальний ремонт речі повинен проводитися за рахунок наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 776 ЦК). Якщо наймодавець не проводить капітальний ремонт, наймач має право:

відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Наймач має переважне право на укладення договору на новий строк перед іншими особами. Наймач може поліпшити річ лише за згодою наймодавця (ст. 778 ЦК). В цьому разі після закінчення строку договору наймач має право вилучити поліпшення, якщо це можливо без пошкодження речі, або вимагати відшкодування вартості робіт, якщо поліпшення неможливо відокремити. Якщо внаслідок поліпшення створена нова річ, то наймач стає її співвласником, його частка відповідає вартості його витрат на поліпшення.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, то він може вилучити їх, якщо це можливо без пошкодження речі, а якщо неможливо, то він не має право на відшкодування витрат на поліпшення речі. Наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймачем.

Дата добавления: 2015-05-31