ПЕРЕДМОВА. Навчання іноземних мов (ІМ) є складовою програми гуманітаризації вищої освіти, органічною частиною процесу підготовки висококваліфікованих фахівців

Мета дисципліни

Навчання іноземних мов (ІМ) є складовою програми гуманітаризації вищої освіти, органічною частиною процесу підготовки висококваліфікованих фахівців, які вільно володіють ІМ як засобом інтеркультурної та міжнаціональної комунікації у сферах професійних інтересів та ситуаційному спілкуванні.

Навчання здійснюється на основі комунікативного системно-діяльнісного підходу, відповідно до принципів єдності цілей, процесу й методики навчання; поєднання практичної спрямованості та систематизації мовного і мовленнєвого матеріалу в свідомості тих, хто навчається; системності в організації взаємопов’язаного навчання всім видам мовленнєвої діяльності; ефективного управління самостійними формами роботи; інтенсифікації навчального процесу на основі активізації мовленнєвої діяльності студентів; в автентичності у відборі та організації навчальних матеріалів; поєднання навчання мови зі знанням культури; індивідуалізації навчання; використання комп’ютерних та інтерактивних технології.

Розвиток міжнародного співробітництва в економічній, політичній, культурній і освітянській сферах потребує від сучасних випускників вищої школи активного володіння ІМ. Володіння ІМ надає можливість реалізувати таки аспекти професійної діяльності, як своєчасне ознайомлення з новітніми технологіями, відкриттями і тенденціями розвитку науки і техніки, встановлення професійних контактів з іноземними партнерами; забезпечує підвищення рівня професійної компетенції. Мотивацією для вивчення ІМ для студента, перш за все, слугує його професійна потреба стати висококваліфікованим фахівцем зі знанням ІМ, тому головною особливістю дисципліни є професійно-орієнтований характер, що відображається в навчальних цілях та змісті навчання.

Програма курсу «Іноземна мова» ставить завданням досягнення студентом рівнів мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій, що відповідають міжнародним стандартам, викладеним у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти та в Національній програмі з англійської мови для професійного спілкування:

Елементарний користувач (Basic user)	А1 – Інтродуктивний (breakthrough)
А2 – Середній (waystage)
Незалежний користувач (Independent user)	В1 – Рубіжний (threshold)
В2 – Просунутий (vantage)
Досвідчений користувач (Proficient user)	С1 – Автономний (effective operational proficiency)
С2 – Компетентний (mastery)

Відповідно до Державного стандарту базової та повної середньої освіти від 2004 року, випускники шкіл повинні відповідати рівню В1+. За вимогами Національної програми, бакалаври мають досягати рівня В2, а випускники магістратури опанувати англійську мову на рівні В2+для спеціальностей, які вимагають менш складної мовної поведінки та С1 – для більш складної лінгвістичної компетенції, залежно від різновиду здійснюваних професійних функцій.

Нове соціальне замовлення суспільства навчати ІМ як засобу міжкультурної комунікації, формувати особистість, яка готова до міжнаціонального спілкування в усіх сферах життя, відображено у визначенні цілей і підходів у навчанні ІМ у немовних вищих навчальних закладах (ВНЗ).

Володіння ІМ дозволяє реалізувати такі аспекти професійної діяльності, як своєчасне ознайомлення з новітніми технологіями, відкриттями і тенденціями у розвитку у відповідній сфері діяльності, встановлення професійних контактів з іноземними партнерами, забезпечує підвищення рівня професійної компетенції.

Вище зазначене визначає основну і кінцеву мету навчання – забезпечити активне володіння майбутніми фахівцями ІМ в соціально обумовлених і професійно-орієнтованих сферах спілкування. Шлях до цієї кінцевої мети повинен бути позначеним проміжними цілями навчання:

- переорієнтувати студентів у психологічному плані на розуміння ІМ як джерела інформації та іншомовного засобу комунікації, на засвоєння та використання ІМ для вираження власних ідей та розуміння інших людей;

- підготувати студентів до вільного володіння усною та письмовою формами іншомовного спілкування;

- навчити студентів бачити в ІМ засіб отримання, розширення та поглиблення системних знань за фахом і засіб самостійного підвищення своєї професійної кваліфікації;

- розкрити перед студентами потенціал ІМ як можливості розширення їх мовної, лінгвокраїнознавчої та соціокультурної компетенцій.

Навчання за курсом „Іноземна мова” передбачає комплексну реалізацію практичної, розвиваючою, освітньої та виховної цілей.

Практична мета полягає у формуванні у студентів загальної іншомовної комунікативної компетенції та професійно орієнтованої іншомовної комунікативної компетенції, які забезпечать майбутнім фахівцям ефективне вирішення комунікативних і професійних завдань у діловій та професійній сферах.

Розвиваюча мета передбачає стимулювання комунікаційної мотивації шляхом розвитку пам’яті, уваги, логічного мислення, вольових якостей, уміння самостійно працювати з довідковою і науковою літературою.

Освітня мета передбачає збагачення духовного світу особистості, розширення знань про культуру країни, мова якої вивчається, та рідної країни, а саме – про політичний устрій, економічну систему, розвиток науки тощо; про будову ІМ, її систему, особливості, подібність до рідної мови студентів і розбіжності з нею.

Виховна мета передбачає у процесі навчання ІМ виховання культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі; таких рис характеру як, доброзичливість, толерантність, колективізм, активність, працьовитість, здатність до прийняття самостійних рішень і та ін.

Реалізація вище згаданих цілей відбувається комплексно на всіх етапах навчання ІМ.

Завданням дисципліни єудосконаленнянавичок читання з повним розумінням змісту; аналізу та реферування фахової, суспільно-політичної, суспільної інформації; володіння усною монологічною і діалогічною мовою в межах побутової, суспільно-політичної, загальноекономічної та фахової тематики; перекладу з ІМ на рідну та з рідної на іноземну текстів країнознавчого, суспільно-політичного та фахового змісту; реферування та анотування спеціальної літератури; складання ІМ листів і документів з питань професійної діяльності.

Предметом дисципліни єобсяг лексики, граматики та фонетика ІМ, що дає можливість здійснювати професійне спілкування, працювати з фаховою літературою та одержувати новітню фахову інформацію через іноземні джерела.

Зміст навчання

При організації процесу навчання слід враховувати, що формування іншомовної мовленнєвої діяльності, переслідуючи визначені програмою цілі, має свої особливості на кожному етапі навчання. На першому етапі (модуль І) удосконалюються мовленнєві навички та розвиваються мовленнєві вміння, набуті в середній школі, а також здійснюється підготовка студентів до оволодіння навичками і вміннями іншомовного спілкування, необхідних у сфері майбутньої професійної діяльності. На другому етапі (модуль ІІ – ІV) відбувається інтенсивна робота з навчання письмової комунікації (читання оригінальної літератури, написання анотації, рефератів тощо) та усної комунікації (монологічне та діалогічне мовлення) фахової спрямованості.

Для досягнення зафіксованих у програмі навчальних цілей курсу «Іноземна мова» рекомендується керуватися загальними методичними положеннями.

Навчання читання, говоріння, аудіювання та письма в даному курсі розглядається як навчання видів мовленнєвої діяльності. Зазначені види мовленнєвої діяльності тісно взаємопов’язані і формуються в навчальному процесі. Мовний матеріал вивчається з урахуванням послідовності в навчанні ІМ у школі та ВНЗ. Але при цьому повторення та систематизація, зокрема граматичного матеріалу, проходить на іншому рівні і на новому мовному і мовленнєвому матеріалі, з урахуванням конкретної підмови економічних/юридичних наук. Переклад (навчальний) входить в систему прав при поясненні, закріпленні та контролі мовного матеріалу, а також одним із засобів контролю розуміння прочитаного.

Організація навчальної діяльності реалізується у вигляді дискретних циклів. Кожен цикл передбачає виконання всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, усне мовлення, письмо) і повторення граматичного матеріалу та його опрацювання на базі нової лексиці й завершується контрольною роботою.

У програмі визначена роль самостійної діяльності студента у процесі оволодіння мовою в сучасних умовах навчання. Приділяється увага методиці самоосвіти, яка дозволяє оволодіти новітніми мультимедійними технологіями, прийомами отримання інформації з текстів, інтернетмережі, знайомить із засобами її передачі у вигляді анотацій, рефератів, наукових есе, усних доповідей. На всіх етапах навчання особливого значення набувають індивідуальні види роботи.

Самостійна робота студентів під керівництвом викладача (СПР)

Ефективна організація самостійної роботи студента робить її логічним продовженням діяльності студентів в аудиторії під керівництвом викладача, сприяє розширенню знань студентів, подальшому розвитку їхньої іншомовної комунікативної компетенції, яка включає мовну, мовленнєву і соціокультурну; допомагає формувати у студентів навчальну (стратегічну) компетенцію, що є дуже важливим, оскільки передбачає здатність і готовність до свідомого самостійного керування власною навчальною діяльністю від моменту постановки цілі до самоконтролю і самооцінки результату її досягнення.

Певний рівень самостійності особистості визначається за чотирма основними показниками: здатності до поступового планування, моделювання, програмування та оцінювання власної навчальної діяльності.

Навчально-методичні комплекси (НМК) і навчальні посібники з ІМ пропонують завдання для СПР. Це може бути книги для самостійного читання з післятекстовими завданнями, посібники з лексико-граматичними вправами, робочі зошити, яки пропонуються усіма зарубіжними авторами НМК. Підготовка проектів, презентацій із використанням додаткової інформації з Інтернет джерел та періодичних видань засобів масової інформації згідно тематики, що зазначена в робочій навчальній програмі з дисципліни.

В організації СПР можливо виділити чотири етапи: підготовчий, основний, підсумковий і зворотній.

Підготовчий етап починається в аудиторії, коли викладач пропонує студентам ознайомитися із завданням, пояснює, що треба зробити на початку роботи. Під керівництвом викладача студенти намагаються визначити мету запропонованих вправ, здійснюють вибір індивідуальних форм і прийомів виконання роботи, визначають для себе конкретні цілі, складають план роботи, проектують кінцевий результат.

На основному етапі студенти виконують вправи, керуючись власним планом роботи, здійснюють пошук додаткового матеріалу для обговорення проблемного питання, готують план для його презентації, роблять деякі нотатки для майбутньої дискусії. Успішне завершення основного етапу забезпечується здатністю студентів діяти продуктивно, створювати якісний особистісний навчальний продукт, знаходити власні підходи до його підготовки.

На підсумковому етапі студенти повинні здійснити самоконтроль за виконанням СПР. Крім того студенти готуються до презентації обраної проблеми, озвучують підготовлені запитання, прогнозують можливі відповіді на них, підбирають можливі аргументи на захист власної позиції в аудиторії.

На етапі зворотного зв’язку здійснюється перевірка виконання СПР викладачем. Проводиться перевірка виконання вправ. Студенти працюють у групах на чолі з лідером, який несе відповідальність за результат виконаної роботи, обговорюючи питання.

Друга частина роботи на етапі зворотного зв’язку – презентація проблемного питання. Студенти по черзі роблять презентації, залучають аудиторію до обговорення. Під час дискусії викладач занотовує зроблені студентами помилки, обговорення яких є заключною частиною етапу зворотного зв’язку. За необхідності викладач продовжує роботу над помилками на наступних заняттях та під час індивідуальних занять.

Завдання для СПР враховані в декомпозиції відповідно до тематики циклу та включають:

- підготовку студентів до всіх форм аудиторних занять;

- самостійне вивчення додаткових питань курсу;

- написання рефератів з окремих питань курсу;

- роботу над проектами;

- підготовку до контрольних робіт усіх видів;

- роботу в бібліотеках, читальних залах;

- самостійну роботу в комп'ютерних класах.

Навчальний матеріал модулю, передбачений для самостійного опрацювання студентами, виносяться на поточний модульний контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовується під час аудиторних навчальних занять.

Індивідуальна робота викладача зі студентом або з невеликим (порівняно з загальною кількістю студентів у групі) колективом студентів (не врахована в декомпозиції) проводиться з метою підвищення рівня підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей студентіві включає:

- розробку, виконання і перевірку індивідуальних завдань;

- проведення колоквіумів (співбесід);

- перевірку та захист завдань, що виноситься на поточний контроль;

- індивідуальні консультації;

- роботу в студентському науковому товаристві;

- участь у науково-практичних семінарах і студентських конференціях тощо.

Завдання для індивідуального опрацювання студентами виносяться на поточний модульний контроль.

Дата добавления: 2015-05-31