Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Спрощення у групах приголосних




Спрощенням у групах приголосних називається випадання приголосного при словотворі.

У сучасній українській мові спрощення спостерігаються в таких групах приголосних:

є ЗаКоН ЗКН — ЗН Бризкати — бризнути

не СТаНе СТН — СН Честь — чесний

на СТіЛ СТЛ — СЛ Щастя — щасливий

на ЗаДНі ЗДН — ЗН Виїздити — виїзний

за СуКНю СКН — СН Тріск — тріснути

ЖоДеН ЖДН — ЖН Тиждень — Тижневий

СЛоН СЛН – СН Масло – масний

 

У деяких словах спрощення можна виявити зіставленням з російською мовою, це слова спільного походження

РДЦ — РЦ Серце - Сердечний

У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при утворенні дієслів з суфіксом -ну-: брязк – брязнути, блиск – блиснути, писк – писнути, плюск – плюснути, тріск – тріснути.

Виняток: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути.

Виняток становлять слова: шістнадцять кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, в яких літера т зберігається.

Не відбувається спрощення в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження: аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний; студент – студентський.

Лише у вимові відбувається спрощення:

а)у групах приголоснихстц, стч; невістка — невістці [не в'іс'ц'і], невістчин [нев'ішчин], хустка — у хустці [хус'ц'і];

б)у групах приголоснихстськ, нтськ, нтств: турист — туристський [турис'кий], студент — студентський [сту ден'с'кий], студентство [студентство].

1. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка: Аволос..ний, особистіс..ний, зліс..ний, зап'яс..ний, гіган..ський Бцінніс..ний, виїз..ний, швидкіс..ний, перехрес..ний радіс..ний Втиж..невий, дириген..ський, заздріс..ний, капос..ний, облас..нийГочис..ний, пристрас..ний, улес..ливий, кореспонден..ський Дстуден..ство, виїз..ний, тиж..невий, зліс..ний, щас..ливий

 

2. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка Абалас..ний, піз..ній, гіган..ський, безсовіс..ний, пис…нути Бзап'яс..ний, зліс..ний, захис..ник, буревіс..ник, випус…ний Взаздріс..ний, кіс..лявий, бороз..на, улес..ливий, тріс..нути Гбезвиїз..ний, пристрас..ний, чес..но, свис…нути, корис..ний Ддоблес..ний, провіс..ник , ціліс..ний, учас..ник, хвас..ливий

3. Визначте, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних. А Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, звісноБ Доблесний, усний, баластний, хвастливий, хворостнякВШістсот, провісник, вискнути, свиснути, гуснутиГ Безвиїзний, власний, злісний, кістлявий, тижневийД Ненависний, якісний, цілісний, месник, очисний

4. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних? АНенависний, пестливий, хвастнути, свиснути, тижневийБВласний, безвиїзний, злісний, гігантський, кістлявийВТріснути, масний, хворостняк, вискнути, писнутиГ Ремісник, зап'ястний, навмисне, провісник, шістнадцять Д Серце, шелеснути, гуснути, цілісний, радісний



5. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних. А Шістнадцять, чесний, рідкісний, ненависний, контрастний БОбласний, рідкісний, свиснути, швидкісний, випускний ВЯкісний, цілісний, хвастливий, тижневий, усний ГУлесливий, щасливий, пізній, якісний, шелеснутиВБризнути, вісник, гуснути, шелеснути, тріснути

 

6. Спрощення відбувається в усіх словах (цифрою позначено слово):

Після (1)кількатиж…невих дощів, туманів та мряк вперше стало на годині. (О. Гончар.) 2. Від швидкого бігу калатало (2)сер…це. (В. Собко.) 3. (3)Гіган…ські тіні таємничо затиснулись в ущелині. (О. Гончар.) 2. Як же чудно стало в хаті, неначе у (4)пус…ці! (М. Кропивницький.) 3. В великій, як макітра, (5)хус…ці Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою. (І.Нечуй-Левицький.) 4. Він вийшов надвір проходитись, побачив (6)невіс…чину хату і пригадав усе учорашнє. (Панас Мирний.) 4. Пан звелів коней зупинити коло (7)заїз…ного двору і повів свою молоду у кімнати. (Марко Вовчок.) 5. По (8)під'їз…них дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт. ( І.Первомайський.)

А 1, 2, 3, 7, 8 Б 1, 2, 7, 8 В 1, 3, 7, 8 Г3, 4, 5, 6

7. Орфографічну помилку допущено в рядках: Ашвидкісний, якісний, улесливий, освідчитися, хвастливий, буревісник, п'ятдесят Бконтрасний, щасливий, блискнути, агентство, словесний, виїзний, шістдесят, злісний Взаїзний, їжджу, учасник, заздрісний, усний, випускний, хруснути, цілісний, у кістціГстиснути, щотижня, студентський, очисний, капостний, журналістський, вартісний, якіснийДпристрасний, контрасний, прихвосні, сонце, чесний, местник, серце,яхтсмен, фашистський Евласний, очисний, дилетантський, доблесний, ровесник, свиснути, совісний, усний, шістнадцять

Подовження (подвоєння) приголосних звуків

Подовжені приголосні являють собою збіг двох фонем (звуків). Такі звуки вимовляються приблизно в півтора рази довше, ніж звичайні. На письмі вони позначаються подвоєнням букв.

Подовження відбувається

На межі префікса і кореня, кореня і суфікса, частин складного слова Приголосні звуки подовжуються і відповідно подвоюються букви, якщо одна частина слова (морфема) закінчується, а друга починається на той самий звук: Префікс + корінь беззвучний (без + звучний), віддати (від + дати), наддніпрянський (над+ дніпрянський ) возз’єднання (воз + з + єднання) – 2 префікса Корінь + суфікс законний (закон + ний), чавунний (чавун + ний), туманність (туман + ність), розрісся (роз + ріс + ся), піднісся (під + ніс + ся) На межі частин складного словапіввідра (пів + відра), піввіку (пів + віку), страйкком (страйковий комітет), юннат (юний натураліст) Відповідно подовження приголосних не відбувається, якщо немає збігу двох однакових приголосних: казармений (казарм + ен + ий), пореформений (по + реформ + ен + ий), буквений (букв + ен + ий), потомствений (потомств + ен + ий), дерев'яний (дерев + ян + ий), олов'яний, конопляний, пшоняний (пшон + ян + ий) тощо  


 

 

Подовження приголосних у прикметниках Подовжується приголосний н у наголошених суфіксах -енн-, -анн-: а) у прикметниках, які вказують на більшу, чи найбільшу міру якості, можливість або неможливість дії: страшенний, здоровенний, височенний, нескінченний, невблаганний, несказанний, нездійсненний, незліченний, нездоланний, недоторканний б) у прикметниках-старослов'янізмах: благословенний, блаженний, мерзенний, огненний, окаянний, священний (але священик), спасенний, а також: божественний (із ненаголошеним суфіксом -енн-). Крім того, подовжується н у словах: останній, старанний, притаманний, захланний, численний, сумлінний, гуманний (гуманізм), ввічливий    

 

 


 

 

Не подовжується на) у прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості (навіть якщо суфікс -єн- чи -ан- у них наголошений): нежданий, довгожданий, шалений, скажений, навіжений, жаданий, вихований б) ніколи 2 букви н (НН) не пишеться у дієприкметниках: нескінчений, нездоланий, з'єднаний, придбаний, сповнений, зварений, зроблений тощо. РОЗРІЗНЯЙ !!! Прикметник Дієприкметник Наголос падає на суфікс Наголос падає на корінь Не небі незліченна кількість зірок На полицях магазину лежав незлічений товар дуже велика кількість (неможливо полічити) (товар, який ще не полічили) Нездоланний народ Нездоланий народ (народ, який неможливо здолати) (народ, який ніхто не здолав)  

 

 


1. Подвоєння приголосних відбувається в усіх словах рядка: Абез…астережний, закон…ий, годин…ик, від…іл,картоплян…ий Бвід…ати, об…ити, гуман…ий, вин…ий, страшен…ий, олов’ян…ий Встаран…ий, священ…ий, незнищен…ий, склян…ий, в…ічливийГвоз…єднання, міськ…ом, причин…ий, очікуван…ий, сумлін…ийДвозніс…я, письмен…ий, військ…омат, роз…броєння, здорове…ий

 

2. Всі слова написано правильно в рядку: А денний, орлинний, нежданий, адресований, однозмінний Бвіконний, роз'єднанний, олов'яний, нескінчений, електроннийВвроджений, дерев'яний, умотивований, беззахисний, шаленийГаграрно-сировинний, священий, антропогенний, туманний Д огненний, скаженний, височенний, антенний, тьмяний, вихований

 

3. Орфографічну помилку допущено в рядку: Аглиняний, старанний, знайдений, беззубий, безрадісний Біменний, сумлінний, розброєний, жаданий, знайденийВюннат, військкомат, розбещений, пронісся, потомствений Гпіввідра, туманний, юннат, мерзенний, гуманний, навіжений Дсвященний, священик, ввічливий, останній, безсоромний

 

Подовження приголосних звуків у іменниках Подовжуються і відповідно позначаються подвоєними буквами м'які зубні (д, т, з, с, ц, л, н) та пом'якшені шиплячі (ш, ч, ж), якщо вони стоять між двома голосними: а) в іменниках середнього роду на я : засідання, питання, вивчення, життя, знаряддя, мотуззя, колосся, дозвілля, обличчя, затишшя, бездоріжжя, Запоріжжя, але листя !!! У назвах молодих істот подовження не відбувається: теля, щеня, козеня, порося, дитя б) в орудному відмінку однини іменників III відміни (жін. рід, нульове закінчення) перед закінченням -ю: мідь — міддю, сіль — сіллю, доповідь — доповіддю, мазь — маззю, Оболонь — Оболонню, туш — тушшю, річ — річчю, подорож — подорожжю Але:кров’ю, матір’ю – за правилами вживання апострофа радістю, юністю  
Подовження також відбувається: 1.У словах овва, ввесь бовван, бовваніти, вважати, ссати, ссавець, лляний, ллє, ллєш, а також у похідних: наллю, виллєш тощо.   2.У словах Ілля, суддя, стаття (але статей), рілля, породілля ( але породілей), баддя (але бадей); прислівниках - зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.   3.Виникає подовжений приголосний чч в іменниках, утворених від прикметників на -цький: донецький — Донеччина, німецький — Німеччина, турецький — Туреччина, гайдамацький - гайдамаччина. Не подовжується звук ч і пишеться одна буква ч в іменнику Галичина.   4.У похідних словах написання нн або н зберігається: нескінченний — нескінченність, нескінчений — нескінченість, недоторканний — недоторканність, вихований — вихованість, забезпечений — забезпеченість, навіжений — навіженість, притаманний — притаманність, сумлінний – сумлінно, старанний – старанно, суддя – суддівство, життя – життєздатність, Ілля - Ілліч, Іллєнко.  

 

 


 

 

Подовження (подвоєння) приголосних у словах іншомовного походження 1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін. Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: У мадонни (панни, донни) є вілла, там ванна, її нетто, брутто – тонна. А також у словах: аннали, мулла, булла, манна (манний), мотто, пенні, бонна, білль, дурра, мірра.   2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм). Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.   3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер. Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа), голландський (Галландія). АЛГОРИТМ (порядок дій) тон…а, бравіс..імо, гол…андський, Дік..енс Визначити, що це слово іншомовного походження Якщо загальна назва Якщо власна назва або Якщо має префікс Пиши одну букву або походить від власної назви Пиши дві букви (крім окремих слів) Пиши дві букви  


 

 

 

 

 


4. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з подвоєними літерами:

Асвящен..ий, довгождан..ий, блажен..ий, спросон..я

Бподорож..ю, Поволж..я, пам'ят..ю, суцвіт..я

Вл..яний, зран..я, він..ицький, об..ризкати

Гбезліч..ю, юн..ат, розкіш..ю, жовч..ю

5. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з подвоєними літерами:

Азран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий

Бдовгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий

Встрашен..ий, картин..ий, міськ..ом, від..зеркалити

Гстат..ей, жит..єдайний, облич.., роздоріж..я

6. Позначте рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження відбувається подвоєння:

АРус..о, мул..а, пен..і, барок..о

БКас..андра, мадон..а, антен..а, ван..а

ВМарок..о, ман..а, Калькут..а, гол..андський

ГБрюс..ель, Одіс..ей, конр..еволюція, трас..а

 

7. Подвоєння літер у всіх словах іншомовного походження НЕ відбувається в рядку:

Акрос..ворд, буд..изм, іл..юзія, оперет..а

Бпіц..ерія, гум..анізм, ім..унітет, спагет..і

Вкристал..ічний, однотон..ий, мас..ивний, кол..екція

Гдіаграм..а, кас..ета, ім..обілізація, процес..ор

Дконгрес..мен, оперет..а, ел..егія, бон..а

 

8. Подвоєння літер у всіх словах іншомовного походження НЕ відбувається в рядку:

Аем..ігрант, ім..ігрант, ас..амблея, бел..етристика

Бім..унітет, кол..екція, дис..кусія, кол..ектив

Вім..ітація, гол..андка, ак..уратний, ак..умуляція

Гепіграм..а, ін..овація, бюл..етень, ак..омпанемент

Діл..юстрація, інтел..ігент, ір..аціональний, кор..еспондент

 

9. Подвоєння літер у всіх словах іншомовного походження НЕ відбувається в рядку:

Анет..о, інтел..ект, шасі

Бнер..аціональний, ір..аціональний, тер..иторіальний

Вем..iграція, ім..іграція, ап..еляція

Гбарок..о, ком..ісія, тер..ор

ДД ван..а, кор..ектура, грам..

 

10. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається подвоєння приголосних: А від..звеніти, зав..ишки, лисич..ин, вікон..иця Б дозвіл..я, клятвен..ий, непід..атливий, спец..ех В конюшин..ий, контр..озвідка, розкіш..ю, неоцінн..ий Г повоєн..ий, пів..ідра, дореформен..ий, звід..аля Д гілляч..я, кін..ота, затиш..я, вил..ємо Е жасмин..ий, індичен..я, гарбузин..я, невгамон..ий

 

11. Позначте рядки, у яких усі слова пишуться з подвоєними літерами:А ран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий Б страшен..ий, картин..ий, міськ..ом, від..зеркалити В довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий Г жит..єдайний, бов..аніти, роздоріж..я, Він..ич..ина Д узвиш..я, стат..ей, роз..броїти, суд..ів Е ріл..я, узбіч..я, проніс..я, відкрит..ів

Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка:А священ..ий, довгождан..ий, блажен..ий, спросон..я Б подорож..ю, Поволж..я, пам'ят..ю, суцвіт..я,Запоріж…яВ л..яний, зран..я, він..ицький, об..ризкати, роз…броїтиГ безліч..ю, юн..ат, розкіш..ю, жовч..ю, від…іл, завдан…я

Д воз…єдна…я, щоден…ик, жит…я, страшн…ий

 

12. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядків:А зран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий, узліс…я Б довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ийВ страшен..ий, картин..ий, міськ..ом, від..зеркалити, підні…яГ стат..ей, жит..єдайний, облич.., роздоріж..я, здоровен…ий Д годи…ик, незрівня…ий, воло…я, розрі…я, тума…ий

 

13. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядків:А Рус..о, мул..а, пен..і, барок..о, мас…аБ Кас..андра, мадон..а, антен..а, ван..а В Марок..о, ман..а, Калькут..а, гол..андськийГ Брюс..ель, Одіс..ей, конр..еволюція, трас..а

Д Дік..енс, Бет..і, дур..а, пен..і, мадон…а, тон…а

14. Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядківА крос..ворд, буд..изм, іл..юзія, оперет..а, Б піц..ерія, гум..анізм, ім..унітет, груп..овийВ кристал..ічний, однотон..ий, мас..ивний, кол..екціяГ діаграм..а, кас..ета, ім..обілізація, процес..орД конгрес…мен, оперет..а, ел..егія, бон..а (гувернантка)

15. Подвоєння приголосних відбувається в усіх словах рядка:А вірніст..ю, повін..ю, осін..ю, величніст..ю, якіст..ю, шерст..ю Б від..ал..ю, мит..ю, маз…ю, безліч..ю, доповід..ю В вартіст..ю, точніт..ю, сіл..ю, заздріст..ю, сміливіст..ю Г плот..ю, галуз..ю, смерт..ю, розкіш..ю, віс..ю, велич..ю Д розповід..ю, північ..ю, блакит..ю, зліст..ю, радіст..ю

16. Подовження приголосних відбувається в усіх словах, крім. Цифрою позначено наступне слово: Його сірі з (1) просин…ю очі світились (2) лагідніст…ю і добротою (Ю. Збанацький). З (3) розпечен…ими (4) облич…ями, (5) обіл…яні потом, (6) замазан…і болотом метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський). Я попросив Софію розповісти про сім’ю, яка прийняла її по (7) заміж…ю (Ю. Збанацький).

А 1, 2, 6 Б 2, 3, 6 В 2, 6 Г 3, 7 Д 3, 5, 6

17. Подовження приголосних відбувається в усіх словах, крім. Цифрою позначено наступне слово:

Скільки ще пісень, ще стільки слів (1) несказа…их у серці (В. Сосюра). Скупе (2) промі…я (3) осі…ього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко). Місяць другий вже ведеться (4) нескінче…а та облога (Леся Українка). Я честь (5) від…ам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка).

А першого Б другого В третього Г четвертого Д п’ятого

18. Виконайте завдання до тексту. Цифрою позначено наступне слово:

Українська піч

Традиційна вариста піч. Ця «добра, щедра піч твоя», що пахла стравами, (1) печен…им хлібом, (2) печен…ими і (3) сушен…ими яблуками і сухим (4) насін…ям, (5) зіл…ям, (6) корін…ям, як писав Олександр Довженко, поступово відходить в історію. Але людська пам’ять завжди повертатиме нас до доброго вогню у печі (7) родин…ої хати, біля якого ми народжувалися і виростали. Вогонь, з допомогою якого готували їжу, зогрівались та захищались від звірів, (8) від…авна був у пошані. А вогнище в хаті — річ якнайбільш (9) родин…а — і звідси метафора: (10) родин…е вогнище. Родин…е вогнище відігравало велику роль у (11) числен…их обрядах, народних (12) віруван…ях, звичаях. (З календаря)

А Дві літери пишуться в словах (позначити цифрами)_________________________ Б Одна літера пишеться в словах (позначити цифрами)_______________________ В Дієприкметниками є слова і тому пишуться з однією буквою _________________ Г Дві букви на місті збігу префікса і кореня, кореня і суфікса пишуться у словах _____________ Д «Слово належать до середнього роду, закінчуються на -я, приголосний звук стоїть між двома голосними, і тому відбувається подовження приголосних» - дане визначення пояснює написання слів___________

19. У перекладі на українську мову подовження відбуватиметься в усіх словах рядка:А бессердечный, матросский, классный, тонна Б тбилисский, соломенный, лимонный, Биатрисса В нежданный, Полесье, мадонна, иллюзия, масса Г Поволжье, артелью, статья, статей, мулла, манна Д судья, болью, Прикарпатье, льется, несравненный

20. Подовження приголосних відбувається в усіх словах, крім. Цифрою позначено наступне слово: Спогад (1) проні(с)я в його пам’яті з блискавичною швидкістю в якихось (2) мільйо(н)их долях моменту (О. Довженко). В (3) о(б)итій ряднами і простирадлами сільській хаті хірург працював без перерви оце вже кілька днів (О. Довженко). Свіжа (4) росли(н)ість блищала під блакитним небом проти сонця (М. Коцюбинський). Темнокрилим (5) гайворо(н)ям налетіла на нас (6) прикордо(н)а варта (М. Стельмах). Хай же вічно красується (7) доблес(т)ю земля наша! (О. Довженко). Неначе скарб (8) дорогоці(н)ий, ми рідне слово берегли (М. Рильський).

 

21. Поясніть написання слів, установивши відповідність: Абеззастережний, відданий, роззброїти, віддзеркалилася, наддністрянський, передденьБПолісся, бездоріжжя, знання, безчестя, листя, коріння, тертя, знамення, сумління Взаконний, прикордонник, картинна (галерея), розрісся, щоденний, сінний, невиннийГбовваніє, вважає, ввічливість, суддя, рілля, стаття, статей, лляний, жаданий, численний, ллєДнатхненний, цінність, напруженість, старанно, несподівано, самовпевнено, сумлінно, востаннє

1Написання іменників середнього роду на – я (приголосний стоїть/не стоїть між двома голосними)2Збіг приголосних звуків, що входять у склад префікса і кореня 3Написання слів відповідає написанню слів, від яких вони походять 4Збіг приголосних звуків, що входять у склад кореняі суфікса 5Слова, написання яких слід запам’ятати

22. У перекладі на українську мову подовження відбуватиметься в усіх словах рядків:А жизнью, взаимностью, счастье, Припятью, осенний, значение, обращение Б убеждение, мазью, пропагандирование, Полесье, льют, испытание, солью В упразднение, злоупотребление, верфью, здоровье, знание, совестью, свежестью Г гордостью, Приднепровье, судья, чувство, вежливость, статья, наблюдение Д скатертью, ночью, бесчестье, последовательностью, старательно, многочисленный Е долголетие, понятие, углубление, зеленью, Запорожье, коренья, тенью, ночью, Илья

23. В орудному відмінку подовження відбувається в усіх словах рядка:А тінь , радість, рослинність, молодість, повість, чесність Б ніч, річ, відомість, мазь, міль, мить, кількість, власність В молодь, галузь, розповідь, зустріч, Хатинь, повінь Г подорож, паралель, вісь, можливість, Русь, якість Д акварель, любов, активність, продуктивність, тінь, січ

24. Орфографічну помилку допущено в рядку:А суддя, Ілля, знаряддя, століття, обличчя, статтей, сторіччя Б відкриття, дослідження, спросоння, зрання, походження, буття В невпинно, узбіччя, латаття, коріння, миттю, сіллю, ллється Г повінню, галуззю, громаддя, розкішшю, зустріччю, навмання Д віддзеркалення, благословенний, покоління, денний, управління, узбіччя

25. Вкажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку:А вілла, комісія, бароко, голландець, група Б брутто, Ясси, Діккенс, Руссо, нетто В інтелігенція, імміграція, іррегулярний, Ніцца, ірреальний Г контрреволюція, апарат, колектив, сумма, панна Д барикада, ірраціональний, манна, шасі, мадонна

 

 

Чергування голосних звуків

Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися чергування голосних звуків (фонем).

Наприклад: стіл — столи, нести — носити, плести — заплітати, могти — допомагати.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З І

Це чергування є специфічним для української мови. Звуки [о], [е] виступають найчастіше у відкритих складах, [ і] — в закритих. Наприклад:

1. У різних формах того самого слова: семи — сім, осені — осінь, гори — гір, мого — мій, радість — радості — радістю, ніч — ночі — ніччю, піч — печі — піччю, Канів — Канева, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова.

2. У спільнокореневих словах: воля — вільний, будова — будівельник, робота — робітник, нога — підніжжя.

3. При зміні початкового звука [о] на [і] з'являється протетичний приголосний звук в: овес — вівса, око — вічко.

Примітка. У словах із звукосполученнями: -оро-, -оло-, -ере-, -еле- [о], [е] в закритих складах не переходить в [і].

Наприклад: подорож, мороз, сторож, очерет, шелест, прибережний, перед, через, посередній та ін.

ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА

При заміні слова голосні о, е в суфіксах випадають.

Наприклад: садок — садка, день — дня, орел — орла, сон — сну, беру — брати, день — дня, ставок — ставка, дзвінок — дзвінка

ЧЕРГУВАННЯ ПЕРЕД СУФІКСАМИ - а

ЧЕРГУВАННЯ Е З И у дієслівних коренях

У кількох дієслівних коренях е (ер) перед суфіксами -а-, -ува- чергується з и (ир): беру — збирАти, визбирувати; вмерти — вмирАти, дерти — здирАти, перу — обпирАти, простерти — простирАти, сперти — спирАти, терти — стирАти, жерти — пожирАти, стелити — застилАти (але: застеляти), клену {кляну) — проклинАти.

ЧЕРГУВАННЯ Е З І

У дієслівних коренях е перед суфіксами -а- чергується з і : плести — заплітАти, летіти — літАти, мести — замітАти

ЧЕРГУВАННЯ О З А

могти — помагАти, горіти — згарище, схопити — хапАти; котити — катАти, скочити — скакАти Але деякі слова цьому правилу не підлягають: вимовити — вимовляти, простити — прощати

Інші чергування голосних звуків

а) чергування і — а: сідати — садити; б) чергування и — і: бити — бій, бий — бійка; в) чергування е – о: шести — шостий, четвертий — чотири, жених — жонатий, пшениця – пшоно вечеря — вечора (від вечір), чернетка — чорний, вершечок — вершок, лієчка — лійок.

Словникові слова:багато, багаття, багатир (у значенні багач); гаразд, гарячий (але горіти); хазяїн, кажан, калач, богатир (у значенні силач), монастир, солдат, лопата, товар, козак, гончар, корявий, поганий тощо.

1. У якому рядку в усіх словах при зміні їх форми та доборі споріднених відбувається чергування голосних звуків?

А клонитися, рік, упертість, жонатий, лебідь

Б котити, міст, щирість, прапор, ремінь

В могти, сік, Федір, сом, річ

Г гребти, гість, Яків, нагорода, хміль

 

2. У кожному рядку виявіть слово, у якому не відбувається чергування голосних звуків при його творенні:А вечір, ківш, овес, чекати, водевільБ електропровід, тополя, вівці, таріль, леґіньВ завод, Тернопіль, четвертий, Канів, батьків Г Харків, щирість, Сергіїв, виселок, молодьД папір, очі, слобода, Севастополь, шість

3. Знайдіть рядок, у якому в усіх словах чергування [о], [е] з [і] відбувається в корені:А відвертість, Петрів, словоБ камінь, рій, дохідВ ковалів, устрій, радістьГвісь, шевців, особа

4. Укажіть рядок, у якому в усіх словах у групах –оро-, -оло-, -ере-, -еле- [о], [е] переходять в [і].А огорожа, нагорода, зеленьБ шелест, город, подорожВ положення, порох, волосГ голова, череда, борода

5. Визначте рядок, у якому в усіх словах [і] стоїть у відкритому складі:А ремінець, стрілець, ніжокБ сморід, вівця, оберіг В рівень, вільний, осіньГ устрій, певність, кілець

6. У якому рядку в усіх словах можливе чергування голосних звуків при словозміні чи словотворенні?А гатити, водопій, сон, мох, шелест Б особа, пшоно, череда, вовк, студент В голова, слово, осінь, Канів, день Г стояти, сім, джерело, тінь, берег Д вітер, женити, сторона, колгосп, рот

7. Установіть відповідність.Приклади: Чергування голосних звуків: 1 веч...ря - звеч...ра, ч...тири - ч...твертий А [і] з [и] 2 с…сти - с…діти, д...ти - д...тина Б [е] з [о] 3 н...ч.- н...чі - н...ччю, воля - в...льний В [е] з [и] 4 ст…рти – ст…рати, зд…рти – зд…рати Г [і] з [о], [е] 5 к…тати – к…тити, л…мити – зл…мати Д [о] з [а]

Чергування приголосних звуків

При зміні й творенні слів задньоротові (задньоязикові) приголосні г, к, х, ґ за певних умов (унаслідок теперішнього чи історичного пом'якшення) переходять у свистячі та шиплячі, а саме:

г – з - ж: нога — нозі — ніжка, друг — друзі — дружба

к - ц - ч: рука — руці — ручка, рік — у році — річний, вулиця — вуличний

х - с - ш: вухо — у вусі — вушко, рух — у русі — рушити, ковалиха — ковалишин

Також чергуються наступні приголосні звуки (здебільшого в дієслівних формах):

[г] - [ж]: бігти – біжу, могти — можу

[к]- [ч]: скакати – скачу; пекти — печений, печу

[х] - [ш]: брехати – брешу; колихати — колишу

[д] - [д͡ж]: сидіти – сиджу, ходити – ходжу, садити — саджу — посаджений

[д] - [ж]: уродити — урожай, огородити — огорожа, погода — погожий, переходити — перехожий, правда — справжній

[д] і [т] - [с]: веду - вести, ненавидіти - ненависть, цвіт - цвісти, мету - мести

[т] - [ч]: крутити – кручу, платити - плачу - заплачений, хотіти - хочуть

[з] - [ж]: казати – кажу

[с] - [ш]: носити – ношу; писати — пишу

[зд] - [жд͡ж]: їздити – їжджу

[ст] - [шч]: мастити – мащу, мостити – мощу, захистити — захищу — захищений, розмістити — розміщу — розміщувати

[б] - [бл]: любити – люблю

[в] - [вл]: мовити – мовлю

[м] - [мл]: тямити – тямлю

[п] - [пл]: купити – куплю

[ф] - [фл]: графити – графлю

Примітка: Проте внаслідок дисиміляції (розподібнення) звуків замість закономірного ч вимовляється й пишеться ш у словах рушник, рушниця, дворушник (від рука), мірошник (від мірка), торішній (від торік), соняшник (від сонце), сердешний (від серце, але: сердечний, серцевий). В інших подібних випадках незалежно від вимови пишеться буква ч: молочний, пшеничний, сонячний, ячний, яєчня.

Зміни (чергування) приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)

Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.

Два приголосних звука зливаються в один:

злиття звуків приклади

г, з, ж:+ ськ(ий) = зьк(ий) Кавказ + ськ = кавказький

Запоріжжя +ськ = запорізький

+ ств(о) = зтв(о) боягуз + ств = боягузтво

 

к, ц, ч:+ ськ(ий) = цьк(ий) Вінниця + ськ = вінницький

чумак + ськ + чумацький

+ ств(о) = цтв(о) козак + ств = козацтво

Молодець + ств = молодецтво

 

х, с, ш:+ ськ(ий) = ськ(ий) Черкаси + ськ = черкаський

чех + ськ = чеський

+ ств(о) = ств(о) птах + ств = птаство

 

Примітка: Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: чикагський, цюріхський, бакський, казахський, тюркський.

Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий) -к- випадає: Чукотка- чукотський, П'ятихатки- п'ятихатський.

Якщо твірна основа кінчається на д або т, то у вимові відбуваються різні зміни, а саме:

- на стику твірної основи і суфікса чується [дз], [ц] люд+ський [л'уд'з'кий]

люд+ство [л'удзтво]

брат+ський [брац'кий]

брат+ство [брацтво]

- кінцеві звуки твірної основи [т] і [ст] при збігу приголосних не вимовляються

студент+ський [студен'с'кий]

студент+ство [студенство]; турист+ський [туриc'кий], модерніст+ський [модерн'іс'кий]

Але на письмі ці зміни не позначаються - такі слова пишуться за морфологічним принципом: людський, людство, братський, братство, студентський, студентство, туристський.

Виняток становлять слова міський (міст[о]+ський) і хвацький (хват+ський), які пишуться за фонетичним принципом.

Нагадування: Звуки н, л, д, дз, з, т, ц, с перед суфіксом -ськ(ий) вимовляються м'яко: кінський [к,ін'с'кий], ковальський [ковал'с'кий], панський [пан'с'кий], волинський [волин'с'кий]. М'який знак перед -ськ(ий) ставиться лише після л, після інших букв перед -ськ(ий) м'який знак не ставиться: ковальський [ковал+ський], але: кінський [кін+ський].

Чергування приголосних при творенні вищого ступеня прикметників і прислівників

Кінцеві приголосні основи [г], [ж], [з'] за поєднання з суфіксом -ш- змінюються на [жч]: дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, близький — ближчий

Кінцевий приголосний основи [с] за поєднання з суфіксом -ш- змінюється на [шч] (на письмі -щ-): високий — вищий.

1. Позначте рядки, у яких в усіх словах можливе чергування приголосних звуків:А луг, плакати, журитися, пекти, любитиБ козак, безвість, пиріг, високий, ловитиВ дорога, рука, тихо, ліпити, дорогийГ життя, стежка, місяченько, графити, кріпити

2. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах можливе чергування приголосних звуків при словозміні чи словотворенні.А садити, світити, вчити, дерти, вимірювати Б мостити, пекти, ловити, любити, хотіти В дробити, оформлювати, стерегти, брати, везти Г берегти, їздити, кликати, мести, жити Д бігти, кришити, ломити, терти, упирати

3. У кожному рядку виявіть слово, у якому не відбувається чергування приголосних звуків при його творенні. А пташина1, кожушина2, машина3, глушина4Б блищати1, рушати2, вбачати3,повужчати4В чарівниця1, мрійниця2, попутниця3, таємниця Г козачий1, вовчий2, павичий3, лелечий4 Д вишка1, чувашка2, казашка3, острашка4

4.Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних звуків:Азсипати, дужка, розпач, жінціБосвітній, зарядка, молотьба, розжувати

В якби, зшити, навесні, ягідки

Г зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці

Д легкий, екзамен, ліжко, безсердечний

 

5. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається уподібнення приголосних звуків:

А безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба

Б дьогтю, кузня, пругкий, казка

В піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці

Г сережка, двигтить, стіжки, зчистити

Д пісня, вокзал, рюкзак, ложка

 

6. У якому рядку правильно відображено чергування приголосних при словотворенні:

А х, ч, ц + ськ(ий) = цьк(ий), г, ж, з + ств(о) = зтв(о), х, ш, ц + ств(о) =ств(о)

Б х, ч, ц + ств (о) = цтв(о), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий), х, ч, ц + ськ(ий) = цьк(ий)

В х, ш, ц + ств(о) = ств(о), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий), к, ч, ц + ськ(ий)=цьк(ий)

Г г, ж, з + ств(о) = зтв(о), к, ч, х + ськ(ий) =ськ(ий), г, ж, з + ськ(ий) = зьк(ий)

Д к, ч, ц + ськ(ий)=цьк(ий), г, ж, з + ств(о) = зтв(о), х, ш, с + ств(о) =ств(о)

 

7. У якому рядку всі слова записані правильно?

А вояцтво, козацтво, убозтво, сусідцтво, товариство

Б юнацтво, братство, каліцтво, жіноцтво, боягузтво

В агенство, птаство, дивацтво, ремісництво, молодецтво

Г чумацтво, сиріцтво, людство, кріпацтво, дитинство

Д парубоцтво, багацтво, птаство, лісництво, ткацтво

 

8. У якому рядку при утворенні прикметників із суфіксом -ськ- від усіх іменників відбудуться зміни
приголосних при словотворенні?

А латиш, киргиз, козак, юнак, Сиваш Б турист, калмик, Париж, кріпак, птах

В білорус, студент, Волга, німець, туркмен Г Одеса, завод, журналіст, перекладач, молодець, товариш

 

9. У якому рядку всі слова пишуться з суфіксом –цьк- ?

А німе..кий, вінни..кий, оде..кий, черка..кий, молоде..кий

Б криворі..кий, студент..кий, люд..кий, гайдама..кий

В кременчу..кий, тка..кий, кагарли..кий, коза..кий, чума..кий

Г чиновни..кий, овру..кий, золотоні..кий, автомобіліст..кий

Д юна..кий, сиріт..кий, азов..кий, уман..кий, доне..кий

 

10.У якому рядку всі слова з суфіксами –ств-, -цтв-, -зтв- записано правильно?

А юнацтво, купецтво, боягузтво, сусідцтво, товариство

Б парубоцтво, багацтво, рільництво, тваринництво, птахівництво

В чиновництво, каліцтво, брацтво, товариство, ткацтво

Г убозтво, людство, дитинство, жіноцтво, виробництво

Д студенство, кріпацтво, юнацтво, лісництво, сирітство

 

11. У якому рядку всі слова записано правильно, відповідно до норм правопису?

А викладацький, брацький, лекший, дощаний, пшеничний

Б дорощий, молочний, козачина, козакський, боягузтво

В галицький, тюрський, Донеччина, казахський, молодецтво

Г вужчати, місячний, вощаний, ладозький, золотоніський

Д кавказький, дущати, Галиччина, птахство, французький.

 

12. У якому рядку всі слова слід писати з –чч-?

А гуцуль..ина, Вінни..ина, Суми..ина, Уман..ина, Харків..ина

Б Гали..ина, Туре..ина, Доне..ина, гайдама..ина, Німе..ина

В Хмельни..ина, коза..ина, Дрогоби..ина, Слова..ина, Овру..ина

Г Львів..ина, Прилу..ина, Черка..ина, гетьман..ина, воя..ина

Д Харків..ина, Чернігів..ина, Київ..ина,Смілян..ина, Чигирин..ина

 

13. При утворенні від поданих іменників прикметників за допомогою суфікса -ськ- чергування приголосних не відбувається в обох словах рядка:

А Париж, калмик Б Гаага, Виборг

В Буг, Чорнухи

Г Перемишль, казах

Д Іртиш, чех

 

14. Прикметники з суфіксом -зьк- утворюються від усіх іменників рядка:

А Золотоноша, молодець, студент, Буг

Б Волга, товариш, турист, черкес

В Криворіжжя, Забужжя, Ладога, Таганрог Г француз, ремісник, турок, брат

 

15. При творені ступенів порівняння прикметників, чергування приголосних звуків відбуватиметься в усіх словах, крім (цифрою позначено наступне слово):

Добре ім'я (1) (дороге) за великі багатства, а доброзичливість цінніша за срібло та золото. (З Біблії). Для того, хто деревце посадив, земля стає і (2) (близька), і рідніша. (Е. Саталкіна). Минає вічність, як тимчасовість, закон (3) (високий) у серці — Совість. (Т. Мельниченко). (4) (Пр..красна) мати щаслива. (В. Симоненко). Тихіший від води, (5) (низький) від трави (фразеологізм).

А – першого, Б- другого, В – третього, Г – четвертого, Д – п’ятого

16. Чергування голосних звуків відбувається в словах вірша (цифрою позначено наступне слово), крім:

БАБУСІ Дай, бабусю, поцілую сивину твого (1) волосся, теплим диханням зігрію снігом вибілені (2) коси. Може, і на них розтане (3) лоскотливий (4) іній срібний, мов химерні візерунки на замерзлій з (5) ночі шибі. (Анатолій Костецький)

А – першого, Б- другого, В – третього, Г – четвертого, Д – п’ятого

17. Чергування звуків (голосних або приголосних) відбувається в усіх словах (цифрою позначено наступне слово), крім:

Що воно (1) дзвонить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від маленької ялинки, що (2) росте у нас на (3) шкільному подвір'ї. (4) Вслухаюся і (5) дивуюся. То (6) дзвонять маленькі (7) сніжинки. Висять на ялинкових (8) гілочках, доторкуються одна до одної, немов срібні (9) дзвіночки. І дзвенять, дзвенять... Аж місяць прислухається до того дзвону. (Василь Сухомлинський)

А – першого, Б- другого, В – третього, Г – четвертого, Д – п’ятого, Е – шостого, Є – сьомого, Ж – восьмого, З – дев’ятого

 





Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 2294; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.145.96.122
Генерация страницы за: 0.216 сек.