Шлюб припиняється з різних підстав

Припинення шлюбу

Факт припинення шлюбу розуміють як припинення правовідносин між подружжям, що тягне за собою припинення певних прав та обов’язків. Порядок припинення шлюбу регулюється Гл. 11 СК.

Під припиненням шлюбу розуміється припинення правовідносин між подружжям, що викликані настан­ням певних юридичних фактів.

Шлюб може припинятися внаслідок смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного із подружжя. Громадянин може бути оголошений помер­лим у судовому порядку у випадку, якщо в місці його постійного проживання немає відомостей про нього протягом трьох років, а якщо він пропав безвісти - за обставин, що загрожували смертю (наприклад, обвал) чи які дають підстави передбачити його загибель від нещасного випадку (пожежа) протягом шести місяців. В особливу групу закон виділяє осіб, які пропали безвіс­ти у зв'язку з воєнними діями. Такі особи можуть бути оголошені померлими не раніше, ніж після закінчення двох років з дня закінчення воєнних дій. Тобто, у даному випадку, питання про розірвання шлюбу не порушується, бо у випадку смерті одного з подружжя або оголошення його померлим правовідносини між подружжям припиняються.

Якщо особа, яка була оголошена померлою, з'яви­лася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з ін­шою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

Крім цієї підстави, шлюб може розриватися в судовому порядку або через органи РАЦСу.

За спільною згодою подружжя, які не мають неповнолітніх дітей, незалежно від наявності між ними майнового спору, розірвання шлюбу проводиться в органах РАЦСу.

За заявою одного з подружжя в органах РАЦСу шлюб може бути розірваний у тих випадках, коли дру­гий з подружжя:

1) визнаний судом безвісти відсутнім (якщо протягом одного року за місцем постійного проживання громадянина немає відомостей про нього, він може бути в судовому порядку визнаний безвісти відсутнім, і на підставі рішення суду органи РАЦСу реєструють розірвання шлюбу);

2) визнаний судом недієздатним;

3) засуджений за скоєний злочин до позбавлення волі на строк не менше трьох років.

У зазначених випадках шлюб розривається неза­лежно від наявності між подружжям майнового спору та дітей віком до 18 років.

За заявою заінтересованої особи розірвання шлю­бу, яке здійснювалося за спільною заявою обох з встановлено, що жінка та чоловік продовжували про­живати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюб­ні відносини.

Основним способом розірвання шлюбу є судовий. У судовому порядку шлюб розривається у таких випад­ках:

- коли один з подружжя не погоджується на розлучення;

- коли виникає майновий спір між подружжям;

- коли в подружжя є неповнолітні діти.

При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен встановити дійсні мотиви розлучення, з'ясу­вати фактичні стосунки подружжя і вжити заходів до їх примирення.

Шлюб розривається, якщо судом буде встанов­лено, що подальше спільне життя подружжя і збере­ження сім'ї стали неможливими.

Згідно з ч. 2 ст. 110 Сімейного кодексу України по­зов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений під час вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подруж­жя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Але чо­ловік, дружина мають право пред'явити позов про ро­зірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Крім цього, чоловік, дружина мають право пред'явити такий позов до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дити­ни виключено із актового запису про народження дити­ни.

Законодавець надає право на пред'явлення позо­ву про розірвання шлюбу опікуну дитини чи того з под­ружжя, хто визнаний недієздатним, якщо цього вимага­ють інтереси останніх. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішен­ням суду про розірвання шлюбу.

Дата добавления: 2015-05-31