Тема 2. Основні поняття теорії державави і права

Таблиця 2. Держава: поняття та основні ознаки.

Термін	Визначення
Держава	це особлива організація політичної влади, що існує в соціально неоднорідному суспільстві і за допомогою якої здійснюється управління суспільством.
Територія	Це відокремлена кордонами частина земної кулі, на яку поширюється суверенітет держави і в межах якої населення перетворюється на громадян
Суверенітет	Політико-правова властивість державної влади, що виявляється в її верховенстві, незалежності, неподільності або єдності, повноті, рівноправності у зовнішніх відносинах

Таблиця 3. Суверенітет держави.

Суверенітет держави— це політико-правова властивість державної влади, означає верховенство, повноту і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах
Основні ознаки державного суверенітету	Верховенство	Відсутність іншої суспільної влади на території країни, вищої за державну
Незалежність	Можливість самостійно приймати рішення всередині країни і зовні за умови дотримання приписів міжнародного права і національного законодавства
Самостійність	Державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи інших суспільств
Неподільність (або єдність)	Єдність влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади
Повнота	Поширення державної влади на всі сфери державного життя і на все населення країни
Рівноправність у зовнішніх відносинах	Наявність у міжнародних відносинах таких само прав і обов’язків, як і в інших держав
Гарантії державного суверенітету	Це умови та засоби, за допомогою яких забезпечується державний суверенітет, а саме	Волевиявлення народу, який бажає щоб держава була суверенною
Спроможність економічного потенціалу держави
Військова могутність, спрямована на захист країни від зовнішньої агресії
Міжнародне визнання суверенітету держави

Таблиця 4. Основні теорії походження держави і права.

Назва теорії	Сутність теорії	Представники
Теологічна	пояснює походження держави і права Божою волею, процес виникнення і розвитку держави і права є аналогічним процесу створення Богом світу	А. Блаженний (354–340) — його праця «Про град Божий»; Ф. Аквінський (1225–1274) — його праця «Про правління правителів»
Патріархальна	доводить, що виникнення держави і права є результатом розвитку сім’ї, зокрема батьківської (патріархальної) влади	Платон (427–347) — його праці «Держава» і «закони»; Аристотель, Жан Боден, Микола Михайловський, Генрих Мен
Договірна	доводить, що походження держави і права є результатом укладення угоди між людьми і усвідомлення ними своїх прав, потреб та інтересів	Епікур, Протагор, Лукрецій Кар, Гуґо Ґроцій, Спіноза, Дж. Локк, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо, Олександр Радищев
Органічна	ототожнює виникнення, будову і функції держави з виникненням, будовою і функціями живого організму	Герберт Спенсер (1820–1903) — його праця «Система синтетичної філософії»
Економічна	доводить, що держава і право виникли внаслідок дій об’єктивних процесів економічного розвитку суспільства	Карл Маркс, В. І. Ленін, Фрідріх Енгельс — його праця «Походження сім’ї, приватної власності і держави»
Психологічна	пояснює виникнення держави і права особливими властивостями людської психіки — потребою людей жити в організованому суспільстві	Лев Петражинський, Габріель Тард — його праця «Суспільна думка і натовп»
Насильства	пояснює виникнення держави і права застосуванням зовнішнього або внутрішнього насильства одних людей над іншими	Людвіг Гумплович, Карл Каутський, Ф. Опенгеймер, Євген Дюрінг
Демографічна	стверджує, що населення збільшується у геометричній прогресії, а засоби існування — в арифметичній, і тому держава необхідна, щоб примусово спрямовувати суспільство шляхом регламентації поведінки населення	Г. Р. Мальтус
Сакральна	доводить, що влада має магічне походження. Першими носіями влади були маги, жерці, чаклуни, боги	Д. Фрейзер
Географічного детермінізму	вважає, що географічні особливості певної території є основним фактором виникнення на цій території відповідних держав	Монтеск’є — його праця «Дух законов»
Гідравлічна	ґрунтується на факті, що перші держави з’явилися на берегах великих річок, населення мало боротися з повенями, вирішувати проблему зрошення землі. Для вирішення цих питань і була потрібна рання державність	К. Віттфогель
Дифузійна	вважає, що держава є результатом передачі досвіду управління від одних народів до інших	Гренбер

Таблиця 5. Форма державного правління.

Форма державного правління — це елемент форми держави, що відображає певний порядок (процес) утворення та організації вищих органів державної влади
Характеризує
Структуру вищих органів державної влади	Порядок утворення вищих органів державної влади	Розподіл повноважень між вищими органами державної влади	Принципи взаємодії державно-владних структур у процесі здійснення ними повноважень

Форма державного правління	Характеристика	Різновиди
Монархія	форма правління, за якої вища влада у державі цілком або частково належить однієї особі — монарху і, як правило, переходить у спадок найближчим родичам (спадкова монархія)	· необмежені (абсолютні); · обмежені (дуалістичні і парламентарні)
Республіка	форма правління, за якої вища влада здійснюється виборним колегіальним органом — парламентом, який обирається населенням країни на певний строк, а значну роль у здійсненні владних повноважень відіграють президент та уряд, які разом із парламентом беруть участь у здійсненні державної влади	· парламентська; · президентська; · змішана (президентсько-парламентська або парламентсько-президентська)

Схема 6. Форма державного устрою

Різновиди:
Унітарна держава	Федеративна держава	Конфедеративна держава
Це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету	Це союзна держава, що складається з територій — суб’єктів федерації, які мають обмежений суверенітет	Це союз держав, які на основі договору об’єднані для досягнення певних цілей одним або декількома органами (наприклад, військовими) при збереженні в інших питаннях повного суверенітету

Схема 7. Форма державного (політичного) режиму.

Демократичний режим	Антидемократичний режим
Стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, дотриманні основних прав і свобод людини і громадянина	Стан політичного життя, за якого державна влада значно обмежується, а то й зовсім усуваються можливості реального впливу громадян та їх об єднань на управління державою, обмежуються чи порушуються основні права і свободи людини і громадянина, влада зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб або однієї особи

Антидемократичний режим
Тоталітарний режим	Авторитарний режим	Тиранія	Теократія	Охлократія
Сукупність засобів, методів, способів здійснення політичної влади, за якої вона прагне контролювати всі сфери суспільного життя і повністю підкорити людину	Система організації політичної влади, при якій одна особо чи група осіб монопольно здійснює владу за мінімальної участі народу	Встановлюється й утримується шляхом насильства	Влада перебуває в руках духовенства	Влада натовпу

Таблиця 8. Правова держава.

Правова держава	це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав і свобод
Основні ознаки:
	Верховенство права в регулюванні суспільних відносин та управлінні державними справами, верховенство правових законів держави над політикою, політичною й фізичною силою держави
	Поділ суверенної державної влади, яка належить народу, на законодавчу, виконавчу і судову
	Верховенство громадянського суспільства над державою та її апаратом
	Юридичне закріплення і фактичне забезпечення основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина в конституції та законах держави
	Взаємоповага і взаємовідповідальність особи і держави за принципом: як держава ставиться до своїх громадян, так і громадяни ставляться до держави
	Громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом, а державі та її посадовим особам — лише те, що дозволено законом
	Діалектичне поєднання форм представницької і безпосередньої демократії, демократичний плюралізм і гласність, діяльність політичних партій і громадських організацій у рамках конституції та законів
	Високий рівень правосвідомості, політичної, правової і моральної культури державної влади і громадян
	Управління суспільством і державою за допомогою демократичних, правових, ненасильницьких форм і методів з поєднанням і врахуванням інтересів усіх класів та соціальних груп
	Наявність ефективної правоохоронної системи, правозаконності й правопорядку
	Пріоритет загальнолюдських моральних цінностей над класовими, клановими, груповими

Таблиця 9. Право: поняття та основні ознаки.

Право	це система загальнообов’язкових, формально визнаних правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою з метою упорядкування та регулювання суспільних відносин
Ознаки:
	Право — це не одна норма (норма — у перекладі з грецької означає правило поведінки), а сукупність або система норм
	Норми права виражають волю панівного класу, який знаходиться при владі, або компроміс класів і соціальних груп чи волю всього народу
	Норми права встановлюються або санкціонуються (офіційно схвалюються) державою
	Формальна визначеність права вказує на те, що норми права сформульовані за правилами граматики і формальної логіки і викладені в нормативно-правових актах, а також, складають систему писаного права
	Норми права регулюють найбільш важливі суспільні відносини з позиції держави і суспільства
	Норми права є загальнообов’язковими, є єдиною системою приписів, обов’язкових для всього населення, що проживає на території певної держави
	Норми права охороняються заходами державного примусу у випадку їх порушень або шляхом застосування юридичних санкцій

Таблиця 10. Основні види джерел права.

Основні джерела права	Правовий звичай	Санкціоноване (тобто офіційно схвалене) державою правило поведінки, що склалося в результаті тривалого повторення людьми певних дій
Правовий прецедент	Судове чи адміністративне рішення з конкретної юридичної справи, якому надається обов’язкове значення під час вирішення всіх наступних аналогічних справ
Релігійно-правові норми	Санкціоновані державою церковні канони (правила) та інші релігійні норми, яким надається загальнообов’язковий характер
Нормативно-правовий акт	Письмовий документ компетентного органу держави, у якому закріплено правило поведінки загальнообов’язкового характеру, що забезпечується державою
Нормативно-правовий договір	Документ загального характеру, що встановлюється за взаємною домовленістю кількох суб’єктів і забезпечується державою
Міжнародно-правовий акт	Документ міжнародного співтовариства, який з санкції держави поширюється на її території

Таблиця 11. Правова система: поняття та основні елементи.

Правова система	сукупність взаємопов’язаних юридичних засобів, за допомогою яких регулюються суспільні відносини
Юридичні засоби правової системи
Правові норми	Формально обов’язкові правила поведінки, що мають загальний характер, установлюються або санкціонуються державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю
Правові принципи	Такі важливі засади, які відображають основи побудови права
Юридичні установи	Правотворчі, правовиконавчі та правоохоронні органи держави, які спрямовують свою діяльність на реалізацію і захист права, боротьбу з його порушенням
Правотворчість	Особливий вид соціальної діяльності, що складається з послідовних операцій, результатом яких стає прийняття нормативно-правового акта
Реалізація права	Втілення права в життя, яке здійснюється у формі його використання, дотримання, виконання, застосування
Правова культура	Сукупність правових поглядів, ідей, уявлень, почуттів, рівень юридичної техніки, законодавства, законності, які характерні для конкретного суспільства
Правопорядок	Режим упорядкованості, організованості суспільних відносин, що існує в державі за умови належного дотримання законності

Таблиця 12. Норми права: поняття, ознаки.

Норма права	це обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що в установленому порядку приймається, здійснюється та забезпечується відповідними державними органами в межах їх компетенції, спрямоване на регулювання різних сфер суспільних відносин і захист соціальних цінностей шляхом встановлення юридичних прав і обов’язків суб’єктів права і охороняється від порушень заходами державного примусу
Ознаки, що відрізняють норми права від інших соціальних норм
	Норма права — це таке правило поведінки, яке регулює найбільш важливі суспільні відносини, на відміну від інших соціальних норм
	Це правило поведінки формулюється у вигляді юридичних прав і обов’язків суб’єктів суспільних відносин
	Норма права — це формально визначене правило поведінки, яке зафіксоване в нормативно-правовому акті за законами формальної логіки і граматики
	Норма права — це правило поведінки, яке охороняється державною владою від порушень, а у випадку порушень держава застосовує юридичні санкції
	Це правило поведінки встановлене або санкціоноване державою чи її окремими органами і має офіційний характер на відміну від інших правил поведінки
	Ці правила поведінки можуть змінюватись або відмінятись тими державними органами, які їх приймали (видавали) або вищестоящими органами
	Норма права є загальнообов’язковою для виконання всім населенням і посадовими особами державних органів

Таблиця13. Структура норми права.

Структура норми права	внутрішня будова норми права, що виявляється у взаємодії її основних структурних частин (елементів)
Елементи:
Гіпотеза (передбачення)	Така частина (елемент) норми права, що вказує на конкретні життєві обставини чи умови, з настанням яких виникають права і обов’язки, юридичні факти і правовідносини
Диспозиція (розпорядження)	Така частина (елемент) норми права, що вказує на саме правила поведінки — права та обов’язки учасників правовідносин
Санкція (стягнення)	Така частина (елемент) норми права, яка визначає міру державного впливу (заходи державного примусу), що застосовуються до порушника прав та норм обов’язків, передбачених диспозицією норми

Таблиця 14. Законодавство.

Законодавство— це сукупність чинних нормативно-правових актів правотворчих органів, що регулюють правовідносини в державі
Система законодавства— це сукупність упорядкованих певним чином нормативно-правових актів держави
Нормативно-правовий акт	Визначення
Закон	нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної законодавчої влади або самого народу, який регулює найбільш важливі суспільні відносини, виражає волю та інтереси більшості населення, має вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів
Постанова	· нормативний акт органу законодавчої влади — Верховної Ради України — з організаційних питань (про порядок уведення в дію закону, про результати розгляду парламентом якогось питання тощо); · нормативний акт вищого органу виконавчої влади — Кабміну України — з питань економіки, промислової політики, освіти, культури, загальних питань тощо
Декрет	один із видів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади (в Україні декрети видавав Кабмін України, якому парламент делегував повноваження законодавчої влади)
Указ	нормативно-правовий акт, виданий главою держави
Положення	правовий акт, що встановлює основні правила організаційної діяльності підприємств, установ і організацій
Наказ	правовий акт, що видається на підставі й на виконання чинних законів, урядових постанов і розпоряджень, наказів, положень та інструкцій вищестоящих органів
Інструкція	правовий акт органу управління, яким визначаються правила, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності установ, підприємств, окремих їх підрозділів і служб, а також посадових осіб або громадян

Таблиця 15. Система права і система законодавства.

Система права	Система законодавства
Об’єктивно зумовлена внутрішня організація і структура (будова) права, яка виражає єдність і узгодженість правових норм та об’єктивний поділ їх на галузі та інститути залежно від особливостей суспільних відносин	Сукупність законів і підзаконних нормативних актів, які виражають зміст правових норм, принципів, декларацій і спрямовані на регулювання неоднорідної сукупності суспільних відносин
Відмінності
Первинним елементом є норма права	Первинним елементом є нормативний (законодавчий) акт
За об’ємом матеріалу, система права вужча від системи законодавства, оскільки вона включає лише норми права	За об’ємом матеріалу, законодавство ширше системи права, оскільки воно включає, крім норм права, правові поняття, завдання, цілі і мотиви прийняття нормативних актів, програмні положення, декларації, які не входять у систему права
Внутрішня структура системи права включає галузі, інститути та норми права	Внутрішня структура системи законодавства включає галузі законодавства, нормативні інститути та нормативні приписи
Система права виходить тільки із галузей та інститутів права	Система законодавства не співпадає з галузями і інститутами системи права, оскільки вона включає норми різних галузей права і виконує потреби державного управління, потреби громадянського суспільства

Дата добавления: 2015-05-26