Обов’язків

При виконанні службових

Особового складу ОВС України

Щодо травматизму, загибелі

Аналітичні довідки

В сучасних умовах діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) України нагального вирішення потребує проблема попередження надзвичайних подій (НП) серед особового складу і, в першу чергу, тих, які призводять до травматизму та загибелі співробітників ОВС. На актуальність проблеми наголошується, зокрема, рішеннях колегії МВС України від 21.10.2000 року №7Км/9 "Про стан професійної підготовки та безпеки особового складу ОВС України та заходи щодо їх вдосконалення відповідно до завдань Президента України з питань забезпечення належного громадського порядку та протидії злочинності в державі", від 15.05. 2001 року №1Км/1 "Про стан дисципліни і законності в діяльності органів внутрішніх справ та заходи щодо їх зміцнення" та рекомендаціях міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми роботи з персоналом ОВС", (Харків, 17-18 червня 1999 р.).

На виконання доручення начальника Департаменту роботи з персоналом: МВС України Курко М.Н. (№ 6/3-712 від 22.02.02. р.) в НЛ-3 НДІ НАВСУ проведено експрес-дослідження НП, пов'язаних з травматизмом та загибеллю працівників ОВС.

Емпіричну базу становили матеріали службових розслідувань та спецповідомлень про надзвичайні події по УМВС України в областях, Криму, мм. Києві і Севастополі (суцільна вибірка - 1064 осіб; інформація по кожному конкретному випадку накопичувалась за 67 показниками) і статистичні дані МВС України - Ф.Ф.9(П 3; 4); 10-13(4); 11(1; 2) за 1990-2001 рр. (мал.1).

Згідно.із статистичними даними МВС України, починаючи з 1996р. відмічається загальне поступове зниження кількості НП з фізичними наслідками (мал.1). Лише у 1998 році спостерігався сплеск випадків загибелі особового складу (у тому числі і при виконанні службових обов'язків), що було статистично підтверджено і аналізом матеріалів спецповідомлень за вивчений період.

Таким чином, можна констатувати тенденцію до зменшення загальної кількості випадків фізичного травматизму та загибелі працівників органів внутрішніх справ.

Наслідки НП по службах.

Показники випадків загибелі та поранень працівників ОВС по службах у 1998-2001 рр. на 1000 осіб особового складу представлені на мал. № 2.

Розрахункові коефіцієнти загибелі та поранень працівників (кількість 1

відповідних НП на 1000 осіб особового складу) по службах за чотири останні 1

роки дозволяють визначити ієрархію останніх в залежності від ступеню 1

"вразливості" (табл.1).

Таблиця 1. Розподіл служб за коефіцієнтом НП з фізичними наслідками 1 (на 1000 чол.) 1

Наслідки НП	Служби * (в порядку зменшення усередненого коефіцієнта НП за останні чотири роки)
Загибель особового складу	ДІМ (0,85) - ДАІ (0,72) - КР (0,70) - УБОЗ (0,60) - ДСБЕЗ (0,53) | - ППСМ (0,52) - Слідство (0,40) - ДСО (0,35)
Фізичні ушкодження	ППСМ (3,87) - ДІМ (3,32) - КР (3,22) - ДАІ (2,71) - УБОЗ (2,52) -ДСБЕЗ (1,53) - Слідство (0,95) - ДСО (0,67)

♦ - інші служби не зазначені.

За усередненими абсолютними значеннями частоти НП з фізичними 1

наслідками ієрархія уражуваності кожної із служб виглядає наступним чином 1

(табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл служб за кількістю НП з фізичними наслідками

Наслідки НП	Служби * (в порядку зменшення середньорічної кількості НП з фізичними наслідками)
Загибель особового складу	ДАІ - ДСО - ДІМ - ППСМ - КР - Слідство - ДСБЕЗ - УБОЗ
Фізичні ушкодження	ППСМ - ДАІ - КР - ДІМ - ДСО - УБОЗ - Слідство - ДСБЕЗ

* - інші служби не зазначені

Результати співставлення даних табл. № 1 та № 2 свідчать, по-перше, про наявність певної диференціації серед провідних служб ОВС за частотою виникнення НП з фізичними наслідками; по-друге, про необхідність управлінських, організаційних, методичних і профілактичних заходів щодо підвищення особистої безпеки працівників. Так, найбільш небезпечними у плані отримання фізичних ушкоджень чи загибелі працівників виявляються служби ДАЇ» ДІМ, ППСМ і КР.

Безумовно, що для остаточного висновку відносно ступеня "вразливості" тієї чи іншої служби необхідним доповненням є визначення, за'яких обставин відбувалися НП, насамперед випадки тимчасових і безповоротних втрат особового складу при виконанні службових обов'язків.

При виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку найбільш "вразливими"є (табл. 3):

Наслідки НП	Служби * (в порядку зменшення усередненого коефіцієнта НП за останні чотири роки)
Загибель особового складу	ППСМ - ДІМ - ДАІ - КР - УБОЗ - ДСО - ДСБЕЗ - слідство
Фізичні ушкодження	ППСМ - ДІМ - КР - ДАІ - УБОЗ - ДСБЕЗ - ДСО - слідство

Як видно з таблиці № 3, при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку (під час служби) у "групі ризику" знаходяться працівники міліції громадської безпеки і кримінальної міліції - ППСМ, ДІМ, ДАІ.КР.

В інших обставинах (у відпустці, побуті та ін.) служби за ступенем "вразливості" розподілилися таким чином (табл. 4):

Таблиця № 4. Розподіл служб за коефіцієнтом НП з фізичними наслідками, які сталися не при виконанні службових обов'язків.

Наслідки НП	Служби (в порядку зменшення усередненого коефіцієнта НП за останні чотири роки)
Загибель особового складу	ДСБЕЗ - УБОЗ - ДІМ - ППСМ - ВКР - ДАІ - слідство - ДСО
Фізичні ушкодження	[ УБОЗ - ДСБЕЗ - ППСМ - ДАІ - ДІМ - ВКР - слідство - ДСО

В ситуаціях, які не пов'язані з виконанням службових обов'язків (у відпустці, побуті та ін.), найбільш небезпечно поводять себе працівники УБОЗ, ДСБЕЗ, ППСМ та ДІМ.

Враховуюче все вищевикладене, керівникам ППСМ, ДІМ, ДАІ, ВКР для зменшення втрат особового складу під час виконання службових завдань необхідно вжити невідкладних заходів щодо підвищення рівня професійної майстерності своїх пыдлеглих.

Керівникам же УБОЗ, ДСБЕЗ, ДІМ необхідно зосередити увагу на проведенні профілактично-виховних заходів щодо запобігання втрат особового складу у побуті.

Наслідки НП серед особового складу за віком.

У 1999-2001 роках спостерігається зниження частоти НП з фізичними наслідками практично у всіх чотирьох вікових групах у порівнянні з показниками 1996 р., 1998 р. При цьому, перше місце по уразливості залишається за віковою групою 30-40 років (39,3% НП з фізичними наслідками). Друге місце посідає вікова група 25-29 років (31,2%), третє -наймолодша група у віці 18-24 роки (17,4%). Останнє місце за частотою НП займає група, яку складають, співробітники віком більше 40 років -12,1% (мал.З).

Таким чином, найбільш небезпечним за частотою виникнення НП з фізичними наслідками можна визначити віковий діапазон від 25 до 40 років, на долю якого припадає більше 70 відсотків таких випадків.

Як і у попередні роки втрати особового складу внаслідок суїциду найбільше поширені також у віковому діапазоні від 25 до 40 років.

На мал. 4 подані гістограми розподілу наслідків НП за обставинами у різних вікових групах. За частотою випадків загибелі працівників при виконанні службових обов'язків не виявляється будь-яких відмінностей у вікових групах 18-24, 25-29 та більше 40 років. В той же час спостерігається поступове прогресивне підвищення частоти таких випадків від першої до третьої вікової групи, при обставинах, не пов'язаних безпосередньо з виконанням службових обов'язків.

За таких умов така ж сама залежність, але менше виражена, реєструється і по кількості фізичних ушкоджень.

Наслідки НП в залежності від стажу роботи в ОВС

За абсолютними даними частоти НП з фізичними наслідками випадки фізичних ушкоджень у встановлених інтервалах стажу роботи від одного і більше 10 років практично реєструвалися на одному рівні; випадки загибелі, навпаки, виявили тенденцію до збільшення. Істотні відмінності спостерігаються лише у групі працівників зі стажем роботи до року: в цій групі НП з фізичними наслідками реєструвалися достовірно рідше.

Зареєстрована динаміка випадків НП з фізичними ушкодженнями чи загибеллю працівників (див. графіки розрахункових коефіцієнтів травматизму у різних за стажем роботи групах - на мал. 5) дає підстави зробити такі висновки:

по-перше, загальна тенденція до збільшення частоти НП з фізичними наслідками, що виявляється вже після трьох років роботи в органах внутрішніх справ, аналогічна зареєстрованої у дослідженнях попередніх років і певним чином пов'язана з феноменом психологічної професійної деформації;

по-друге, відносно стабільний рівень фізичного травматизму у діапазонах 3-10 та більше 10 років стажу роботи в ОВС, очевидно, свідчить про відсутність ефективної системи заходів щодо перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС. На користь останнього припущення свідчать і абсолютні, і розрахункові дані щодо рівня НП з фізичними наслідками у працівників зі стажем роботи до року, тобто таких, які тільки що закінчили початкову підготовку, мають тільки що набуті навички і додержуються правил безпеки, яких навчилися.

Стаж роботи та наслідки НП за обставинами Кількість загиблих співробітників ОВС (на 100 чоловік)

0.60 0.50 0.40 0.30 0.20 0.10 0.00

Кількість поранених співробітників ОВС (на 1000 чоловік)

1,20 1.00 0,80 0,60 0,40 0,20 0,00

До 3 років

3-10 років

Більше 10 років

При виконанні службових обовязків

При інших обставинах

Наслідки НП в залежності від видів події

Аналіз загального масиву спецповідомлень про НП з фізичними наслідками за вказаний період дозволив виділити 10 найпоширених, типових ситуацій (видів подій), за яких настають тимчасові чи безповоротні втрати особового складу (мал. 6).

Визначено, що в загальній структурі втрат, як і раніше, переважна кількість НП з фізичними наслідками виникає при ДТП, при затриманні, раптовому нападі та фізичній протидії з боку правопорушників і злочинців. При цьому, приблизно у 60-70% випадків має місце комбінація травмуючих факторів, наприклад, фізична протидія і використання зброї злочинцем при його затриманні. Залишаються невиправдано високими показники травматизму та загибелі працівників у побуті, частка яких становила від 18,1% до 22,2%.

Розподіл наслыдків в залежності від видів НП (%)

За частотою виникнення НП, які призвели до загибелі працівників ОВС, перші три місця посідають:

- ДТП на особистому транспорті;

- ДТП на службовому транспорті;

- Раптовий напад однієї чи більше осіб

Фізичні ушкодження, в свою чергу, виникали при:

- фізичній протидії правопорушників

- затриманні однієї чи більше осіб

- ДТП на особистому транспорті.

Психологічні складові НП з фізичними наслідками

Як і в будь-якій іншій сфері професійної діяльності особиста безпека виконавця в значній мірі залежить від психологічних чинників що передують небезпечній ситуації* або безпосередньо формують її. Серед таких чинників вирішальним є психологічна готовність працівника до професійно ефективних і, в той же час, безпомилково безпечних дій. Якісна і кількісна характеристика такої готовності визначається трьома відповідними показниками:

1) частотою НП з фізичними наслідками, що виникли при

запланованих професійних діях працівника;

2) частотою і наслідками НП, що виникли при діях в несподіваних

ситуаціях, які характеризуються дефіцитом часу для прийняття рішення;

3) частотою і наслідками НП, що виникли у зв'язку з

некваліфікованими діями працівників (при запланованих діях та у несподіваних

ситуаціях).

З огляду на специфіку професійної діяльності міліції, необхідно враховувати і такий показник, як випадкові втрати особового складу, тобто таких, що сталися в ситуаціях, які не можуть бути передбачені чи усвідомлені людиною.

Питома вага кожного із зазначених показників у НП з фізичними наслідками наочно представлена на мал. 7. Виявилося, що майже третина випадків поранень та загибелі працівників ОВС відбувалася у ситуаціях запланованих дій, до яких слід віднести і випадки суїциду'(разом - 38,0%); фізичні втрати у несподіваних та випадкових ситуаціях загалом складали 40,9%. Таким чином, як і у попередні роки, залишається загрозливою тенденція до втрат особового складу у ситуаціях, що були ініційовані ними самими, і коли була можливість і час психологічно та фізично підготуватися, вірно визначитися з особливостями ситуації і передбачити можливий розвиток подій. Очевидно; що рівень професійної підготовки до безпечного виконання службових обов'язків не відповідає вимогам сьогодення і потребує докорінного поліпшення. Про це свідчать такі дані: за матеріалами спецповідомлень визначені як некваліфіковані заплановані дії працівників і 67,0% випадків. Є підстави вважати, що цей показник може бути і дещо вищим] оскільки у близько 28 % проаналізованих матеріалів спецповідомлень бул відсутні відомості щодо конкретної ситуації НП з фізичними наслідками.

За цих умов не є стовідсотково повною інформація відносно випадків травматизму чи загибелі працівників при "інших" обставинах, тобто пов'язаних із виконанням службових обов'язків. Це, в першу чергу, стосуетьсі НП у побуті. Інформація щодо відповідних видів подій обмежується тільки випадками суїциду, ДТП, раптових нападів та несподіваної смерті внаслідок соматичних захворювань. Вважаємо за необхідне фіксувати і враховувати! також випадки побутового травматизму (з тимчасовою втрато»! працездатності), які, за різними даними, досягають 55-60% випадків тимчасових втрат особового складу і мають доведену диференціацію провідних служб ОВС.

Особливості НП при самостійних чи сумісних діях працівників.

Як видно з мал. 8, НП при самостійних чи сумісних діях працівників виказують певні особливості в залежності від зазначених вище видів подій, що мали місце при виконанні службових обов'язків, чи виникли поза рлужбою. Так при запланованих діях загальний масив даних щодо випадків загибелі працівників, що були наодинці, достовірно відрізняється (Р<0,954) від аналогічного масиву частоти НП при діях з напарником. Також статистично відрізняються аналогічні показники загибелі у несподіваних ситуаціях; випадкові втрати у парі чи у складі групи траплялися достовірно рідше (Р<0,954), ніж у ситуаціях, коли працівник був один.

Особливості НП, що закінчилися пораненнями працівників проявилися у ситуації планованих дій - частка поранених при спільних діях (22,9%) значно перевищує частку поранених працівників, які були наодинці (9,6%); також частіше реєструються фізичні ушкодження при некваліфікованих діях у парі (у складі групи). В ситуаціях випадковості чи несподіваності показники поранень не відрізняються. Таким чином, вищенаведене дає підставу для висновку щодо наявності суттєвих вад у професійній підготовці працівників саме до сумісних дій при виконанні службових обов'язків.

Наслідки НП в службовий та поза службовий час

Розподіл наслідків НП в службовий та поза службовий час виказавнаступне (мал.9). '

Як і у попередні роки, загибель співробітників ОВС в більшості випадків не пов'язана з виконанням службових обов'язків, в той час як розподіл НП з фізичними ушкодженнями має зворотну тенденцію. Так само реєструються непоодинокі випадки втрат особового складу під час прямування до дому чи до місця служби, що враховуючи специфіку діяльності працівника міліції, дозволяє розглядати їх як НП, що пов'язані з травматизмом та загибеллю особового складу під час виконання службових обов'язків.

За видами подій і. обставинами типи НП мало чим відрізняються від суто "службових", окрім двох, важливих з точки зору особистої безпеки працівника: відсутністю табельної зброї, засобів індивідуального захисту і зв'язку; на шляху додому - виснаженість і втома співробітника наприкінці робочого дня чи чергування.

З службових, соціальних, економічних і морально-психологічних міркувань неприпустимо залишати поза увагою випадки фізичних втрат співробітників ОВС поза службою, у побуті. Так, на протязі 1996, 1998-2001 рр.., більш ніж 50 відсотків випадків загибель працівників відбувалислі саме в позаслужбовий час - у відпустці, побуті- Статистично значимих | відмінностей щодо частоти таких випадків за ці роки не виявлено.

Наслідки НП за часом доби

Аналіз розподілу НП з фізичними наслідками виявив їх поступове достовірне зростання протягом доби, починаючи з 7 годин ранку і до 24 годин.

Переважна кількість НП припадає на час з 13.00 до 24.00 (58,9% випадків); при цьому не виявлено статистичних відмінностей тільки у періоди з 13.00 до 19.00 та з 24.00 до 7.00, тобто за частотою поранень чи загибелі працівників ОВС ці періоди доби ідентичні.

Така сама залежність зареєстрована і щодо НП, які сталися безпосередньої під час служби. За ступенем ризику проміжки часу протягом доби розподілилися таким чином:

1) 19.00-24.00;

2) 13.00 - 19.00 та 24.00 - 7.00;

3) 7.00-13.00.

Наслідки ДТП за обставинами та часом доби

Як було визначено вище, у числі найнебезпечніших за своїми наслідкам були і залишаються НП, пов'язані з ДТП на особистому та службовою транспорті. Останні стійко складають від однієї третини до майже половині! усіх НП з фізичними ушкодженнями та загибеллю працівників за вивчений| період.

Також сталим залишається і розподіл ДТП за обставинами: у 39%-470Л випадків вони сталися внаслідок некваліфікованих дій працівників у штатни чи несподіваних ситуаціях; випадковими обставинами зумовлено від 41% 61% ДТП. Але й серед суто випадкових ситуацій, наприклад, розрив колеса автомобіля, зіткнення з автомобілем, що з'явився на зустрічній смузі зі порушенням правил дорожнього руху, є і такі, що могли б і не мати трагічних! наслідків при кваліфікованих діях працівників, які постраждали. Це стосуєтьси] тих ситуацій, коли працівник знаходився в автомобілі у якості пасажира. На сьогодні існує апробований алгоритм дій пасажирів автомобіля при небезпеці виникнення аварійних ситуацій під час руху і при зупинці. Тому вважаємо за необхідне розробку методичних рекомендацій для особового складу по діям у таких випадках.

Враховуючи те, що основними причинами загибелі працівників ОВС є ДТП на особистому та службовому транспорті (одною з причин фізичних ушкоджень також є ДТП на особистому транспорті) актуальним остається питання укомплектованості службового і особистого автотранспорту медичними аптечками (їх поповнення), уміння проводити серцево-легеневу реанімацію та надавати першу медичну допомогу.

Необхідно більше уваги приділяти підготовці курсантів навчальних закладів МВС України практичним навичкам надання першої медичної допомоги, укомплектуванню класів, де проводиться їх підготовка, тренажерами серцево-легеневої реанімації та іншими спеціальним медичним обладнанням.

Особливої уваги заслуговує виявлене співвідношення наслідків ДТП у службовий та позаслужбовий час. Якщо частка поранених під час служби (71,6%) достовірно вища, ніж у час поза службою (53,5%), то частка загиблих також достовірно вища у останньому випадку (28,4% та 46,5% відповідно). При цьому за даними дослідження, ДТП на службовому транспорті мали місце у 31,3% випадків, на особистому - у 68,7%.

Однією із головних причин такого положення вбачається і така технічна складова, як якісний стан службового і особистого транспорту. Останній все більше становлять сучасні, потужні за своїми динамічними характеристиками автомобілі, керування якими пред'являє до водіїв підвищені вимоги. Вочевидь, що за цих обставин, а також з урахуванням поступового оновлення службового автотранспорту, існує реальна необхідність розробки нових підходів і методик відбору та підготовки працівників органів внутрішніх справ для керування сучасним автомототранспортом.

Розрахункові коефіцієнти випадків ДТП на 1000 осіб особового складу по службах подані на мал. 10.

Практичне значення мають і виявлені закономірності скоєння ДТП в залежності від часу доби (табл. № 5).

Табл. № 5. Частота ДТП в залежності від часу доби

Вид події	Час доби
7.00- 13.00	13.00-19.00	19.00 - 24.00	24.00 - 7.00
ДТП на службовому транспорті (%)	5,9	7,2	10,2	7,8
ДТП на особистому транспорті (%)	10,2	11,4	29,9	17,4

Для всіх ДТП (на службовому і особистому транспорті разом) характерною ознакою є статистично, підтверджене прогресивне' зростання частоти випадків протягом доби з максимумом в інтервалі від 19.00 до 24.00 години. Статистично ідентичними виявляються лише показники в часових інтервалах 13.00 - 19.00 та 24.00 - 7.00. як видно з табл. №3, виявлена тенденція спостерігається і у випадках ДТП на службовому і на особистому транспорті, але статистичні відмінності у відповідних проміжках часу доби достовірно реєструються тільки серед останніх. Коливання частоти ДТП на службовому транспорті протягом доби можна визначити як такі, що трапляються майже на одному рівні.

Таким чином, протягом доби найнебезпечнішими щодо скоєння ДТП визначаються проміжки часу з 19.00 до 24.00 (в першу чергу) та з 24.00 до 7.00 ранку.

Наслідки НП за станом.

Зважаючи на існуючу проблему щодо такого негативного явища серед працівників ОВС, як зловживання алкоголю, в дослідженні зроблена спроба аналізу взаємозв'язку НП із станом працівників. За браком відповідної інформації в багатьох матеріалах спецповідомлень, отримані дані дозволяють зробити висновок лише про якісну характеристику вказаного взаємозв'язку (абсолютні значення показників частоти НП за станом працівника, очевидно, є дещо нижчими, ніж ті, що реально мають місце).

Починаючи з 1996 р. у жодному випадку НП з фізичними наслідками не відмічено факту вживання наркотичних речовин серед травмованих чи загиблих працівників ОВС. Однак, виходячи із реального стану речей, помилковим буде вважати цей факт безперечним: у приблизно 52,2% випадків НП не були встановлені стани, у яких перебували працівники (мал. 11). НП, пов'язані із вживанням алкоголю мають достовірно тяжчі наслідки: частка серед загиблих близько 17,6%, серед поранених - 7,6%; Р < 0,954. Навіть при обмеженій інформації, значна кількість НП (30,3-34,1%) відбувалася з працівниками, які знаходилися у тверезому стані. При цьому частка загиблих і поранених працівників, що знаходились у нетверезому стані в службовий час (2,2%) достовірно нижча, ніж така сама, але поза службою (22,4%).

Розподіл стану працівників під час НП   Загибель співробітників Поранення співробітників

Результати дослідження, що базувалися на статистичних даних МВС України та матеріалах спецповідомлень про НП серед особового складу УМВС України в областях (1990-2001 рр.), дають підстави дійти висновку про відсутність докорінних змін стану травматизму та загибелі співробітників ОВС при виконанні службових обов'язків та поза службою на протязі останніх 12 років: реєструється лише тенденція до зменшення НП з фізичними наслідками. Це відноситься як до якісних, так і до кількісних показників тимчасових та безповоротних втрат особового складу, зокрема, до виникнення НП, що сталися внаслідок помилкової оцінки обстановки, необережності чи недостатньої професійної майстерності виконавців. Позитивна тенденція до зменшення випадків НП з фізичними наслідками, безумовно, свідчить про певну, але недостатню дієвість управлінських, організаційних та інструктивно-методичних заходів МВС України щодо попередження цих негативних явищ.

Дата добавления: 2015-06-25