Особливості образотворчої діяльності дітей з інтелектуальними вадами

Зображувальна діяльність не може розвиватися самостійно і спонтанно. Тільки під впливом навчання вона набуває характеру цілеспрямованої, спланованої діяльності, яку можна регулювати та контролювати на кожному етапі.

Характеристика малюнку РВД:

- Розкиданість зображення по простору аркуша - частини предметів не з'єднані між собою.

- Неповнота, фрагментарність зображень (тільки стіна або дах у будинку; стовбур дерева без гілок; «головоногих» замість людини. Діти недостатньо чітко сприймають форму предметів, плутають близькі форми: коло і овал, ромб і квадрат. У їхніх малюнках має місце спрощення та спотворення форми зображуваних предметів.

- Спрощення та спотворення форми зображуваних об'єктів (відсутність замкнутості при зображенні контурів предметів та їх частин; уподібнення однієї форми іншою: квадрат у вигляді кола, коло у вигляді трикутника; змішання і спотворення форм). Наявність різного роду безглуздостей, обумовлених нерозумінням сенсу зображених частин або деталей предметів (будинок з двома дахами - вгорі і внизу; двері на даху будинку; гілки тільки з одного боку дерева).

- Неправильна передача в малюнку просторових відносин між елементами одного предмета, перестановка цих елементів і розміщення їх на аркуші паперу ізольовано один від одного.

- Діти не розрізняють і не називають відтінкові кольору в силу недостатньо диференційованого колірного сприйняття. В силу специфічності зображень вони не можуть висловити у своїх малюнках всі елементи задуманого сюжету (розфарбовування зображення будь-яким, першим-ліпшим олівцем).

Навчання малюванню прийнято в якості одного із засобів всебічного розвитку дитини.

Для того, щоб педагогічний процес мав корекційну направленість, необхідно по ходу навчання малюванню враховувати особливості діяльності учнів спеціальної школи. До числа розумових дій, які учень виконує на різних етапах створення малюнку можна віднести наступні:

· Обмірковування зображувальних задач та конкретного результату попередньої роботи;

· Розуміння різного роду інструкцій;

· Попереднє обмірковування особливостей об’єкту, що наочно сприймається (натури чи зразку);

· Планування зображувальної діяльності;

· Здійснення контролю за своєю діяльністю;

· Самооцінка зображувальної діяльності та її результатів.

Оскільки загальний розвиток учнів спеціальної школи відбувається на дефективній основі, то й розумові операції під час малювання відбуваються своєрідно. Ця обставина і повинна враховуватись у корекційно – виховній роботі.

Розглянемо загальну характеристику діяльності розумово відсталих школярів у процесі занять малюванням.

Обмірковування зображувальних задач та кінцевого результату попередньої роботи.

РВ школярі, особливо учні молодших класів, не можуть самостійно в повній мірі зрозуміти поставлені перед ними задачі. Тільки за допомоги вчителя вони виконують початкову стадію малюнка у відповідності до інструкції. Це проявляється в усіх видах малювання, але особливо чітко - при малюванні з натури.

В силу слабкості аналітико – синтетичної діяльності учні не в змозі зрозуміти конструкцію об’єкта та засвоїти порядок побудови об’єкта. У зв’язку з цим малюнок виконується, як правило, без урахування вимог вчителя. І хоча зовні діяльність розвивається досить сприятливо і учні активно працюють над малюнком, їх дії не можна назвати доцільними і спланованими. Про це свідчать помилки та неузгодженості, яких досить багато у малюнках.

Не заглиблюючись у зміст інструкції, більш того забуваючи про неї, не турбуючись про кінцевий результат своєї діяльності, учні нерідко замінюють і в певній мірі спрощують поставлену задачу. Вони виконують її оскільки змушені це робити, щоб у якійся мірі задовольнити вимоги вчителя.

Характерно, що в учнів немає потреби побачити свій малюнок у завершеному вигляді. Це призводить до того, що учні керуються у своїй діяльності ближніми (короткими) мотивами, а не задачею в цілому.

Таким чином навіть початкова стадія зображувальної діяльності в учнів спец.школи протікає своєрідно.

Розуміння різного роду інструкцій.

На уроках малювання дітям даються різного роду інструкції. Це можуть бути:

Усні пояснення, вказівки, рекомендації;

Демонстрація готових малюнків, схем;

Виконання вчителем на дошці замальовок по ходу пояснення матеріалу

Було встановлено, що учні спец.шкіл не в змозі самостійно користуватись усною інструкцією, якщо вона сформульована у загальній формі. У таких випадках учні не прислухаються до вимог вчителя, починають діяти наперекір його вказівкам, та відповідно відволікаються від поставлених завдань.

Звичайна коротка інструкція, яка зрозуміла для дітей з НР, дітям З РВ є малозрозумілою та недосяжною. Учні малюють ігноруючи отримані рекомендації.

Звідси: без особо продуманих, детальних та ретельно сформульованих додаткових пояснень усна інструкція для більшості школярів не може бути опорою у процесі зображувальної діяльності.

Учні доп.школи не можуть у належній формі користуватися і таким дидактичним засобом як малюнок, схема і тд. При копіюванні (перемальовуванні) якого – небудь малюнку учні діють без аналізуючого розглядання зразку, не спів ставляють з ним свої робочі рухи. При цьому деталі малюнку механічно копіюються та грубо спотворюються. Помилки, як правило не помічаються і не виправляються.

У зв’язку з цим постає питання про раціональне сполучення словесних та наочних методів на уроках малювання. У цьому відношенні особливої уваги заслуговує педагогічний малюнок. Виконаний вчителем на дошці з одночасним поясненням, такий малюнок у навчальному відношенні є більш цінним, ніж готова схема. Він конкретизує кожну думку, кожне слово вчителя у той момент, коли учень його чує.

Попереднє осмислення особливостей наочного сприймання об’єкта.

Перш ніж намалювати об’єкт про нього треба мати чіткі уявлення. Такі уявлення необхідно формувати шляхом спеціальної організації сприйняття предмету.

Під спеціально організованим сприйманням розуміють систему педагогічних прийомів, за допомогою яких можна отримати найбільш повні та точні уявлення про предмет. Чим досконаліші уявлення тим менше буде недоліків при передачі зображення.

Планування зображувальної діяльності.

Створення малюнку вимагає попереднього планування діяльності. Однак планування – одна з найбільш складних інтелектуальних операцій.

Для того щоб скласти план побудови малюнку та дотримуватись його протягом всього процесу малювання, необхідно всебічно проаналізувати об’єкт зображення і визначити послідовність виконання зображувальних дій. Але, оскільки у РВ учнів викликає ускладнення визначення структури предмету або зразку, то і спланувати свої дії вони теж не в змозі.

Зниження цілеспрямованості діяльності призводить до того, що учні слабко орієнтуються у завданні, погано співставляють форму, величину, взаємне розташування елементів об’єкта.Невміння планувати проявляється не тільки у побудові малюнка, але й у відсутності раціональної організації діяльності вцілому. (розфарбовування елементів малюнку, що чергуються).

Відсутність плана роботи призводить до того, що деякі учні не закінчивши малюнок починають його розфарбовувати, а потім побачивши, що не вистачає деталей починають їх домальовувати.

Здійснення контролю за своєю діяльністю.

Разом із плануванням при виконанні малюнку необхідний постійний зоровий контроль за процесом зображення.

Однак характер та якість уявлень у РВД обумовлені недоліками та особливостями їх сприйняття. Відсутність повноти, точності зорових уявлень і здатності міцно утримувати у пам’яті сприйняте призводить до того, що намальовані предмети виявляються схожими один на один. Відбувається процес уподоблювання.

Друга причина відсутності вміння перевіряти свої дії у процесі малювання полягає у недорозвиткові здатності порівнювати зображення з натурою чи зразком, а також частини малюнку між собою.

Відомо, що самоконтроль, що здійснюється РВД відрізняється значною своєрідністю. Також встановлено, що вони використовують неадекватні способи дій в процесі виконання завдання.

Самооцінка зображувальної діяльності та її результатів.

Питання про те як учні оцінюють свою діяльність та її результати (малюнки) має важливе психолого – педагогічне значення.

Знижені критичність, інертність мислення, відсутність вміння одночасно контролювати всі сторони своєї діяльності, слабкі навички самоконтролю – все це призводить до того, що учні не тільки не можуть встановити причини своїх помилок, але іноді їх не помічають взагалі. Указані причини разом з недорозвитком процесу аналізу та порівняння не дозволяють учням не бачити недосконалість своїх малюнків, а своєрідність емоційної сфери визначає пасивне байдуже або без турботливе ставлення до невдач.

Багато учнів не можуть правильно оцінити свої дії, дати об’єктивну оцінку своїм діям, дати об’єктивну характеристику малюнкам, що виконуються, легко миряться з помилками.

Однак неправомірним було б казати, що РВ ніколи не помічають своїх помилок. Деякі з них їх помічають та виправляють, іноді для цього вони звертаються до вчителя.

Критичне ставлення до своєї роботи, хоча на елементарному рівні, збільшується з віком та під впливом корекційно – виховної роботи. Особливо гарні результати виходять коли вчитель створює для цього необхідні умйцови, головна – постановка задачі оцінити ту чи іншу роботу.

Таким чином, при виконанні корекційно – виховної роботи вчителю необхідно долати значні труднощі, що обумовлені специфічним характером діяльності учнів спец.шкіл.

Дата добавления: 2015-06-25