Розділ 2

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) в світі є одними з найбільш популярних засобів здіснення заощаджень, в тому числі на старість. Вони також є елементом третього рівня пенсійної системи в Україні.

Державні та недержавні фонди як суб’єкти соціального забезпечення

У всіх країнах існує мінімальна пенсія, яку сплачує держава особам, що досягли пенсійного віку, незалежно від періоду своєї працездатної діяльності. Згідно із наявністю обов'язкового та добровільного накопичення необхідно зазначити, що перше здійснюється у державному пенсійному фонді, друге відповідно – у недержавних фондах. Державний фонд вважається надійнішим, так як його зобов'язання забезпечуються активами держави, але менш гнучким, так як є бюрократичною структурою. Недержавні фонди представляють клієнтам більш гнучкі пенсійні схеми, але вони менш надійні так як їх активи більшою мірою залежать від кон'юнктури [7].

Cуб’єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення є:

- застраховані особи й члени їхніх сімей чи спадкоємці;

- підприємства, установи, фізичні особи, які здійснюють перерахування внесків до даної системи;

- юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами;

- недержавні пенсійні фонди.

У свою чергу Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом держави, адміністративним управлінням якого займається дирекція Пенсійного фонду, а управління пенсійними активами займається компанія з управління активами.

Такі інституції здійснюють функції з недержавного пенсійного забезпечення, метою яких є забезпечення одержання громадянами не лише загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, але й додаткових виплат.

НПФ є по суті об’єднанням коштів, що надходять до нього на користь майбутніх отримувачів пенсійних виплат – учасників такого фонду. Такі фонди є юридичними особами, що має статус неприбуткової організації, учасниками яких можуть бути як фізичні особи даної країни, так і іноземці та особи без громадянства, що є вкладниками фонду.

Вкладниками будь-якого НПФ можуть бути:

- сам учасник особисто (тобто на свою користь);

- родичі учасника фонду, а саме подружжя, батьки, діти;

- роботодавець, у якого працює учасник фонду;

- професійне об’єднання, членом якого є учасник фонду.

Гроші, що надходять до НПФ, інвестуються з метою отримання доходу та відповідно примноження суми пенсійних накопичень.

Рішення щодо управління НПФ приймають збори засновників (якщо НПФ створений кількома особами) або одноосібний засновник та рада фонду [8].

Отже, аналізуючи розглянуті дані у розділі можна зробити висновки, що пенсійне забезпечення відіграє важливе значення в системі соціального захисту населення, адже є певною гарантією забезпечення і дає змогу справедливо і ефективно акумулювати і цілеспрямовано розподіляти фінансові ресурси, забезпечуючи належний матеріальний стан людей похилого віку та інших категорій непрацездатних з настанням відповідного ризику. Воно має досить розгалужену систему, адже існують різноманітні моделі, які використовуються у різних країнах світу.

Дата добавления: 2015-06-26