Методичні вказівки до семінарських занять

Теми рефератів, доповідей

Міжнародні зв’язки з громадськістю

Теми рефератів і доповідей

Політична система і зв’язки з громадськістю

7.1. Сутність, зміст, цілі та завдання політичних зв’язків з громадськістю.

7.2. Роль зв’язків з громадськістю у функціонуванні політичної системи.

7.3. Виборчі технології як найважливіша складова політичних зв’язків з громадськістю.

1. Сутність, цілі та завдання політичних зв’язків з громадськістю.

2. Виборчі технології.

3. «Вихідні» функції політичної системи і роль зв’язків з громадськістю в їх реалізації.

4. Зв’язки з громадськістю та відносини з державою.

Література

1. Баури Филипп А. Паблик рилейшнз, или стратегия доверия. — М.,
2001.

2. Калиберда А. Д. Связи с общественностью: Ввод. курс. — М., 2002.

3. Моисеев В. А. Паблик рилейшнз — средство социальной коммуникации. Теория и практика. — К., 2002.

4. Почепцов Г. Как становятся президентами. Избирательные технологии ХХ века. — К., 1999.

5. Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997.

6. Томенко М. Право вибору: політичні партії та виборчі блоки. — К., 1998.

8.1. Сутність і необхідність міжнародних зв’язків з громадськістю, їх суб’єкти та об’єкти.

8.2. Імідж і авторитет країни та їхня роль у міжнародних відносинах.

8.3. Система міжнародних комунікацій і аналіз міжнародної інформації та їхня роль у зв’язках з громадськістю.

1. Сутність і необхідність міжнародних зв’язків з громадськістю.

2. Збирання й аналіз міжнародної інформації.

3. Система міжнародних комунікацій і тенденції її розвитку.

Література

1. Блэк Сэм. PR: международная практика. — М., 1997.

2. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учеб. пособие. — М., 2002.

3. Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. — 2-ге вид., допов. — К., 2001.

4. Россохин Д., Лебедева А. Всемирная информационная паутина «Internet». — М., 1997.

5. Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997.

6. Сайтел Ф. Современные паблик рилейшнз: Пер. с англ. — М., 2002.

7. Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління. — К., 2001.

Семінарське заняття — це самостійна творча робота студентів із вивчення матеріалу теми під керівництвом викладача. Воно проводиться у формі вільної, творчої дискусії, обговорення рефератів і доповідей.

Основна мета семінарського заняття — докладніше і глибше засвоєння теоретичних положень теми, формування вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень теми, принципів і методів у своїй діяльності.

Виступи студента на семінарі з основних питань, а також реферат або доповідь повинні складатися з таких елементів:

1) характеристика основних наукових джерел, в яких висвітлюється те чи інше питання;

2) сутність і зміст теорії з даного питання;

3) реалізація теорії в практичній діяльності;

4) висновки.

На реферати і доповідь відводиться 10—15 хвилин; на виступ з основного питання — до 7 хвилин; на додаткові виступи і пояснення — до 3 хвилин.

Виступи здебільшого мають бути за власним бажанням сту-
дента.

У процесі обговорення питань семінару використовуються наступні методи:

· творча, вільна дискусія;

· круглий стіл, мозковий штурм;

· контент-аналіз документів, наукових джерел;

· порівняльний аналіз ефективності теоретичних і методологічних концепцій;

· аналіз результатів тестових опитувань тощо.

Організація самостійної роботи студентів

На самостійну роботу студентів має бути відведено не менше ніж 2 години по кожній темі курсу, тобто 1/3 загального навчального часу.

Кожен студент особисто організовує і виконує самостійну роботу, консультуючись з викладачем з найскладніших проблем спецкурсу.

На самостійних заняттях основну увагу студенти повинні зосередити на вивченні та аналізі рекомендованої обов’язкової літератури, а при підготовці рефератів та доповідей — і додаткової.

Дата добавления: 2015-06-04