Семінарське заняття

План заняття

1. Поняття та міжнародна правосуб'єктність ЄС. Основні принципи функціонування ЄС.

2. Витоки та розвиток концепцій європейської інтеграції.

3. Загальна характеристика установчих договорів ЄС.

4. Розширення та реформування ЄС на сучасному етапі.

Методичні вказівки

На сьогодні Європейський Союз розглядається як форма реалізації ідеї міждержавного співробітництва, яке можна охарактеризувати як інтеграційне та наднаціональне, що розпочалося після Другої світової війни. Проблема міжнародної правосуб’єктності ЄС позначається юридичною природою цього утворення. На даний момент ЄС не є міжнародною міжурядовою організацією в класичному розумінні доктрини міжнародного права, ні державою федеративного типу. Саме тому студенти повинні чітко відрізняти ознаки, що характеризують ЄС як міжнародну організацію і як державне утворення. Для підготовки до першого питання студенти повинні проаналізувати права і обов’язки, що належать міжнародним організаціям, та визначити які з них належать ЄС. Студенту необхідно звернути увагу на положення Договору про реформи (так званого Лісабонського договору), оскільки цей договір наділяє ЄС міжнародною правосуб'єктністю. Слід відзначити, що Європейське Співтовариство розвиваються на базі чотирьох принципів: лояльності, солідарності, заборони дискримінації та субсидіарності. Студенти повинні визначити зміст даних принципів.

Для відповіді на друге питання студенту рекомендується дати загальне визначення терміну “інтеграція” та проаналізувати чим дане поняття відрізняється від “міжнародного співробітництва”. Це надасть змогу студентові запропонувати власне бачення інтеграційних процесів.

Дослідження витоків європейської інтеграції доцільно почати з проектів доби Середньовіччя та Відродження, які пропонувалися визначними європейськими діячами та філософами: П. Дюбуа, І. Подебрадом, А. Сен-Сімоном, У. Пенном та інш. Окрему увагу слід приділити розвиткові ідей європейської інтеграції в період між І та ІІ Світовими війнами та визначити ключові фактори, які впливали на інтеграційні процеси. Студент повинен відновити в пам’яті знання з загальної теорії держави та права і міжнародного права, що дозволить йому надати визначення понять “федерація”, “конфедерація”, “міжнародна організація”. Слід чітко розрізняти три основні підходи до інтеграції в рамках ЄС: федералістський, конфедералістський та функціональний, визначити, який підхід застосовується на даний момент. Бажано, щоб при відповіді на це питання студент висловив власну думку стосовно майбутнього розвитку ЄС у відповідності до розглянутих підходів.

Відповідь на третє питання передбачає детальний аналіз установчих договорів ЄС, розгляд їх базових характеристик із наведенням конкретних прикладів з нормативного тексту угоди, що аналізується.

В рамках четвертого питання студенту необхідно зупинитися на сучасному етапі розвитку ЄС та навести власне бачення можливостей розвитку ЄС та перспектив членства в ньому України.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

1. Структура та зміст Лісабонського договору.

Методичні вказівки

На сучасному етапі розвитку ЄС є актуальним Договір реформування або Лісабонська угода, яка була підписана 13 грудня 2007 р. та набрала чинності з 1 грудня 2009 р. Положення Лісабонської угоди передбачають ряд суттєвих змін, спрямованих як на посилення інституцій ЄС, так і внутрішньої інтеграції загалом. Цей договір став своєрідним виходом із конституційної кризи в ЄС. Основна мета, проголошена в Лісабонській угоді, це «завершення процесу підвищення ефективності і легітимності Союзу і підвищення послідовності дій», враховуючи створення нових правових механізмів функціонування ЄС на найближчі 15–20 років. В даному договорі проголошується цілий ряд глобальних соціально-економічних і політичних завдань, властивих державі: захист громадян ЄС у всьому світі; економічна, соціальна і територіальна єдність; підтримка культурного різноманіття; забезпечення повної зайнятості, соціального прогресу, соціальної справедливості, високого рівня охорона навколишнього середовища і так далі. Поряд із набуттям Євросоюзом міжнародної правосуб’єктності, основні зміни стосуються інституційної сфери, а також механізмів ухвалення рішень всередині Європейського Союзу. Запроваджено нові керівні посади – Президента Європейської Ради та Високого представник з питань закордонних справ і безпекової політики, а також утворено новий орган – Європейську службу зовнішньої діяльності (дипломатичне відомство ЄС, яке практично буде відігравати роль „міністерства закордонних справ”). Договір містить положення про скорочення кількості єврокомісарів і депутатів європарламенту. Європейські керівні інституції отримують більшу повноту влади у вирішенні загальних питань. До них відносять безпеку, боротьбу зі зміною клімату та міграційні проблеми. В договорі містяться й інші нововведення на які повинні звернути увагу студенти опрацьовуючи самостійно дане питання.

Більш ретельно ознайомитись з положеннями Лісабонської угоди можна на сайті:

http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction.do?reference=MEMO/09/531&format=HTML&aged=0&language=EN&guiLanguage=en

Консолідована версія договору доступна англійською мовою на сайті:

http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/st06655-re01.en08.pdf

Сайт Лісабонської угоди: http://europa.eu/lisbon_treaty/

Дата добавления: 2015-06-04