Специфіка організації захисту населення

Одним із напрямів державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру являється підготовка і реалізація превентивних заходів, які направлені на попе­редження надзвичайних ситуацій або зменшення їх масштабів.

Вітчизняний досвід показує, що витрати на проекти щодо попередження над­звичайних ситуацій значно нижче можливих збитків від них.

Попередження надзвичайних ситуацій забезпечується завчасним проведен­ням органами управління, силами та засобами центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, у повноваження яких входить вирішення питань шодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, комплексу заходів (превентивних), які направлені на максимально мож­ливе зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також на збере­ження здоров'я людей, зменшення розмірів збитків, нанесеного навколишньому природному середовищу, і матеріальних збитків у випадку їх виникнення.

Заходи захисту населення і територій, які проводяться при загрозі ви­никнення техногенних та природних небезпек. Виходячи зі ступеню готов­ності у цеп період здійснюються наступні заходи;

у режимі повсякденного функціонування - спостереження і контроль за ста­ном навколишнього природного середовища та обстановкою на потенційно не­безпечних об'єктах, підготовка органів управління, сил та засобів до дій у над­звичайних ситуаціях, створення резервів фінансових і матеріально-технічних ре­сурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

у режимі підвищеної готовності — посилене спостереження за станом навко­лишнього природного середовища і обстановкою на потенційно небезпечних об'єк­тах; прогнозування можливих масштабів надзвичайних ситуацій; підсилення чер­го во-диспетчерських служб: формування при необхідності оперативних груп для оцінки обстановки в районі можливої надзвичайної ситуації; уточнення планів дій сил та їх висування в передбачені райони дій;

у режимі надзвичайної ситуації - захист населення від дії вражаючих фак­торів джерела надзвичайних ситуацій; організація робіт з ліквідації надзвичайної ситуації; проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; евакуа­ція населення.

Забезпечення готовності захисту населення від небезпечних наслідків воєнного характеру здійснюється шляхом проведення системи завчасно роз­роблених та спланованих заходів у рамках загального переводу системи цивіль­ної оборони (органів управління, сил та засобів цивільної оборони) з мирного на воєнний час у відповідності із планами цивільної оборони.

Основними заходами є:

оцінка стану наявних захисних споруд цивільної оборони та приведення їх у готовність до використання за призначенням (звільнення приміщень від сто­ронніх предметів та речей, приведення у робочий стан систем життєзабезпечен­ня, закладення запасів продовольства, води, медикаментів тощо);

прискорене будівництво швидко будуємих захисних споруд цивільної оборони зі спрощеним обладнанням, а також будівництво швидко будуємих і простіших укриттів;

накопичення запасів засобів індивідуального захисту та підготовка до видачі їх населенню;

підготовка до роботи системи інформування та оповіщення населення;

підготовка до проведення евакозаходів (збір евакозаходів, уточнення планів евакуації населення, підготовка до розгортання збірних евакопунктів, пунктів посадки на транспорти, проміжних пунктів евакуації, підготовка районів для роз­міщення евакуйованого населення);

закладка запасів матеріально-технічних, продовольчих, медичних та інших за­собів, які створюються в інтересах цивільної оборони згідно встановленій номенк­латурі для першочергового забезпечення потерпілого населення у воєнний час;

підготовка до роботи в умовах воєнного часу об'єктів економіки та інфраст­руктури, які забезпечують життєдіяльність населення, зниження небезпеки на них повторних факторів ураження;

підготовка лікувальних закладів до функціонування у воєнний час, проведення профілактичних заходів у тваринництві та рослинництві;

інші необхідні заходи по підготовці захисту населення у воєнний час, передба­чені та які планується проводити у відповідності із планами цивільної оборони, виходячи з умов якщо складаються.

Загальними особливостями організації захисту населення у воєнний час є:

масштабність заходів, до виконання яких залучаються усі органи виконавчої вла­ди, керівники підприємств та організацій, органи управління і сили цивільної оборони;

обов'язкове виконання усіма громадянами вимог органів, спеціально уповно­важених вирішувати задачі у сфері цивільної оборони;

можливість примусового (у відповідності із законами воєнного часу) залучен­ня населення до участі в організації заходів по його захисту;

наявність загрожуючого періоду, протягом якого нарощуються заходи по за­безпеченню захисту населення;

використання усього наявного матеріально-технічного фонду МНС та цивіль­ної оборони в інтересах захисту населення;

можливість залучення встановленим порядком майна, особистого транспор­ту і транспорту організацій, незалежно від форм власності та відомчої належ­ності, в інтересах захисту населення;

забезпечення захисту населення не тільки від прямої дії уражаючих факторів сучасних видів зброї, але і від можливих повторних факторів ураження, виклика­них руйнуванням потенційно небезпечних об'єктів, а також від негативних фак­торів, викликаних порушенням середовища проживання людини;

поєднання заходів захисту населення із заходами щодо його життєзабезпечення.

Специфіка організації захисту населення в умовах воєнних конфліктів із залученням звичайної високоточної зброї визначає наступні характерні особливості:

першочергова увага приділяється захисту персоналу особливо важливих та потенційно небезпечних об'єктів, які являються можливими цілями для уражен­ня, а також населення, яке проживає навколо цих об'єктів;

основним способом захисту населення є укриття його в захисних спорудах цивільної оборони, як на роботі так і у місці проживання;

проведення евакуації населення (при необхідності) із зон бойових дій та з не­безпечних районів, які можуть зазнати нападу;

особлива увага приділяється організації постійного інформування населення про обстановку, яка склалася, та визначення порядку його дій, а також підтри­мання на певному рівні морально-психологічного стану населення;

аварійно-рятувальні роботи ведуться, як правило, мобільними рятувальними формуваннями та підрозділами, які закріплені за певними районами;

визначальною має стати робота системи оповіщення населення про повітряну небезпеку;

непрацююче та не зайняте у виробництві населення, при необхідності, виво­зиться з великих місту безпечні райони {організовано або особистим порядком);

проводяться спеціальні заходи щодо комплексного маскування особливо важ­ливих об'єктів;

у випадку порушення умов життєдіяльності населення, проводяться термі­нові заходи щодо забезпечення його необхідними засобами для виживання за нормами воєнного часу;

управління заходами захисту населення здійснюється з міських захищених пунктів управління (на позаміські пункти управління направляються оперативні групи);

у випадку виникнення неорганізованих потоків біженців приймаються заходи щодо їх прийому, розміщенню та забезпеченню;

з метою забезпечення організованого проведення заходів цивільної оборони у жилих районах створюються групи самозахисту із числа проживаючих у них мешканців.

У випадку виникнення реальної загрози застосування засобів ураження у терміновому порядку приймається комплекс додаткових заходів, які направ­лені на збереження функціонування життєзабезпечуючих систем (енерго- водо­постачання та ін.), зменшення можливих втрат серед населення та надання не­обхідної допомоги потерпілим.

До таких заходів відносяться;

проведення (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України) загальної евакуації населення з міст та інших населених пунктів, віднесених до груп із ци­вільної оборони; із населених пунктів, які мають організації, віднесені до відпо­відних категорій із цивільної оборони, залізничних станцій першої категорії, насе­лених пунктів, які розташовані у зонах можливого катастрофічного затоплення у межах 4-годинного досягнення хвилі прориву при руйнуванні гідротехнічних спо­руд, а також розосередження працівників організацій, які продовжують у воєнний час виробничу діяльність у вказаних містах і населених пунктах;

приведення у готовність усіх наявних захисних споруд цивільної оборони, при­міщень підземного простору, які можуть бути пристосовані під захисні споруди та використані для укриття населення;

будівництво, у короткі терміни, швидко будуємих сховищ та укриттів, а також простіших захисних споруд по усій території держави;

розгортання і приведення у повну готовність установ комунального господар­ства для проведення дезактиваційних робіт та санітарної обробки людей;

організація моніторингу та спостереження за радіаційною, хімічною та біоло­гічною обстановкою на території всієї держави;

приведення у готовність діючих та створення додаткових рятувальних фор­мувань у сільських районах, які можуть залучатися для рятувальних робіт в осередках ураження;

створення угрупування сил (із залученням усіх сил і засобів незалежно від відомчої належності та форм власності) для проведення великомасштабних ря­тувальних робіт в осередках масового ураження;

розгортання у максимально можливому об'ємі широкої мережі лікувальних установ (незалежно від їх відомчої належності та форм власності) для надання медичної допомоги потерпілим;

підготовка та проведення комплексу заходів щодо психологічної реабілітації населення;

управління заходами цивільної оборони здійснюється з позаміських та рухо­мих пунктів управління.

При організації захисту населення від терористичних проявів проводяться наступні заходи:

виявлення та визначення переліку об'єктів, які можуть бути цілями для теро­ристів, включаючи місця масового перебування людей;

прогнозування можливих наслідків терористичних актів на особливо небезпеч­них об'єктах та підготовка необхідних сил та засобів ліквідації можливих наслідків;

організація передачі інформації щодо захоплення об'єктів терористами або про безпосередню терористичну загрозу та порядок поведінки населення в об­становці яка склалася;

розгортання в місцях масового перебування людей автоматизованих систем виявлення й контролю за можливими речовинами та засобами здійснення теро­ристичних актів;

підготовка спеціальних груп розвідки для виявлення та ідентифікації небез­печних речовин, найбільш ймовірних при терористичних актах;

визначення переліку та підготовка спеціальних заходів для виявлення і знеш­кодження засобів ураження (технологічних актів);

здійснення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів захисту потенційно небезпечних об'єктів та населення від терористичних проявів;

розробка та реалізація додаткових заходів щодо посилення перепускного ре­жиму і охорони радіаційно, хімічно І біологічно небезпечних об'єктів;

навчання населення особливостям дій на випадок застосування терористами небезпечних радіоактивних, хімічних та біологічних речовин.

Органи виконавчої влади і місцевого самоврядування з метою запобігання НС здійснюють наступні заходи:

визначають найважливіші напрями у сфері запобігання НС, які вимагають розробки нормативно-правових та інших актів, а також внесення змін і допов­нень до діючих документів;

організовують моніторинг і прогнозування НС. аналіз та управління НС природного та техногенного характеру, розробку паспортів безпеки територій. потенційно небезпечних об'єктів і організацій;

створюють і здійснюють підготовку та утримання в готовності органів управ-лння. сил і засобів до дій у НС;

організовують розробку і реалізацію комплексу превентивних, організаційних, інженерно-технічних та спеціальних заходів за всіма напрямами запобігання НС:

організовують підготовку керівного складу органів управління і населення до дій у разі загрози та виникнення НС;

створюють систему оповіщення та інформування населення у надзвичайних ситуаціях, взаємодію із засобами масової інформації з питань запобігання НС;

організовують взаємодію органів управління підсистем єдиної системи ци­вільного захисту під час здійснення заходів щодо зниження ризику І пом'якшен­ня наслідків у випадках терористичних актів;

беруть участь у розробці та здійсненні загальнодержавних цільових і науково-технічних програм із проблем запобігання НС;

розробляють пропозиції щодо фінансування заходів у сфері запобігання над­звичайних ситуацій;

створюють резерви фінансових і матеріальних ресурсів для запобігання та ліквідації НС;

організовують і здійснюють державний нагляд та контроль у сфері захисту населення та територій від НС.

У справі запобігання НС важливу роль відведена загальнодержавним, відом­чим і територіальним заходам організаційно-економічного характеру.

Вони дозволяють збільшити ступінь відповідальності за допомогою економічних механізмів власників і керівників організацій, які мають у своєму складі потен­ційно небезпечні об'єкти, шляхом застосування санкцій адміністративного ха­рактеру (штрафи), стимулювати роботу щодо зниження ризику НС і управління ними за допомогою податкового механізму та пільгового кредитування, пере­розподіляти ризик шляхом страхування та перестрахування.

До таких заходів у техногенній сфері можуть бути віднесені: декларування промислової безпеки об'єктів, ліцензування діяльності небезпечних виробничих об'єктів, страхування відповідальності за завдану шкоду життю і здоров'ю, май­ну громадян І навколишньому природному середовищу.

Дата добавления: 2015-06-04