Червня (10 липня) — Преподобного Мартина Туровського

У XIIст. місто Туров входило до складу Київського князівства. Але ще на початку XI ст. в Турові вже була єпископська кафедра, і знаходилася вона в Борисо-Глібському монастирі, недалеко від Турова. У цьому монастирі проживав і служив кухарем при Туровських єпископах Симоні, Ігнатії, Іоакимі (відомий з літопису в 1144-1146 рр.) та Георгії блаженний Мартин Туровський. Останній єпископ Георгій звільнив Мартина від обов’язків через похилий вік. Але преподобний Мартин не хотів покидати обитель святих страстотерпців Бориса і Гліба. Він прийняв там чернечий постриг та й залишився на монастирських землях. Преподобний Мартин відзначався надзвичайною скромністю, завжди був надто працьовитим та мав побожне й чеснотне життя. Попередній послух його був досить тяжким, і на схилі літ він став часто хворіти. Під час загострення хвороби — неймовірного болю — він навіть самого себе не міг обслужити.

Якось, перебуваючи у досить тяжкому стані і знемагаючи від спраги, він почав кликати святих страстотерпців Бориса і Гліба. І диво сталося: до нього прийшли святі князі та й запитали: «На що хворієш, старче?» Преподобний Мартин розповів про свою хворобу. На запитання чи хоче він води, відповів, що вже давно спраглий. Один з князів узяв відро і приніс хворому Мартину води, другий узяв келиха і напоїв старця. Щиро дякував блаженний Мартин святим князям і почув їхні слова: «Побережи себе. Ми підемо, а ти не хворій та засни», і зникли з виду. Старець швидко одужав, дякуючи Господу і святим мученикам. Після цих подій він прожив ще один рік і розповів про своє життя своєму духівникові.

Упокоївся преподобний Мартин у 1150 році. Він також є святим Білоруської Православної церкви.

Дата добавления: 2015-06-30