Грудня (1 січня) — Преподобного Іллі Муромця, Печерського, у Ближніх печерах

Грудня (28 грудня) — Святителя Сави, архієпископа Сурозького

Жив у Криму до XIIст. Відомості про нього збереглися лише в запису на сторінках грецької Мінеї XIIст. За 5 верст від Сурожа знаходиться гора Ай-Сава (Святий Сава). Там збереглися залишки храму, у якому, вірогідно, він служив, та печера, у якій був похований.

У 1872 році була знайдена ікона святителя Сави.

Давній титул сурозьких архієреїв тепер носять управителі російських православних приходів у Великобританії.

Грудень старим стилем (січень за новим стилем)

Ілля Муромець жив у другій половині XII ст. і своє земне життя завершив ченцем Києво-Печерського монастиря. Короткі відомості про нього є в праці українського релігійного історика XVII ст., також ченця цієї святої обителі, Афанасія Кальнофойського. Вона була видрукувана польською мовою в 1638 році у Лаврській друкарні і мала назву «Тератургіма».

Книга складалася з опису самого монастиря та чудес, що в ньому відбувалися. Там А. Кальнофойський і повідомив, що чернець Ілля Муромець жив у монастирі 450 років тому, а це означало, що в 1188 році. Новітні дослідження дають підстави точніше назвати роки його життя: між 1148 і 1203 роками, тобто всього 55років. У своїй книзі автор згадує про Іллю Муромця в каталозі святих Антонієвої печери. Нічого не говорить про його канонізацію і відомий автор церковної історії Є. Голубинський: він також повідомляє Іллю Муромця лише в Алфавітному списку святих, мощі яких спочивають у Ближній Антонієвій печері. А у Києво-Печерському патерику про житіє преподобного Іллі Муромця взагалі не згадується. Зате є гравюра святого, виконана українським гравером XVII ст., також на ім’я Ілля. Вірогідно, як і багато інших, вона готувалася до видання Патерика 1661 року, але чомусь туди не потрапила. Бо ж достеменно відомо, що ім’я преподобного Іллі Муромця було внесено до списку Києво-Печерських святих, канонізованих Київським митрополитом Петром Могилою в 1643 році, а вже потім, аж у 1762 році з’явилося в Російських синодальних святцях.

Опис життя Києво-Печерського ченця Іллі Муромця свідомо чи несвідомо, але в багатьох випадках переплітається з відомостями про життя героя народних билин з таким же іменем. Тому, окрім усталеної версії про його народження в Муромі (Володимирської єпархії в Росії), з’явилася й інша: містечко Морівськ (тепер село в Козелецькому районі Чернігівської області в Україні). Про героя народних билин написано, що він з дитинства до 33 років був паралізованим і лише потім чудом отримав зцілення й виняткову фізичну силу. Був він людиною релігійною і вславився багатьма ратними подвигами під час військової служби.

Вважається, що загинув Ілля Муромець під час взяття Києва військами князя Вручийського Рюрика Ростиславовича разом з половцями в 1203 році. Спочатку він був похований у Києві біля собору Святої Софії. Про це згадує у своєму щоденнику Еріх Лясота, австрійський дипломат, який у 1594 році подорожував через Київ на Запорізьку Січ. Згодом захоронення було зруйновано, а мощі святого Іллі перенесено у Києво-Печерський монастир).

Чернець Києво-Печерський Ілля, маючи невиліковну рану після своїх бойових походів, упокоївся в монастирі в 1188 році.

День його пом’яті відзначається ще 28 вересня (11 жовтня) та в другу неділю Великого посту.

Дата добавления: 2015-06-30