Етапи роботи з конкретним випадком

Термины, добавленные переводчиком.

Апомиксис – потенциально неограниченное размножение живых организмов посредством неоплодотворённых одноклеточных пропагул. См. также партеногенез.

Паттерн поведенческий – некий более-менее шаблонный комплекс действий, направленный (по крайней мере – по идее) на решение какой-то функциональной задачи.

Таксон – совокупность объектов, входящая в единый блок в рамках какой-то системы классификации. К примеру, биологическими таксонами являются семейство млекопитающих, царство грибов, или отряд перепончатокрылых.

Конвергенция – независимое развитие функционально сходных адаптаций, когда идя «своими особенными путями» каждый таксон в конце концов приходит к функционально сходным решениям. Примеры – крылья птиц, насекомых и летучих мышей.

Инверсия хромосомы – вид мутации, при которой последовательность из нескольких (от двух и более) генов переворачивается «задом наперёд». Кроссинговер между хромосомами, одна из которых содержит инверсный участок, а другая (в том же месте) – нет, затруднён.

Экспрессия гена – состояние активности гена как шаблона для синтеза белка, приводящее к тем или иным обнаружимым фенотипическим последствиям.

Партеногенез – выход плодовитых самок из неоплодотворённых яиц, которые также откладывают неоплодотворённые яйца, и так далее. Развитие самцов из неоплодотворённых яиц (у перепончатокрылых, к примеру) не является П., т.к. самцы яиц не откладывают. См также апомиксис.

Транскрипция ДНК – процесс «чтения» последовательности кодонов данной ДНК, приводящий к синтезу информационно подобной молекулы РНК.

Трансляция ДНК – процесс «чтения» последовательности кодонов даннрой ДНК, приводящий в конце концов к синтезу полипептидной цепи (участка молекулы белка), специфической для данной ДНК.

Церкарий – финальная стадия развития некоторых паразитов в данном хозяине.

Меристема – не– или малодифференцированная ткань, способная к росту и развитию в полный организм.

Кариотип – характерная для особи совокупность клеточно-ядерных генов; обычно – основная часть генотипа (включающего также и неядерные гены).

Спасибо, что скачали книгу в бесплатной электронной библиотеке RoyalLib.ru

Написать рецензию к книге

Все книги автора

Эта же книга в других форматах

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

Робота з конкретними випадками (Case work) - це персональна допомога, що пропонується окремим особам чи малим групам в їх сімейному середовищі.

Селия Дойл. Работа с конкретными случаям // В кн. «Практика социальной работы», 1996

Керуючий випадком (Сase manager) – соціальний працівник, який здійснює планування, координує дії різних служб і професіоналів.

Dearling A. Тне Social Welfare Word Book, 1993

I. Початкове оцінювання як перший етап роботи з випадком

Оцінкою прийнято вважати систематизоване дослідження ситуації, процесу чи результатів діяльності з метою розробки плану дій, формулювання пропозицій щодо покращення діяльності та оцінки її результативності.

Розглядаються такі типи оцінки:

· оцінка ситуації й потреб;

· оцінка процесу;

· оцінка впливу.

Оцінка ситуації (початкове оцінювання) проводиться перед початком втручання, має на меті дослідження потреб клієнта, взаємовпливів між клієнтом та його оточенням, наявних ресурсів.

Часто виділяються такі види оцінки ситуації й потреб клієнта:

1. Експрес-оцінка.

2. Початкова оцінка.

3. Комплексна оцінка – проводиться безпосереднім надавачем послуг.

Звернення (експрес-оцінка) – триває 1 день: з'ясування основної інформації про клієнта, причини звернення; уточнення інформації про клієнта в інших відомствах; заповнення форми, яка містить інформацію про клієнта, місце його проживання, склад сім'ї, стислий опис основної проблеми, ухвалення рішення щодо подальшої роботи з клієнтом чи переадресації звернення.

Початкова оцінка – триває до 7 днів: збір та аналіз первинної інформації, отриманої з різних джерел. До питань початкової оцінки фахівці відносять значні події (як позитивні, так і негативні) в житті клієнта, його стосунки з найближчим оточенням, можливі прояви ризикованої поведінки тощо.

Результатом початкової оцінки може бути:

· завершення роботи з клієнтом (якщо зміст його звернення не відповідає критеріям діяльності служби);

· переадресація в іншу службу/організацію;

· термінове реагування на звернення і відкриття випадку (якщо, наприклад, є загроза життю дитини);

· ініціювання проведення комплексної оцінки (тобто рішення щодо відкриття випадку, взяття під соціальний супровід).

Комплексна оцінка – триває до 30 днів: детальний аналіз індивідуальних потреб клієнта, потенціалу його найближчого оточення, можливостей громади змінити стан справ на краще. Вона має зосереджуватися передусім на сильних сторонах особи, сім'ї, громади, оскільки такий підхід сприяє досягненню позитивних результатів.

Роботу, пов’язану з початковим оцінюванням як етапом роботи з випадком, можна представити у такій послідовності:

1. Налагодження рапорту - стану гармонії у відносинах, сумісності, що допомагає встановити робочі стосунки на основі щирості, відкритості і взаємної довіри, створити атмосферу безпеки, психологічного комфорту.

2. З'ясування причини звернення до соціальної служби, очікувань клієнта щодо допомоги.

3. Збір інформації про життя клієнта (збір загальних даних: прізвище, ім’я, по-батькові, вік, сімейний стан, національність, рідна мова, релігійність, домашня адреса, освіта, професія, дата звернення до соціальної служби; збір відомостей про життя, про конкретну ситуацію, хвилює клієнта).

Інформацію можна збирати методами: інтерв'ювання клієнта, людей з найближчого оточення; аналіз документів (історія хвороби, записи фахівців, до яких звертався клієнт, постанови суду тощо); спостереження за особливостями поведінки клієнта; дослідження умов проживання (відвідування клієнта на дому); вивчення продуктів професійної/творчої діяльності; психодіагностика (використання різноманітних тестових методик).

Під час збору інформації варто з’ясувати наступне: Хто є клієнтом (особливості)? Що це за ситуація? Хто учасники ситуації? Що саме хвилює клієнта? Які є ресурси для вирішення проблеми? (Особистісними ресурсами клієнта є: мотивація, особистісні риси і характеристики, досвід, навички). Кого треба ще залучити з професіоналів? Яка ще інформація потрібна?

Фаза початкового оцінювання передбачає накопичення і за потреби поповнення необхідної і достатньої інформації для подальшого планування роботи.

4. Аналіз інформації згідно з чинним законодавством (важливо оцінити, наскільки працівники соціальної служби, до якої звернувся клієнт, вповноважені вирішити визначену проблему).

5. Визначення потреб, формулювання проблем клієнта.

З’ясовуючи суть проблеми варто отримати відповіді на такі питання:

· Що є проблемою?

· Як вчинити з різними баченнями проблеми, якщо конкретним випадком є не одна людина, а уся сім’я?

· Чи не бракує інформації для формулювання проблеми?

· Коли і як виникла проблема?

· Чи можна з проблемою потенційно справитися? Чи вповноважені клієнт і соціальний працівник її вирішити?

· Чи ділиться проблема на менші проблеми? Яка з них є пріоритетною?

6. Визначення переваг і обмежень клієнта щодо вирішення проблем. Клієнт може мати обмеження: фізичні, психічні, психологічні, вікові, матеріальні, житлові, інформаційні, пов’язані з навичками, мотиваційні, які ускладнюють процес задоволення потреб чи нерідко стають приводом для навішування тавра та дискримінації.

7. Визначення професійних меж, цінностей, правил роботи, які мають виконувати регулятивну функцію.

8. Ведення професійних записів для забезпечення збереження інформації (соціальний працівник документує дані про житлові умови, професійну і фінансову ситуацію, сімейну ситуацію, правову ситуацію, фізичний стан, інтереси і захоплення клієнтів).

Чим відповідальніше поставляться соціальний працівник та клієнт до збору необхідної інформації, тим успішнішим буде планування подальшої роботи

II. Планування втручання як етап роботи з випадком

Використовуються такі поняття «планування втручання» / «планування догляду» / «планування співпраці» / «планування роботи»

В ході планування догляду відбувається:

1. Визначення мети втручання. Під метою втручання прийнято розуміти те, чого необхідно досягти у результаті втручання, це бажаний результат взаємодії соціального працівника і клієнта.

Мета може бути:

1. Тривала/пролонгована, наприклад, представництво інтересів клієнта, оволодіння роллю, рішення житлової проблеми, вирішення конфліктної ситуації в сім’ї.

2. Дискретна (discrete – окремий, складається з окремих частин)/фрагментарна, наприклад, надання інформації, доставка палива, оволодіння навичкою.

Визначаючи мету втручання, необхідно з'ясувати:

· Чи бажаною є мета? Чи не завдасть шкоди клієнту/ іншим людям?

· Чи не стане причиною іншої проблеми?

· Необхідно також “розшифрувати” мету, тобто з'ясувати, як її розуміє клієнт, та сформулювавши якомога чіткіше.

Мета повинна бути в зоні особистого контролю клієнта, наприклад, складно досягнути мети, якщо вона передбачає зміну поведінки людини, яка не вважає свою поведінку проблемною і не вбачає потреби у таких змінах

При формулювання мети роботи прийнято використовувати іменники, наприклад, формування, вироблення, забезпечення, захист, попередження, покращення, підвищення, підтримка

2. Постановка завдань, узгоджених з метою роботи, є наступним аспектом планування догляду.

Завданнями прийнято вважати обсяг майбутньої роботи.

Існують вимоги до визначення мети й завдань. Так, мета й завдання повинні бути SMARTER (це акронім, тобто скорочення з перших літер слів у фразі):

Конкретними (Specific): наприклад, важко зрозуміти, що саме хтось має робити, якщо мета звучить як “працювати більше”. Легше визначити ціль як “написання звіту”.

Вимірюваними (Measurable): важко визначити обсяг мети, якщо вона звучить як “написання звіту”. Легше зрозуміти, що має бути зроблено, якщо мета визначена як “написання звіту обсягом 30 сторінок”.

Прийнятними (Acceptable): якщо клієнт має взяти на себе відповідальність за досягнення мети, то вона має бути прийнятною для нього. Для забезпечення прийнятності мети необхідно формулювати її за умови активної участі самого клієнта.

Реалістичними (Realistic): неможливо досягнути мети, якщо вона звучить як “написання звіту обсягом 30 сторінок протягом 10 секунд”.

Визначеними в часі (Time frame): буде зрозуміло, як довго планується робота над досягненням мети, якщо вона сформульована як “написання звіту обсягом 30 сторінок протягом одного тижня”.

Розвиваючими (Extending): мета має сприяти розвиткові здібностей виконавця. Можна розраховувати на більш стійку мотивацію до реалізації мети, якщо, наприклад, тема звіту буде сприяти розвиткові здібностей виконавця.

Винагороджуючими (Rewarding): можна розраховувати на більшу вмотивованість до написання звіту, якщо за цю роботу можна отримати винагороду, заохочення (З матеріалів тренінгу на тему: “Стратегічне планування” (тренер О. Суслова). - м. Київ, 2004.

При формулювання завдань роботи пропонується використовувати дієслова доконаного виду, наприклад: підготувати, розподілити, зменшити, збільшити, організувати, виготовити, установити, поінформувати, провести, видати, залучити, оформити, надати, сформувати, забезпечити, укомплектувати, створити

3. Визначення методів роботи (способів виконання завдань), які мають доповнювати один одного.

4. Написання плану догляду (плану втручання/плану заходів/програми реабілітації/плану роботи/плану співпраці).

При складанні плану догляду враховується фінансове становище, місце проживання, фізичний і психічний стан, практичні навички самостійного життя, професійна зайнятість клієнта

Доцільно план догляду представляти у вигляді таблиць.

Варіант 1

Завдання	Захід	Ресурси	Виконавець	Термін виконання
Наявні	Необхідно залучити

Варіант 2

Захід	Виконавець	Термін виконання	Примітка про виконання

5. Залучення фахівців. Здійснення організаційного планування: визначення часу, місця, кількості зустрічей. Фахівці можуть працювати у соціальній службі, до якої звернувся клієнт, чи працювати у різних службах/закладах.

Дата добавления: 2015-06-27